18. Воєнно- стратегічні операції рад арм. 1944р. Кримська(Ялтинська конфренція.)

 

На по­чатку 1945 р. Червона Армія вступила на територію Німеч­чини. В лютому вона форсувала Одер і вже була в 60 км від Берліна. Перемоги Червоної Армії примусили союзни­ків активізувати свої воєнні та дипломатичні дії. Оскільки в процесі координації цих дій виникло багато проблем (післявоєнний устрій Німеччини, створення ООН, вступ СРСР у війну проти Японії, польське, югославське та інші питання), була конче потрібна нова нарада керівників трьох великих держав антигітлерівської коаліції.

Такою нарадою стала Ялтинська (Кримська) конференція Й. Сталіна, Ф. Рузвельта й У. Черчілля 4—11 лютого 1945 р. Черчілль запропонував назвати її шифровано «Аргонавт».

Радянська делегація наполягала на обговоренні й прийнятті 11 рішень.

1. узгоджені воєнні плани завдання останніх уда­рів по гітлерівському райху до його безумовної капітуляції.

2. Союзники домовилися про післявоєнну окупацію і спільний контроль над Німеччиною. За вимогою СРСР підкрес­лювалося, що в плани союзників не входять знищення ні­мецького народу й розчленування німецької держави.

3. Було вирішено питання про репарації з Німеччини з метою відшкодування збитків жертвам її агресії. Сума збитків окремих держав становила: США — 1,3 млрд. дол., Англії — 6,4 млрд. дол., Франції — понад 21,1 млрд. дол. Вирішили стягувати репарації з Німеччини в трьох формах: одночасне вилучення промис­лового обладнання, транспорту тощо протягом двох років після капітуляції; щорічні товарні поставки поточної про­дукції; використання праці військовополонених.

4. Сторони домовилися скликати міжнародну конфе­ренцію для створення ООН 25 квітня 1945 р. в Сан-Фран­циско. Делегації зійшлися на компромісній пропозиції США: поділити конфлікти на дві категорії — з використанням воєнних, політичних та економічних санкцій і суто мир­них процедурних засобів. У першому випадку постійні члени Ради Безпеки мали «право вето», в другому — учас­ник суперечки мав утримуватися від голосування. Фак­тично була прийнята радянська точка зору з урахуванням пропозиції США.

5. Делегації прийняли «Декларацію про звільнену Європу» — мирну, демократичну, з наданням їй допомо­ги у відродженні нормального життя.

6. Питання про прийняття Української РСР й Біло­руської РСР до ООН як її членів-засновників викликало дискусію, але після складних переговорів делегації США й Англії зобов'язалися підтримати цю радянську пропо­зицію.

7. Польське питання було вирішене в цілому компромісно. В цей час існували два польських уряди: один з ре­альною владою в Польщі, другий — емігрант­ський (у Лондоні), з яким СРСР розірвав дипломатичні відносини. За рішенням конференції, майбутній уряд Польщі мав утворитися на базі Тимчасового Національного польсько­го уряду з включенням деяких польських діячів з Лондона.Також про розмежування кордонів обговорювалось питання.Для України це означало міжнародно-правове ви­знання возз'єднання українських земель, що забезпечи­ло остаточне формування єдиної української нації й справило вирішальний вплив на завершення процесів її консолідації.

8. Щодо Югославії було вирішено: сприяти об'єднан­ню в уряді й парламенті демократичних сил серед прибіч­ників Тіто й Шубашича і створенню Тимчасового об'єднаного уряду.

9. Учасники конференції вирішили утворити постійну нараду міністрів закордонних справ СРСР, США й Англії (НМЗС), яка мала збиратися раз на 3 — 4місяці для кон­сультацій і практичних рішень.

10. Була прийнята заява «Єдність в організації миру, як і у веденні війни», де підкреслено загальну рішучість зберегти й посилити в наступний мирний період єдність цілей і дій трьох великих держав.

11. 11 лютого сторони підписали таємну угоду про вступ СРСР у війну з Японією через 2 — 3 місяці після капітуляції Німеччини. Угода передбачала задоволення висунутих СРСР умов: збереження статус-кво в Монголії, повернення Радянському Союзові Південного Сахаліну з островами, інтернаціоналізація порту Дайрен і відновлен­ня радянської оренди Порт-Артура, спільна з Китаєм екс­плуатація Китайсько-Східної й Південно-Маньчжурської залізниць, передання Радянському Союзові Курильських островів. Радянські війська мали визволити від японських військ Маньчжурію і Північну Корею.

Ялтинська конференція мала видатне міжнародне зна­чення. Вона прийняла конкретні рішення про координа­цію спільних дій СРСР, США й Англії на заключному етапі другої світової війни й у післявоєнний час, проде­монструвала єдність і могутність антигітлерівської коалі­ції великих держав.