22. Післявоєнна відбудова і розвиток народного господарства срср. 1945-1950рр.

Після закінчення війни, незважаючи на зусилля, довоєнний рівень розвитку народного господарства за основними показниками не був досягнутий. Обсяг промислової продукції склав 91% до рівня 1940 р., видобуток вугілля - 90%, нафти - 62%, виплавка чавуну - 59%, сталі - 67%, випуск тканини - 41%, вантажообіг всіх видів транспорту - 76%, роздрібний товарообіг - 43%, середньорічна чисельність робітників і службовців - 87%. Посівні площі скоротилися на 37 млн. га, а поголів'я худоби зменшилося на 7 млн. голів. Доход країни в 1945 р. склав 83% до рівня 1940 р. Найбільш важко відбилася війна на трудових ресурсах: число робітників і службовців знизилася на 5,3 млн. чоловік, у тому числі в промисловості - на 2,4 млн., у сільській місцевості кількість працездатного населення зменшилося на 1 / 3, працездатних чоловіків - на 60% ^.До економічних проблем СРСР додалися і зовнішньополітичні. Вже на початку 1946 р. колишні союзники по антигітлерівській коаліції перебували в стані "холодної війни". Радянський Союз був позбавлений зовнішньоекономічної допомоги та у відновленні зруйнованого війною господарства мав спиратися на власні сили.

«Законі про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства Української РСР на 1946—1950 pp.», прийнятому в серпні 1946 р. на VIII сесії Верховної Ради УРСР. За четвертим п'ятирічним планом політичне керівництво країни не передбачало відновлення в усьому обсязі передвоєнної ролі УРСР у народногосподарському комплексі Радянського Союзу. Згідно з контрольними показниками, визначеними союзним планом, українська економіка отримувала лише 15% всесоюзних капіталовкладень, тоді як на УРСР випало 42% усіх матеріальних втрат СРСР у війні. Основне завдання першої післявоєнної п'ятирічки вбачалося у поновленні довоєнного рівня промисловості і сільського господарства та підвищенні продуктивності праці на 36%. Пріоритетними були відновлення та подальший розвиток важкої індустрії, залізничного транспорту, відродження вугільної промисловості республіки, металургійних заводів Донбасу і Придніпров'я, хімічної промисловості. Це несло приховану загрозу посилення диспропорцій і деформацій в економіці УРСР, насамперед у хронічному відставанні легкої промисловості та сільського господарства. З метою стабілізації фінансової системи у грудні того ж року було проведено грошову реформу. могли обміняти старі гроші 1 до 1. Незважаючи на труднощі повоєнного періоду, до кінця четвертої п'ятирічки народне господарство України в основному було відбудоване, а в сільському господарстві республіки відповідні завдання були виконані на початку 1950-х pp. У 1946—1950 pp. почали функціонувати підприємства металургійної промисловості — «Запоріжсталь», Дніпропетровський завод ім. Г. Петровського, а також об'єкти машинобудування — Горлівський завод вугільного устаткування, Київський завод «Більшовик», Ворошиловградський паровозобудівний завод, були побудовані Вінницький інструментальний, Запорізький трансформаторний, Київський мотоциклетний заводи, запрацювала на повну потужність Дніпровська ГЕС. За роки четвертої п'ятирічки в республіці було створено газову промисловість (у 1950 р. УРСР давала 25% загально союзного видобутку газу). Поряд зі старими родовищами (Дашавським та Опарським) уведено в експлуатацію нові — Більче-Волицьке, Угерське, Шебелинське. У жовтні 1948 р. завершено будівництво газопроводу Дашава — Київ.

Офіційні дані, оприлюднені після завершення повоєнної п'ятирічки, вказували на те, що Україна розвивалася швидкими темпами. Обсяг валової продукції промисловості УРСР у 1946—1950 pp. збільшився у 4,4 раза, а промислове виробництво на 15% перевищувало довоєнний рівень 

Широкого розмаху набула в республіці й меліорація земель. На 1948 р. в УРСР було осушено боліт на площі 500 тис. га, збудовано понад 6 тис. різних гідротехнічних споруд, використано при цьому 150 млн крб д.