14. Дати оцінку класичним методам аналізу документів в галузі міжнародних відносин

Класичні (традиційні) методи аналізу документів – сукупність операцій, що дозволяють інтепретувати текст згідно із метою дослідника. Це викликано тим, що кожний документ створювався зі своєю метою, що часто не збігається з метою дослідника.

Спільним для всіх класичних методів є наявність зовн. та внутр. аналізу документа.

Зовнішній аналіз документа дозволяє зробити висновки щодо істор.обставин, у яких створюв. док., його дійсних намірів, дозволяє перевірити надійність і достовірність док.

Внутрішній аналіз - це аналіз змісту документа.

Розглянемо деякі традиційні методи аналізу документів:

Семіотичний аналіз полягає у дослідж. док.з наголошенням знакової природи, тобто умовного зв’язку мови і змісту.

Прагматичний аналіз вивчає людські виміри тексту, пов’язаність з мовними структурами, як він написаний, «якою мовою» та якими засобами.

Структурний аналіз – формальний аналіз літературних текстів. Наприклад, В.Я. Пропп у праці «Морфологія казки» встановив такі правила:

1. Постійними, сталими елем. казки є функції дійових осіб.

2. Чарівна казка має обмежену к-сть таких функцій.

3. Послідовність функцій завжди однакова.

Мотиваційний аналіз тексту дозволяє встановити, що саме насправді думав автор, якими були його мотиви при написанні тексту.

Психологічний аналіз – дає можливість виявити емоц. стан автора в момент складання док. й відповідно визначити емоційну спрямованість документа.

Юридичний аналіз – визначає, наскільки автентичність док. збігається з необхідним проходженням конституції, законодавству, конвенціям.

Соціологічний аналіз – полягає у вивченні позиції соціуму на документ.

Пропагандистський аналіз – Гарт Джоветт і Вікторія Донелл пропон. наступну схему цього аналізу:

1. Ідеологія і мета пропагандистської кампанії (припускає визначення переваг, оцінок, відносин, поведінки, які вважаються нормою в даній групі)

2. Контекст, у якому відбувається пропаганда (дослідник повинен відновити широкий контекст подій, знайти в ньому їх інтерпретацію. Особливу увагу варто приділити прийнятим у даному сусп. міфам, оскільки саме на них будуються моделі поведінки)

3. Ідентифікація пропагандиста (пошук оригінального повідомлення. Тут актуальним постає питання: хто й чому найбільше виграє від поширення цього повідомлення?)

4. Структура пропагандистської організації (Визначення структури пропаганд. організ. дозволяє побачити її реальні зв'язки, внутрішні і зовнішні.)

При журналістському аналізі тексту виділяють дві процедури:

• визначення основних характеристик тексту;

• оцінка цих характеристик за певними критеріями.

У якості характеристик розглядаються:тема; ідея; образний орієнтир.

Критерії залежать від позиції журналіста:

• аналіз із позиції журналіста матеріалів своїх колег;

• вивчення документа як джерела інформації.

У першому випадку критеріями є композиція та літературна якість твору.

В другому випадку вивчаються зміст документа і те, що за ним стоїть (контекст); надійність і достовірність тексту; можливі мотиви комунікатора; стиль документа.

Біографічний метод дозволяє дослідж. розв. сусп. і людини на прикладах конкретних описів життя. Об'єктами таких дослідж. є не тільки біографії та автобіогр., а й всі матеріали, за якими можна вивчити жит. шлях люд. Цей метод застос.ь в істор., політ., психолог. дослідж. За його допомогою вивчають установки, мотиви поведінки особистості, роль різних соц. прошарків у функціон. сусп.

Історичний метод:

• включає перевірку на достовірність тексту, що встановлюється як за матеріальними ознаками (папір, почерк), так і за формою (тон, стиль, словник автора);

• з'ясовує мотиви упорядкування документа, особистості автора;

• висвітлює історичні обставини при упорядкуванні документа.

Крім розглянутих використовують літературні, лінгвістичні, психологічні, юридичні, соціологічний методи класичного аналізу документів у МВ.

Класичні методи аналізу дозволяють, не гублячи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Вони ефективні в тому випадку, коли дослідник має справу з унікальними документами. Проте, у цих методів є істотна вада - вони суб'єктивні. Тому часто в дослідженнях міжнародної обстановки традиційними методами, проведеними різними дослідниками з одною і тією ж метою, на підставі тих самих документів, висновки істотно відрізняються, аж до протилежних. Перебороти цю ваду, зробити висновки дослідження об'єктивними і переконливими, дає можливість формалізований метод вивчення документів - контент-аналіз.

Контент-аналіз – це кількісно-якісний метод вивчення док., який хар-ться об'єктивністю висновків і строгістю процедури.

Основні принципи контент-аналізу: строгість аналізу, повне охоплення всіх досліджуваних джерел інформації; об'єктивність аналізу.

Сильні сторони контент-аналізу: об'єктивність; строгість; системність; квантифікація об'єкта дослідження.

Слабкі сторони контент-аналізу: не розрізн. півтони в документі; чим менше обсяг тексту, тим менш обгрунтовані висновки; губиться своєрідність документа.