- •Розділ 1. Моніторинг забруднення атмосфери……………
- •Розділ 1. Моніторинг забруднення атмосфери
- •1.1. Організація спостережень за атмосферним повітрям
- •1.2. Пости спостережень.
- •1.3. Автоматизовані системи спостережень і контролю за атмосферним повітрям
- •1.4. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря, прилади і способи відбору проб
- •1.5. Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Розділ 2. Екологічні умови як фактор забруднення атмосфери
- •2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами у Волинській області
- •2.3. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Волинській області
- •2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.5. Стан атмосферного повітря в Білорусії та Брестській області
- •9 Квітня 2013 року
- •Розділ 3. Фактори формування кислотних опадів
- •3.1. Кислотні дощі та їх роль у формуванні природних комплексів країн світу
- •3.2. Механізм утворення і випадання кислотних опадів
- •3.3. Вплив кислотних дощів на екосистеми і людей
- •Розділ 4. Динаміка в просторі і часі кислотних дощів
- •4.1 Кислотність опадів на території України
- •4.2. Кислотні дощі на Волині
- •4.2.2. Сезонна динаміка
- •4.2.3. Річна динаміка
- •4.2.4. Кислотність опадів і зволоження
- •4.3. Способи захисту від кислотних дощів
- •5.1. Прилади для вимірювання кількості опадів
- •5.2. Програма ємеп
- •5.3. Розрахунки
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
5.2. Програма ємеп
При далекому перенесення значна кількість забруднюючих повітря речовин поширюється за межі національних кордонів. Таке забруднення території інших держав є ненавмисним, проте воно може чинити несприятливий вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, зокрема викликати кислотні дощі. Ураження живої природи, обумовлене кислотними опадами, послужило однією з головних причин організації великомасштабних досліджень транскордонного переносу домішок. Ще в 1977 р. була створена “Спільна програма спостереження й оцінки поширення забруднюючих повітря речовин на великі відстані в Європі (ЄМЕП)”.
Програма була розроблена Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК) за активної участі Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) і підтримкою ЮНЕП. У Програмі беруть участь 28 європейських країн, а також США і Канада, в даний час виконують близьку за змістом програму для частини території Північної Америки в рамках двосторонньої угоди.
Метою Програми є надання урядам інформації:
- про перенесення в атмосфері забруднюючих речовин через кордони держав у європейському регіоні;
- про внесок у таке перенесення внутрішніх і зовнішніх джерел різних держав регіону.
Програма складається з наступних чотирьох частин:
а) відбір проб, їх аналіз і визначення хімічних характеристик;
б) збір даних про викиди (по цьому пункту у Програмі роз’яснюється, що характер таких даних визначається вимогами використовуваних моделей, зокрема даними про викиди по квадратах регулярної сітки);
в) побудова математичних моделей для оцінки транскордонних потоків, концентрацій та інших характеристик та їх подальше удосконалення;
г) зіставлення експериментальних і розрахункових даних та їх аналіз.
Отримана в рамках цієї Програми (у результаті спільної роботи за відповідними національним програмами) інформація характеризує внесок кожної країни у забруднення інших країн і регіону в цілому, служить основою для контролю виконання міжнародних угод з охорони навколишнього середовища і вироблення стратегії зменшення забруднення в європейському регіоні.
Важливо підкреслити наступне: отримана в рамках даної Програми інформація про походження та кількості осідаючих на підстилаючу поверхню забруднюючих речовин є оперативною і універсальною, оскільки вона дозволяє оцінити конкретну короткочасну ситуацію, а також систематичною, тобто дає основу для проведення статистичних, довготривалих оцінок екологічних наслідків антропогенного забруднення середовища. Саме тут найбільш тісним чином сходяться цілі і завдання ЄМЕП та Глобальної системи моніторингу навколишнього середовища (ГСМНС).
З часу укладення в 1979 р. країнами-членами ЄЕК ООН (європейські країни, США і Канада) “Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані” значення ЄМЕП в якості оперативної частини Конвенції ще більше зросла, особливо після укладення “Протоколу про скорочення викидів сполук сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30%”.
Роботу по Програмі координує Керівний орган ЄМЕП відповідно до рішення, що приймаються на сесіях Виконавчого органу з виконання “Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані”.
Для виконання основного завдання ЄМЕП – інформування урядів країн ЄЕК про транскордонні потоки і випаданнях забруднюючих речовин (перший етап програми – сполуки сірки) – в СРСР і Норвегії створені три координаційних центри: Східноєвропейський (МСЦ–В) (Москва) і Західноєвропейський (МСЦ–З) (Осло) метеорологічні синтезуючі центри, які здійснюють метеорологічну частину ЄМЕП, а також Координаційний хімічний центр (КМЦ) (Ліллестрем), що очолює хімічну частину програми [15].
