
- •Вопрос 1 предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин
- •Вопрос2 поняття та структура цивільного законодавства україни
- •Вопрос 3 поняття та види цивільних правовідносин елементи цивільних правовідносин
- •Вопрос4 підстави виникнення зміни та припинення цивільних правовідносин
- •Вопрос 5 здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків
- •Вопрос 6 фізична особа як субьект цивільного права та її цивільна правосуб’ектність
- •Вопрос 7?
- •Вопрос 8 поняття завдання та порядок встановлення опіки та піклування
- •Вопрос 9 поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб
- •Вопрос 1о способи створення та припинення юридичних осіб
- •Вопрос 11 ?
- •Вопрос 12 поняття та види обьектів цивільного права. Оборотоздатність обьектів цивільних прав
- •Вопрос 13 поняття та види правочинів. Умови чинності правочинів
- •Вопрос 14 недійсність правочинів. Правові наслідки недійсності правочинів
- •Вопрос 16 довіреність як форма представництва в цивільному праві
- •Вопрос 17 поняття та значення строків та термінів в цивільному праві.Види цивільно-правових строків
- •Вопрос 18 позовна давність та її види
- •Вопрос 19 способи захисту цивільних прав. Відшкодування збитків та моральної шкоди.
- •Вопрос 2о Цивільно правова відповідальність. Форми та види
- •Вопрос 21 поняття та зміст права власності. Форми власності в україні та їх характеристика
- •Вопрос 22 способи набуття та припинення права власності
- •Вопрос 23 поняття та основні цивільно-правові засоби захисту права власності та їх характеристика
- •Вопрос 24 Право спільної власності та його види
- •Вопрос 25 Поняття та характеристика авторського права та способи його захисту
- •Вопрос 26 поняття та характеристика суміжних прав та способи їх захисту
- •Вопрос 27 поняття та характеристика права промислової власності . Правова охорона права промислової власності
- •Вопрос 28 поняття та загальна характеристика спадкового права
- •Вопрос 29 Спадкування за заповітом. Заповіт та його характеристика
- •Вопрос 3о спадкування за законом
- •Вопрос 31 здійснення права на спадкування
- •Вопрос 32 поняття та види зобов’язань. Підстави їх виникнення
- •Вопрос 33 Виконання зобов’язання. Способи забезпечення виконання зобов’язання
- •Вопрос 34 Поняття та види договорів. Укладання зміна та розірвання договору
- •Вопрос 35 договори про передачу майна у власність
- •Вопрос 36 договори про передачу майна у користування
- •Вопрос 37 Договори про виконання робіт
- •Вопрос 38 Договори про надання послуг
- •Вопрос 39 Договори послуг у кредитно фінансовій сфері
- •Вопрос 4о поняття підстави та елементи зобов’язань із заподіяної шкоди
Вопрос 28 поняття та загальна характеристика спадкового права
Спадкове право – це підгалузь цивільного права, що регулює порядок і форми спадкування (переходу) прав та обов’язків від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців)
Норми спадкового права систематизовані у кн.VI ЦКУкраїни (“Спадкове право”). Ці норми визначають поняття та види спадкування, коло осіб, які можуть бути спадкоємцями та спадкодавцями, склад спадщини, порядок спадкування та деякі інші пов’язані з ним суспільні відносини.Спадкуванням називається перехід прав та обов’язків (спадщини) від померлої фізичної особи-спадкодавця до інших осіб (спадкоємців) Поняттям спадщина охоплюються усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часто спадщина як сукупність усіх прав та обов’язків померлої особи називається спадковою масою, при цьому усі права спадкодавця називаються спадковим активом, а усі обов’язки – спадковим пасивом. Права та обов’язки, нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, не входять до складу спадщини, а тому після його смерті не переходять до інших осіб. До таких прав та обов’язків законодавство, зокрема, відносить:
1) особисті немайнові права, наприклад, право на ім’я, на повагу до гідності і честі тощо;
2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами. Так, законодавство передбачає можливість переходу до спадкоємців померлого права членства у господарських товариствах та кооперативах;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника за зобов’язаннями, що нерозривно пов’язані з особою померлого і не можуть бути виконані іншими особами. Наприклад, не може бути успадковане зобов’язання автора створити службовий твір.
Спадкові правовідносини виникають з моменту відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Існують два види спадкування – за заповітом і за законом. При спадкуванні за заповітом особа особисто здійснює розпорядження про юридичну долю свого майна на випадок її смерті. При спадкуванні за законом спадкодавець безпосередньо не виражає своєї волі, а порядок розподілу спадщини визначається відповідно до правил, передбачених законом. Особливий порядок спадкування закон передбачає для прав на вклад у банку та прав на отримання страхових виплат (страхового відшкодування) за договорами особистого страхування. Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним. Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.
Спадкодавцем може бути лише фізична особа.Спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, територіальні громади, українська та іноземні держави можуть бути лише спадкоємцями за заповітом.
Чинне законодавство розрізняє і інститут усунення від спадщини. Відповідно до ст.1224 ЦКУкраїни права на спадкування не мають:
1) особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого із інших спадкоємців або вчинили замах на їх життя.
;2) особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині; 3) не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права небули поновлені на час відкриття спадщини. Також не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
4) не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
Крім того, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.