26.Будова і технологічне планування загально-товарних складів

Раціональна організація технологічних процесів на складах пред'являє певні вимоги до планування приміщень. Залежно від призначення і ролі в оперативно-господарській діяльності всі складські приміщення поділяють на чотири групи: оперативні, допоміжні, підсобно-технічні і адміністративно-побутові.

Оперативні приміщення призначені для виконання основних технологічних операцій. До них відносять комори і камери для розміщення, укладання і зберігання товарів; експедиції для приймання і відпуску товарів; сортувальні, комплектувальні, диспетчерська, транспортні коридори, автомобільні і залізничні платформи (рампи).

До допоміжних приміщень відносять майданчики і приміщення для зберігання порожньої тари, піддонів або багатооборотних контейнерів, тароремонтні майстерні, карантинні камери, лабораторії.

Для господарського й експлуатаційного обслуговування складської будівлі використовуються підсобно-технічні приміщення — машинні відділення, вентиляційні камери, котельні, зарядні станції, приміщення для механізмів і транспортних засобів.

Адміністративно-побутові приміщення включають конторські приміщення, гардероби, санвузли, душеві, приміщення для відпочинку і приймання їжі. Адміністративно-побутові приміщення можуть розташовуватись як у складській будівлі, так і в окремій будівлі.

Будування складів переважно за типовими проектами дає змогу впроваджувати найефективніші технологічні планування, які враховують найсучасніший вітчизняний і світовий досвід. Найбільш доцільною формою складської будівлі є прямокутник. Така форма будівлі забезпечує найбільший ефект при експлуатації за рахунок більш повного використання площі складу, зручного внутріскладського транспортування вантажів, раціонального проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

27. Складський технологічний процес і його складові частини

На складах здійснюється цілий комплекс різноманітних послідовно виконуваних операцій з надходження, зберігання та відпуску товарів. Ці операції в сукупності й становлять складської технологічний процес. Зміст і обсяг складського технологічного процесу залежать від виду складу, фізико-хімічних властивостей товарів, що зберігаються на ньому, обсягу вантажообігу та інших факторів.

Ефективність складського технологічного процесу забезпечується його раціональною побудовою, то є чітким і послідовним виконанням складських операцій.

В основу раціональної організації складського технологічного процесу покладені такі найважливіші принципи: * Планомірність, * Послідовність і ритмічність, * Ефективне використання засобів механізації, * Раціональна організація внутрішньоскладського переміщення вантажів * Забезпечення збереження товарів.

Всі операції складського технологічного процесу можна умовно розділити на 3 групи:

1. операції з надходження товарів; 2. операції зі зберігання товарів; 3. операції з відпуску товарів.

Операції, пов'язані з надходженням товарів на склад виконуються в наступній послідовності: • розвантаження транспортних засобів, в яких надійшли товари; • переміщення товарів на ділянку приймання; • розпакування товарів; • приймання товарів за кількістю та якістю.

Зберігання товарів передбачає здійснення таких операцій, як: • доставка товарів в зону зберігання; • розміщення товарів у стелажах і їх укладання в штабелі; • створення оптимальних умов зберігання товарів урахуванням їх фізико-хімічних властивостей.

Операції з відпуску товарів включають в себе наступне: • відбір товарів з місць зберігання; • переміщення відібраних товарів на ділянку комплектування; • комплектування товарів відповідно до замовлень оптових покупців; • упаковку товарів у інвентарну тару; • переміщення упакованих товарів в зону навантаження; • навантаження.

28. організація і документальне оформлення приймання товарів на склад

При здійсненні товарних операцій використовуються і у певному порядку заповнюються окремі документи.

Угода — це основоположний документ, який є підставою для здій-снення будь-якої торговельної операції. Він визначає характер угоди (купівля-продаж, консигнація, бартерний контракт тощо), а відповідно і методологію відображення цих операцій у бухгалтерському обліку.

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, достав-лених їхнім транспортом або транспортом сторонньої організації без-посередньо на склад підприємства, складається товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортними накладними (ТТН) оформлюється відпуск товарів зі складу при централізованій доставці.

Обов’язковим є заповнення всіх реквізитів, які містяться у цьому документі: підстава на відпуск товарів (замовлення, розпорядження тощо), номер автомашини, номер дорожнього листа, прізвище водія і вантажника, через кого відпускається товар, ким і кому відпущений товар, найменування, кількість, ціна і вартість товару. В тих випадках, коли в розділі «Відомості про вантаж» ТТН неможливо перерахувати всі назви і характеристики товарів, що перевозяться, до товарного роз-ділу ТТН додатково складається як невід’ємна частина, належним чи-ном оформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша форма первинного обліку), яка застосовується підприємством для оформлення передачі товарно-матеріальних цінностей.

При незаповненні реквізитів розділів «Навантажувально-розванта-жувальні операції», «Транспортні послуги» ТТН підприємства не ма-ють права віднести до складу валових витрат витрати з перевезення, навантаження і розвантаження товару.

Важливе значення в організації обліку надходження товарів має пра-вильне документальне оформлення приймання товарів із зазначенням їх кількості. Порядок оформлення приймання залежить від місця приймання товарів (склад постачальника чи торговельне підприємство), виду поста-чання (у тарі або без тари), способу доставки та інших факторів.

Для одержання товарів безпосередньо на складі постачальника чи станції (пристані) призначення представнику торговельного підприєм ства видається доручення типової форми, підписане керівником, голо-вним бухгалтером і завірене печаткою.

Доручення видається на строк, який установлюється залежно від можливості отримання і вивезення відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на під-ставі якого видане доручення, але не більше ніж на 10 днів. У виданому дорученні наводиться перелік цінностей, які потрібно отримати по ньому (обов’язково з зазначенням назви і кіль-кості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпу-щення (наряді, рахунка, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки доручення необхідно прокреслювати.

При постійних зв’язках торговельного підприємства з постачаль-ником виписується довготермінове доручення, але не більше ніж на 3 місяці із зазначенням посадових осіб, яким надано право на одержання товарів. Доручення реєструються в спеціальному журналі, в якому ви-діляються графи для розписки про одержання доручення та позначки про його використання на підставі наданих документів.