4.2. Кислотні дощі на Волині

4.2.1 Місячний хід кислотності опадів

У Волинській області кислотність опадів визначається на більшості метеостанціях, що розміщені в кожному районному центрі. Проте в нашій області ще діє станція Світязь, яка включена до спеціалізованої сітки спостережень за кислотністю опадів і їх динамікою в Україні.

Аналізуючи місячний хід кислотності опадів по ст. Світязь, слід зазначити, що кислотність опадів протягом двох років (1994–1995 р. р.) коливається в невеликих межах, на протязі місяця випадають дощі з невеликою амплітудою коливань рН. Виключенням можна назвати квітень, коли на протязі 30 днів часто чергувалися слабокислі і нормальні дощі. Значення кислотності опадів по ст. Світязь протягом 1994–1995 р. р. коливалося від 5,2 до 6,0. Характерною особливістю є те, що у 1994 р. дощі мали більшу кислотність , ніж дощі 1995 р. у відповідні місяці. Причому в 1995 р. переважали нормальні опади, а в 1994 р. кожного місяця – слабокислі.

Навпаки по ст. Луцьк за аналогічний період спостерігається стрибкоподібний хід кислотності опадів. Одного місяця можуть випасти дощі із значною різницею значень рН (від 4,2 до 7,6), причому термін зміни кислотності опадів незначний.

Якщо порівнювати місячний хід кислотності опадів по ст. Луцьк і Світязь, то слід зазначити, що практично по всіх місяцях 1994 р. кислотність дощів по ст. Луцьк нижча, ніж по ст. Світязь.

Винятком можна назвати лише лютий і березень, коли кислотність становила 4,4 по ст. Луцьк в той час, коли по ст. Світязь коливалася в межах 5,2–5,4. В 1995 р. кислотність опадів по ст. Луцьк була нижчою, ніж по ст. Світязь за цей же рік [6].

Аналізуючи місячний хід кислотності опадів по ст. Луцьк впродовж 2003–2006 р.р., слід сказати, що є такі місяці, коли значення кислотності опадів в різні роки змінювалась в широких межах, мають велику місячну амплітуду коливань (від 4,2 до 8,2). Це спостерігається в січні, лютому, березні, квітні, вересні, жовтні, листопаді, грудні. Є місяці, коли кислотність дощів суттєво не змінюється на протязі всіх 30 днів (травень, червень, липень, серпень), причому саме в ці місяці за всі роки переважають нормальні опади. Можливо, це пов’язано з тим, що в літній період зменшується емісія кислотоформуючих речовин із заходу та скорочуються об’єми викидів в зв’язку з припиненням дії опалювального сезону.

Якщо по ст. Світязь прослідковується тенденція переважання в 1994 р. слабокислих опадів по всіх місяцях, а в 1995 р. – нормальних, то для ст. Луцьк подібна особливість не характерна.

4.2.2. Сезонна динаміка

Розподіл кислотності опадів по ст. Світязь і Луцьк змінюється посезонне. Наприклад, в 1994 р. по ст. Світязь протягом двох сезонів (зима і весна) випадали слабокислі дощі, а влітку 7 % опадів становили нормальні дощі, хоча слабокислі домінували. Проте восени різко зросла кількість нормальних опадів (до 48 %). Вже в 1995 р. по ст. Світязь прослідковується чітке переважання дощів з рН 5,6–7,0. Динаміка ж слабо кислих опадів змінюється посезонне: взимку вони становили невелику частину (2,9 %), проте весною їх кількість дещо зросла (21,9 %), влітку – трохи зменшилась, а восени різко підвищилась до 49 % всіх осінніх опадів. Отже, по ст. Світязь прослідковується чітка тенденція збільшення частки нейтральних опадів по сезонах.

Протягом 1994 р. по ст. Світязь не спостерігається по сезонах різкого збільшення або зменшення кислотності опадів. Середньомісячні значення кислотності не перевищують 5,8 (в листопаді) і не зменшуються від 5,2 (липень, серпень). Місячна амплітуда коливань кислотності опадів невелика: 0,2–0,4, сезонна – 0,3. Максимальна амплітуда коливань – в жовтні (0,7 ).

В 1995 р. максимальні значення кислотності опадів дещо підвищились (до 5,7), а мінімальні значення не змінились, хоча амплітуда коливань кислотності не перевищувала 0,4.

Середні сезонні значення кислотності опадів теж коливаються в незначних межах в 1994 р. В 1995 р. всі середньосезонні значення практично однакові.

Якщо по ст. Світязь на протязі двох років спостерігались лише слабо кислі та нейтральні опади, то по ст. Луцьк випадали і кислі, і слабокислі, і нормальні, і слаболужні. Проте кислі опади відмічалися лише взимку 1994 р. Кількість слабо кислих дощів змінювалась посезонне: взимку 1994 р. їх частка становила 21,4 % всіх зимових опадів, весною їх кількість збільшилась вдвічі, проте влітку взагалі не спостерігалось їх випадання, а восени випадало 24,5 % всіх осінніх опадів. Подібна динаміка слабокислих дощів спостерігається в 1995 р., хоча у весняний період цього року кількість їх випала вдвічі менша, ніж весною 1994 р. В 1996–1997 р. р. спостерігається тенденція зменшення кількості опадів з рН 4,5–5,5, лише в деякі сезони (весна та осінь 1997 р.) їх кількість дещо збільшилась [5].

Характерною особливістю динаміки кислотності є те, що кількість нейтральних опадів збільшується з року в рік, хоча спостерігається деяка варіація: в 1994 р. кожного сезону їх кількість зростає і влітку становила 73,3 % літніх опадів, проте восени зменшилась до 48,3 %. Подібна тенденція характерна і для 1995 р. В 1996 р. на протязі всього року домінували саме нормальні опади, причому з подальшим збільшенням їх частки в сезонному розподілі опадів. В 1997 р. частка нормальних опадів в сезонному розподілі становила по 70–75 %, а влітку збільшилась до 96 % літніх опадів.

Кількість слаболужних опадів в 1994 – 1995 р.р. коливалась в межах 7–27 %, причому найбільше їх випало взимку і восени. А в 1996–97 р.р. їх кількість зменшилась до 3–15 % (виняток – весняний період 1996р.).

Проте по ст. Луцьк в 1997 р. весною спостерігалося винятково збільшення кількості слабокислих опадів. Це можна пояснити впливом на навколишнє середовище місцевих підприємств та переважаючим напрямком вітру (до чи від метеостанції, де ведуться спостереження). Середні місячні значення рН опадів по ст. Луцьк значно вищі, ніж відповідні показники по ст. Світязь, якщо по ст. Світязь вони змінювались в межах 5,5–5,7, то по ст. Луцьк вони змінюються в межах 5,6–6,9. Аналогічно і амплітуда коливань більша: найбільша 3,2 (січень 1994 р.).

Середньосезонні значення теж змінюються стрибкоподібне. Особливо чітко це прослідковується в 1994 р. і 1997 р.

Тенденції зміни кислотності опадів представлені у таблиці 3.1. Максимальна місячна амплітуда коливань кислотності за 2010 і 2011 р.р. представлені у табл. 3.2. і 3.3., взявши дані з додатків А, Б, В [6].

Таблиця 4.1.

Тенденції зміни кислотності опадів

Таблиця 4.2.

Максимальна місячна амплітуда коливань кислотності

Таблиця 4.3.

Максимальна місячна амплітуда коливань кислотності