3. Охарактеризувати принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної діяльності

Методологія – вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності.

Методологія - в широкому понятті - це вчення про структуру , логічну організацію, методи та засоби діяльності. Методологія науки - вчення про принципи побудови, методи та способи наукового пізнання.

Метод ( шлях дослідження та пізнання ) - сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання.

Прийом – окрема дія для досягнення мети дослідження.

Спосіб – система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження.

Процедура - встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження.

Методика - послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень.

Техніка (технологія) аналітичного дослідження - сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур

Формування основних прийомів та способів процедур інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах відбувається під впливом діалектичної логіки (гносеології), політології, соціології, соціальної психології, формальної логіки, кібернетики.

Методологія аналітичних досліджень – сукупність, принципів, методів та підходів до організації та проведення досліджень.

Принципи – вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки.

Основними принципам ІАД є: формування мети досліджень (це основа для вирішення питання для чого проводиться дослідження); створення понятійного апарату (що дозволяє формувати судження і умовиводи в певних категоріях); забезпечення достатньої інформованості (досягнення «критичної маси інформації» для чого завжди необхідно використовувати джерела); розкриття значення фактів (обробити «сирі» факти); встановлення причин та наслідків; врахування історичного розвитку та національного (ментального) характеру (комплекс величі американського народу, що аргументує непотрібність вивчення іноземних мов); визначення тенденцій розвитку; забезпечення високого рівня достовірності; формування висновків і рекомендацій; наявність зворотного зв’язку (аналітик повинен знати оцінку споживачів).

Методи поділяють на кількісні – дають відповідні числові характеристики, показники. Це статистичні, аналітичні, імітаційні методи; якісні – визначають певні ознаки об’єкту, його властивості. Як правило, під якісними розуміють класичні методи аналізу, а під кількісними – формалізовані. Але на сьогоднішній день така класифікація є не досить чіткою, бо все частіше класичні методи використовують кількісну квантифікацію, а конвент – аналіз здобуває все більше ознак.

Види підходів: порівняльний підхід – базується на використанні всебічного аналізу всіх отриманих фактів у відповідності до вибраної методики дослідження; експериментальний підхід – полягає у проведенні експериментів для отримання нової інформації. При цьому можливі як натурні, так і модельні експерименти. В МІ можливість проведення натурних експериментів обмежена, тому частіше використовуються модельні методи; системний підхід – базується на представлені об’єкту дослідження у вигляді великої складної системи і використовує методи системного аналізу і синтезу.

Велика система (складна система) – керована система, що розглядається як сукупність взаємопов’язаних керованих підсистем, об’єднаних спільною метою функціонування.

Система (підсистема) – цілісний комплексний взаємозв’язок елементів, що мають певну (означену) структуру і взаємодіють за зовнішнім середовищем.

Системний аналіз – методологія дослідження шляхом подання об’єктів як системи і аналізу цих систем. Системний підхід орієнтує дослідника на розкриття цілісності через його функції, виявлення в ньому складових елементів, їх властивостей та взаємозв’язків, зведення їх в єдину теоретичну модель.

Розглядаючи поняття методології, необхідно також згадати її рівні:

1. філософський – забезпечує пізнавальну функцію, яка є основою для ІАД, а також критичну функцію;

2. загальнонауковий – використання при ІАД загальних законів;

3. конкретно-науковий – використання в ІАД законів окремої науки.

Наприклад закон фізики: кут падіння дорівнює куту віддзеркалення вірний і для МВ. Інтер – дисциплінарний – паралельне використання в ІАД положень різноманітних наук.