
- •Державний іспит
- •1. Охарактеризувати принципи аналітичної роботи в системі міжнародних відносин
- •2. Охарактеризувати види інформаційного забезпечення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •3. Охарактеризувати принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної діяльності
- •4. Дати оцінку засобам визначення інформаційних потреб в галузі міжнародних відносин
- •5. Охарактеризувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •6. Охарактеризувати методи прогнозування в інформаційно-аналітичній діяльності
- •7. Проаналізувати особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •8. Охарактеризувати альтернативність прогнозів та сценаріїв міжнародних відносин
- •9. Проаналізувати стратегії світового розвитку, щодо зовнішньої політики держав
- •10. Охарактеризувати фактори, точності аналітичних оцінок та прогнозів при аналізі зовнішньої політики
- •11. Охарактеризувати стадії (етапи) процесу інформаційно-аналітичної діяльності в аналізі зовнішньої політики
- •12. Дати оцінку цивілізаційному підходу до аналізу міжнародних відносин
- •13. Проаналізувати цінності та інтереси держав і суспільств у формуванні зовнішньої політики
- •14. Дати оцінку класичним методам аналізу документів в галузі міжнародних відносин
- •15. Проаналізувати взаємозв'язок джерел та каналів в інформаційно-аналітичній діяльності
- •16. Визначити джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •17. Проаналізувати припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах
- •18. Визначити складові pr-діяльності та дати їх характеристику
- •19. Проаналізувати становлення сучасних pr в Україні. Охарактеризувати етичні кодекси pr (українська та міжнародна практика)
- •20. Застосування pr в політичних структурах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •21. Особливості застосування pr в міжнародних відносинах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •22. Проаналізувати специфіку підготовки pr -стратегії та її складових
- •23. Охарактеризувати кількісні та якісні показники оцінки ефективності pr -кампанії
- •24. Громадська думка: підходи до визначення поняття, функції гд, форми та канали вираження гд, ознаки гд
- •25. Охарактеризувати кількісні та якісні методи дослідження громадської думки
- •26. Охарактеризувати сутність понять, ознаки та особливості іміджу і репутації
- •27. Охарактеризувати мedіa-relatіons, як напрями pr -діяльності
- •28. Охарактеризувати спеціальні події в pr як напрями діяльності
- •29. Охарактеризувати складові інтегрованих політичних комунікацій
- •30. Охарактеризувати gr та лобіювання як pr технології в міжнародних відносинах
- •1. Зібрання фактів
- •31. Проаналізувати законодавче забезпечення pr – діяльності в Україні
- •32. Охарактеризувати основні pr-технології в міжнародних відносинах
- •33. Охарактеризувати специфікою зв’язків з громадськістю в умовах кризових ситуацій
- •34. Охарактеризувати специфіку зв`язків з громадськістю в політичних структурах
- •35. Охарактеризувати зв`язки з громадськістю в міжнародних фінансових структурах
- •36. Охарактеризувати типи аудиторії у структурі кампаній із зв’язків з громадськістю у системі міжнародних відносин
- •37. Охарактеризувати зв’язки з громадськістю в урядових структурах
- •38. Визначити політичні функції мас-медіа у державах сталих та нових демократій
- •39. Дослідити формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації
- •40. Охарактеризувати феномени медіалізму та медіатизації; їх прояви у сучасних міжнародних відносинах
- •41. Визначити роль та місце України в європейському масовокомунікаційному просторі
- •42. Охарактеризувати чинники гомогенізациї світового ринку медіа; американізацію та розвиток глобальної культури журналістики
- •43. Охарактеризувати соціально-когнітивну теорію як основу феномену медіа впливу
- •44. Дослідити структурні трансформації медіа-індустрії східноєвропейських країн
- •45. Охарактеризувати поняття “медіакратія” та визначити її особливості у країнах розвинених та нових демократій
- •46. Охарактеризувати ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях
- •47. Охарактеризувати особливості розвитку мас-медійного ринку в Україні, та перспективи створення в Україні суспільного мовлення
- •48. Охарактеризувати поставлені події та їх поширення у медіа
- •49. Визначити вимоги, що висуваються до міжнародних інформаційних систем; охарактеризувати гнучкість, надійність, ефективність, безпеку міс
- •50. Визначити основні етапи прикладного статистичного аналізу даних в міжнародних відносинах
- •51. Охарактеризувати процедури формування репрезентативної вибірки при дослідженні міжнародних подій
- •52. Охарактеризувати методи дослідження взаємозв'язків політичних та соціально-економічних явищ
- •53. Охарактеризувати основну задачу кореляційного аналізу в дослідженні міжнародних відносин. Кореляційна залежність. Вибірковий коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона
- •54. Охарактеризувати описові статистики в дослідженні міжнародних відносин. Міри центральної тенденції. Міри варіації
- •55. Охарактеризувати параметричні та непараметричні методи аналізу політичних та соціально-економічних явищ
- •56. Охарактеризувати рангові статистичні методи дослідження впливу фактору у випадку впорядкованих та невпорядкованих альтернатив
- •57. Проаналізувати процедуру оцінки статистичних параметрів в задачах моделювання міжнародних відносин
- •58. Дати оцінку методу аналізу ієрархій та ефективності його використання в інформаційно-аналітичній діяльності міжнародника-аналітика
- •59. Дати оцінку випадковим подіям та основним співвідношенням теорії ймовірностей при моделюванні проблемних ситуацій міжнародних відносин
- •60. Охарактеризувати теорію графів як апарат математичного моделювання в міжнародних відносинах
- •61. Охарактеризувати методи експертних оцінок та ефективність їх застосування в інформаційно-аналітичній діяльності департаментів з міжнародних відносин
- •62. Охарактеризувати дифузійні моделі поширення міжнародної інформації: крива Гомперсца, крива Перла, модель Айзенсона – Хартмана
- •63. Визначити основні принципи роботи і функціонування Інтернет та особливості його користування
- •64. Охарактеризувати особливості застосування методів теорії ігор при дослідженні міжнародних відносин
- •65. Охарактеризувати основні принципи тпр в міжнародних відносинах
- •66. Охарактеризувати особливості застосування експертних оцінок при дослідженні міжнародних відносин
- •67. Охарактеризувати текстові та табличні процесори
- •68. Обґрунтувати сучасний стан систем управління базами даних, які можна використовувати в системі міжнародних відносин
- •69. Охарактеризувати технологію створення Web-сторінок та протоколи іp та tcp мережі Інтернет
- •70. Охарактеризувати технології пошуку в системі www та основні пошукові машини мережі Інтернет
- •71. Проаналізувати процес створення алгоритмів для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •72. Описати середовище створення додатків в ms vb 6.0 для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •73. Охарактеризувати структуру гіпертекстового документу
- •74. Охарактеризувати сучасні програмні засоби для створення web-вузлів
- •75. Охарактеризувати теорії, стратегії, напрями і рівні глобального інформаційного суспільства
- •76. Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові,критерії, тенденції
- •77. Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу та перспективи міжнародної конкуренції Європи на світовому інформаційному ринку
- •78. Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, викликів та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства 2015, 2020,2025, 2030 рр.
- •79. Проаналізувати ієрархію інформаційних ринків. Охарактеризувати світовий інформаційний ринок та перспективи конкурентоспроможності тнк на світовому інформаційному ринку
- •80. Охарактеризувати конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії)
- •81. Охарактеризувати інформаційний вимір теорії та практики глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму
- •83. Охарактеризувати Європейську стратегію 2020, основні положення та програму дій
- •84. Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: визначити спільні та відмінні характеристики
- •85. Охарактеризувати моделі інформаційного суспільства та основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей.
- •86. Охарактеризувати діяльність департаменту Ради Європи з інформаційної політики сдмс. Проаналізувати стратегії і програми 2009-2011рр.
- •88. Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації; проаналізувати стратегії і програми організацій: Інтелсат, Інмарсат,Євтелсат,Інтерсупутник
- •89. Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •91. Охарактеризувати доктрину інформаційного протиборства за теорією м’якої сили Дж. Ная та у. Оуенса. Проаналізувати концепцію «інформаційної парасольки»
- •92. Охарактеризувати проект конвенцій міжнародної інформаційної безпеки та їх базові положення і принципи
- •93. Визначити інформаційні загрози для різних сфер життєдіяльності суспільства; обґрунтувати необхідність протидій інформаційним загрозам на національному рівні
- •94. Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом
- •95. Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз
- •96. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів на різних рівнях міжнародних відносин і дипломатичної діяльності
- •97. Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів зовнішньополітичних установ
- •98. Охарактеризувати інструментарій сучасних комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держав
- •99. Охарактеризувати стратегію міжнародного іміджу держави за брендбуком України
- •100. Охарактеризувати методи експертних оцінок та ефективність їх застосування в інформаційно-аналітичній діяльності департаментів з міжнародних відносин
7. Проаналізувати особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
Термін «інформаційний моніторинг» був уведений на початку 90-х років, під ним розумілася технологія безперервного інформаційного спостереження за об'єктом в інформаційному полі по обраних індикаторах і прогнозу розвитку об'єкта. У класичному розумінні моніторинг є система постійного спостереження, що реєструє події в реальному часі. Додавання терміна «інформаційний» підкреслює, що для таких систем «входом» є не тільки показання приладів, але й відомості, одержувані в результаті обміну інформацією, неструктуровані й інші дані.
В ідеалі система інформаційного моніторингу повинна фіксувати й відслідковувати інформацію із друкованих й електронних ЗМІ, електронних і паперових версій «рукописів», відкритих оглядів і звітів, опублікованих в Internet, в аудио - і відеоформатах і т.п. Таке рішення ставиться до керування знаннями.
Як моніторинг постачає інформацію щодо проблемної ситуації?
Моніторинг постачає в першу чергу факти, які описуються проблемну ситуацію. Щодо фактів принципове значення мають джерела інформації про державну політику та суспільство.
Моніторинг відповідає на питання «Що сталось, яким чином і чому?»
Фактично проблемні ситуації є наслідками політики, а тому моніторинг постачає інформацію про наслідки політики.
Моніторинг ЗМІ можна розділити на два основні напрями: 1) накопичення інформації, її первинна обробка, підсумкову інформацію по цьому напряму доцільно видавати один раз в 3–4 дні, але можна і щодня; 2) основний напрям – аналітична обробка масиву інформації. Мета – відстежування ситуації в динаміці, визначення можливих напрямів розвитку, прогнозування, підготовка рекомендацій. Підсумкова інформація видається кожного тижня (досвід показує, що при збільшенні терміну підготовки підсумкового аналітичного документа більше 2-х тижнів різко знижується його корисність і ефективність).
8. Охарактеризувати альтернативність прогнозів та сценаріїв міжнародних відносин
Альтернативний підхід є відносно новаторським (став широко застосовуватися в 80-і роки) кожним роком набуває все більшої популярності.
Принцип альтернативності прогнозування. Пов'язаний з можливістю розвитку політичного життя по різним траєкторіям, за умови різних взаємозв'язків і структурних відносин. Альтернативність у жодному разі не можна плутати з вірогідністю, оскільки вона виходить з передбачення можливості якісно різних варіантів розвитку політичних подій.
Основне завдання альтернативності: відокремити варіанти розвитку, що реально можуть бути втіленими в життя від утопічних. Таким чином можна ранжувати окремі альтернативи в залежності від ймовірнісного рівня їх практичної реалізації. Кожній альтернативі розвитку політичного процесу відповідає ряд вже існуючих факторів, процесів та суб’єктів. Завдання аналітика полягає у визначенні домінант серед вище зазначених елементів , та побудувати відповідні сценарії розвитку подій.
Альтернативність не можна плутати із поняттям вірогідності. Вірогідність - міра підтвердження прогнозу, основаного на достовірному знанні законів, а також початкових і кінцевих умов. Метод альтернатив використовується за тих умов, коли достеменно невідомі кінцеві умови.
Джерело виникнення альтернатив: 1) можливі якісні зрушення 2) конкретні цілі політики на поточному етапі. Альтернативний підхід базується на тім, що зовнішнє й внутрішнє середовище піддається постійним змінам, внаслідок чого: 1) розвиток елемента середовища відбувається не тільки рівномірно і безперервно, але й стрибкоподібно й переривчасто; 2) існує певне число варіантів (сценаріїв) майбутнього розвитку елемента середовища. В останньому випадку готується як мінімум три варіанти за принципом: «відмінний» ,»незадовільний» та оптимальний сценарії.
Сценарій - модель майбутнього, в якій описується можливий хід подій із зазначенням ймовірностей їх реалізації. У сценарії визначаються основні фактори, які повинні бути прийняті до уваги, і показуються, яким чином ці фактори можуть вплинути на передбачувані події. Сценарій - це характеристика майбутнього в скрупульозному прогнозі, а не визначення одного можливого або бажаного стану майбутнього. Це найбільш відомий інтеграційний механізм прогнозування процесів в умовах ринку.
Сценарне прогнозування забезпечує: краще розуміння ситуації, її еволюції; оцінку потенційних загроз; виявлення сприятливих можливостей; виявлення можливих і доцільних напрямку діяльності; підвищення рівня адаптації до змін зовнішнього середовища.
Незважаючи на те, що метод альтернативності можна назвати досить новаторськими (став широко застосовуватися лише у 80рр.), але вже досяг значних визнання і популярності. Так, у США, починаючи з кінці 1996 року NIC (National Intelligence Council) займається обробкою джерел та відслідковуванням пануючих тенденцій глобального розвитку. Перший звіт організації побачив 1997 року, але на той час документ репрезентував дише один варіант глобального розвитку людства. Це «упущення» було виправлено вже через 3 роки, коли в 2000 році було випущено другий звіт «Глобальні тенденції 2015:діалог про майбутнє з неурядовими експертами».Документ пропонував наступні альтернативні сценарії: всепроникаюча глобалізація, згубна глобалізація,регіональна конкуренція,постполярний світ. 2004 рік – «ГТ 2020: окреслюючи глобальне майбутнє» Версії глобалізації у глобальних тенденцій: Давоський світ, Новий Халіфат, Кільце страху, PAX AMERICANA
2008 «ГЛ 2025 р.: світ, що змінився». Охарактеризуємо детальне альтернативи даного прогнозу:
Глобальний сценарій 1: Світ без Заходу
Нові сили витісняють Захід як лідерів на світовій арені. нові сили отримають значну роль в сферах, які стосуватимуться їх інтересів, особливо зважаючи на зростаючу втому від Західних країн. Така коаліція може стати конкурентом інституціям таким як НАТО, пропонуючи альтернативу Заходу.
Глобальний сценарій 2: Жовтневий сюрприз
Даний сценарій відтворює картину, коли зміни клімату можуть призвести до глобальних катаклізмів. Дуже ймовірною є й виникнення пандемії. В цьому прикладі розглядається переміщення Фондової біржі Нью-Йорку в більш надійне місце, але серйозні міри мають також бути вжиті для забезпечення продовження виконання важливих фінансових та інших операцій.
Глобальний сценарій 3: скандал БРІКу
В даному сценарії побоювання Китаю щодо розриву відносин з постачальниками енергоресурсів запалює конфлікт к Індією. З зростаючою напруженістю ресурсів в 2025 році, суперечки стосовно цих ресурсів можуть стати потенційно поштовхом до конфлікту. Ступінь вразливості підвищується зменшенням кількості виробників енергоресурсів та нестабільністю такого регіону як Середній Схід. В світі, де все більше протистоянь через інші питання – як наприклад торгові бар’єри – будуть сприяти будь-якій суперечці, що може перерости в конфлікт.
Глобальний сценарій 4: Політика не завжди локальна
В цьому сценарії новий світ постає як такий, де держави-нації не встановлюють міжнародний порядок. Розсіяність сил спричинила посилення субнаціональних та національних організацій, включаючи соціальні та політичні рухи. Зростаюча стурбованість населення стосовно деградації навколишнього середовища та пасивність урядів дають повноваження мережі політичних активістів вирвати контроль над цим питанням з рук влади в столицях. Глобальні комунікаційні технології надають можливість приєднуватися до різноманітних груп, переступаючи державні кордони. Навколишнє середовище стає питанням яке сполучає інтереси та бажання.