13. Радянська наука і культура в роки Великої Вітчизняної війни. 1941-1945 рр

Література і мистецтво. Був пом'якшений адміністративно-ідеолого-

ический контроль у галузі літератури і мистецтва. У роки війни

багато письменників пішли на фронт, ставши військовими кореспондентами.

Видатні антифашистські твори: вірші А. Т. Твардовського ^

о, О. Ф. Берггольц і К. М. Симонова, публіцистичні нариси

 статті І. Г. Еренбурга, А. Н. Толстого і М. А. Шолохова, сім-

Фонії Д. Д. Шостаковича і С. С. Прокоф'єва, пісні А. В. Алексан-

рова, Б. А. Мокроусова, В. П. Соловйова-Сєдого, М. І. Блантера,

І. О. Дунаєвського та ін - піднімали моральний дух радянських гра-

ждан, зміцнювали у них впевненість у перемозі, розвивали почуття на-

іональной гордості та патріотизму.

Особливу популярність у роки війни придбав кінематограф.

Вітчизняні оператори і режисери фіксували найважливіші со-

итія, що відбувалися на фронті, знімали документальні («Раз-

ром німецьких військ під Москвою »,« Ленінград в боротьбі »,« Битва

а Севастополь »,« Берлін ») і художні фільми (« Зоя »,« Па-

ень з нашого міста »,« Навала »,« Вона захищає Батьківщину »,

Два бійці »тощо).

Відомі артисти театру, кіно та естради створювали творчі

рігади, які виїжджали на фронт, в госпіталі, заводські цехи

і колгоспи. На фронті було дано 440 гис. спсмаклсй і наприкінці

силами 42 тис. творчих працівників.

Велику роль у розвитку агітаційно-масової роботи сигр

художники, що оформляли «Вікна ТАСС», котрі творили плакати та

рікатури, ізвссшис всій країні.

Головними темами всіх творів мистецтва (лшератури,

зикі, кіно та ін) С1Ш1І сюжети з героїчного минулого Ріс

а також факти, свідстельсмвовавшіс про мужність, вірність і пре

ності Батьківщині радянських людей, які боролися з ворогом на фр

і на окупованих територіях.

Наука. Великий внесок у забезпечення перемоги над ворогом вн

вчені, незважаючи на труднощі воєнного часу та евакуацію м

гих наукових і культурно-освітніх установ вглиб з

ни. В основному вони зосередили свою роботу в прикладних

раслях наук, але й не оаавлялі поза увагою вишукування фу

ментального, теоретичного характеру. Вони розробляють

технологію виготовлення нових твердих сплавів і сталей, нео

дімих танкової промисловості; вели дослідження в галузі

радіохвиль, способі 1вуя створенню вітчизняних радіолокато

Л. Д. Ландау розробив теорію руху квантової рідини

що згодом отримав Нобелівську премію.

Загальнонаціональний підйом і досягнуте в основному соці

ве єдність з'явилися одним з найважливіших факторів, забезпечивши

перемогу Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні.

15. Курська битва її міжнародне значення

Курська битва ( 5 липня 1943 - 23 серпня 1943, також відома як Битва на Курській дузі) за своїми масштабами, які залучаються силам і засобам, напруженості, результатам і військово-політичних наслідків є одним із ключових битв Другої Світової війни і Великої Вітчизняної війни. У радянській і російській історіографії прийнято розділяти битву на 3 частини: Курську оборонну операцію (5 - 12 липня); Орловську ( 12 липня - 18 серпня) і Бєлгородсько-Харківську (3 - 23 серпня) наступальні. Німецька сторона наступальну частина битви називала "Операцією Цитадель".Битва тривала 49 днів - з 5 липня по 23 серпня 1943.Після завершення битви стратегічна ініціатива у війні перейшла на сторону Червоної Армії, яка до закінчення війни проводила в основному наступальні операції, тоді як Вермахт - оборонявся.

Плани німецького командування.Німецьке командування прийняло рішення провести велику стратегічну операцію на курському виступі влітку 1943 р. Планувалося завдати сходяться удари з районів міст Орел (з півночі) і Білгород (з півдня). Ударні групи повинні були з'єднатися в районі Курська, оточивши війська Центрального і Воронезького фронтів Червоної армії. Операція дістала умовну назву "Цитадель". За даними німецького генерала Фрідріха Фангора .На нараді у Манштейна 10-11 травня план був скоректований за пропозицією генерала Гота : 2-й танковий корпус СС повертає від Обояньского напрями у напрямку до Прохорівці, де умови місцевості дозволяють провести глобальне бій з бронетанковими резервами радянських військ. ля проведення операції німці зосередили угруповання, що налічувала до 50 дивізій (з них 18 танкових і моторизованих), 2 танкові бригади, 3 окремих танкових батальйону і 8 дивізіонів штурмових гармат, загальною чисельністю, згідно радянськими джерелами, близько 900 тисяч чоловік. Керівництво військами здійснювали генерал-фельдмаршал Гюнтер Ханс фон Клюге ( група армій "Центр") і генерал-фельдмаршал Еріх фон Манштейн ( група армій "Південь"). Організаційно ударні сили входили до складу 2-й танковій, 2-й і 9-й армій (командувач - генерал-фельдмаршалВальтер Модель, група армій "Центр", район Орла) і 4-ї танкової армії, 24-го танкового корпусу і оперативної групи "Кемпф" (командувач - генералГерман Гот, група армій "Південь", район Бєлгорода). Повітряну підтримку німецьким військам надавали сили 4-го і 6-го повітряних флотів.ВИСНОВОК: Перемога під Курськом ознаменувала перехід стратегічної ініціативи до Червоної Армії. До моменту стабілізації фронту радянські війська вийшли на вихідні позиції для наступу на Дніпро.Після закінчення битви на Курській дузі німецьке командування втратило можливість проводити стратегічні наступальні операції. Локальні масовані настання, такі як " Вахта на Рейні "( 1944) або операція на Балатоні ( 1945), також успіху не мали.