4.2.3. Річна динаміка

Динаміка кислотності опадів по ст. Луцьк і Світязь змінюється щорічно. Причому річний розподіл по цих станціях неоднаковий. Наприклад, в 1994 р. по ст. Світязь на протязі року переважають слабокислі дощі (77,6 %), а нормальні становили лише 1/4 всіх річних опадів.

Але максимальна кислотність за ці роки не дуже відрізняється: відповідно 5,1 і 5,3, так само, як і мінімальна. Амплітуда коливань річних значень рН незначні, а середньорічна кислотність опадів і в1994 р., і в 1995 р. становила близько 5,5.

Отже, частка нейтральних опадів по ст. Світязь збільшується щороку.

Аналогічна тенденція прослідковується по ст. Луцьк. Якщо в 1994 р. кількість нейтральних опадів становила 48,7% всіх річних опадів, то в 1997 році – 80,8 %. Причому щороку їх кількість зростала. Зменшується по роках кількість слабокислих дощів (з 26,3 % в 1994 р. до 12,3 % в 1997 р.). Кислі опади характерні лише для 1994 р. і становили 5,3 % річної кількості опадів.

Лише для ст. Луцьк характерна наявність слаболужних дощів. Це, очевидно, пов’язано із наявністю тут промислових об’єктів (наприклад, об’єднання “Азот” і інші), які викидають в атмосферу аміак (єдину лужну сполуку азоту, що може міститися в повітрі) чи інших лужних речовин. Але з діаграм річного розподілу кислотності опадів видно, що кількість слаболужних дощів також скорочується: з 19,7 % в 1994 р. до 6,9 % річної кількості опадів в 1997 р [6].

На відміну від річних амплітуд коливань кислотність опадів по ст. Світязь (0,9 і 0,6 відповідно в 1994 р. і 1995 р.) – по ст. Луцьк вони значно більші. Якщо найменша кислотність становила 7,4 – 8,2, то найбільша – 4,3–5,0. Відповідно і амплітуда коливань значна: від 2,5 до 3,9. Хоча середньорічне значення рН приблизно однакове по всіх роках і амплітуда коливань досить незначна.

Це можна пояснити скороченням виробництва на подібних підприємствах Луцька та приміських районів.

4.2.4. Кислотність опадів і зволоження

В момент викиду забруднюючих речовин в атмосферу важливу роль відіграють метеорологічні умови, адже вони визначають напрямок і швидкість їх розсіювання, швидкість хімічних перетворень в атмосфері. Більшість хімічних перетворень, як правило, відбуваються в хмарах. Частина кислотоформуючих речовин легко розчиняється у воді і захоплюється водяними краплями хмар, а частина – сама служить ядрами конденсації водяної пари хмар (особливо розчинені у воді сполуки сірки та азоту).

В обох випадках можна сказати, що кислотність опадів пропорційна кількості опадів. Це можна прослідкувати по місячному ходу кислотності опадів за 1996 р. по ст. Луцьк.

Чим більша кількість опадів випадає за добу, тим більша їх кислотність. І навпаки, чим менше випало опадів, тим їх кислотність менша. Подібну особливість можна прослідкувати по місячному ходу кислотності опадів за травень і листопад 1995 р. по ст. Луцьк і т.д.

Але на кислотність опадів впливає ще й багато інших факторів: відстань до джерела забруднення, переважання тих чи інших повітряних мас, їх напрямків руху (до чи від забрудника), види і об’єм самих викидів. Тому не завжди вище описана особливість підтверджується практично.

При сухих природних умовах випадання кислотних дощів (як, власне, і самих дощів) неможливе. Проте при засухах збільшується ймовірність сухої седиментації, крім того засуха може безпосередньо вплинути на хімічний склад опадів. Зміна температури не має прямого відношення до кислотних опадів, але вона впливає на біологічні показники, що впливають на кислотність опадів [5].