
- •Вопрос 1 предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин
- •Вопрос2 поняття та структура цивільного законодавства україни
- •Вопрос 3 поняття та види цивільних правовідносин елементи цивільних правовідносин
- •Вопрос4 підстави виникнення зміни та припинення цивільних правовідносин
- •Вопрос 5 здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків
- •Вопрос 6 фізична особа як субьект цивільного права та її цивільна правосуб’ектність
- •Вопрос 7?
- •Вопрос 8 поняття завдання та порядок встановлення опіки та піклування
- •Вопрос 9 поняття та ознаки юридичної особи. Види юридичних осіб
- •Вопрос 1о способи створення та припинення юридичних осіб
- •Вопрос 11 ?
- •Вопрос 12 поняття та види обьектів цивільного права. Оборотоздатність обьектів цивільних прав
- •Вопрос 13 поняття та види правочинів. Умови чинності правочинів
- •Вопрос 14 недійсність правочинів. Правові наслідки недійсності правочинів
- •Вопрос 16 довіреність як форма представництва в цивільному праві
- •Вопрос 17 поняття та значення строків та термінів в цивільному праві.Види цивільно-правових строків
- •Вопрос 18 позовна давність та її види
- •Вопрос 19 способи захисту цивільних прав. Відшкодування збитків та моральної шкоди.
- •Вопрос 2о Цивільно правова відповідальність. Форми та види
- •Вопрос 21 поняття та зміст права власності. Форми власності в україні та їх характеристика
- •Вопрос 22 способи набуття та припинення права власності
- •Вопрос 23 поняття та основні цивільно-правові засоби захисту права власності та їх характеристика
- •Вопрос 24 Право спільної власності та його види
- •Вопрос 25 Поняття та характеристика авторського права та способи його захисту
- •Вопрос 26 поняття та характеристика суміжних прав та способи їх захисту
- •Вопрос 27 поняття та характеристика права промислової власності . Правова охорона права промислової власності
- •Вопрос 28 поняття та загальна характеристика спадкового права
- •Вопрос 29 Спадкування за заповітом. Заповіт та його характеристика
- •Вопрос 3о спадкування за законом
- •Вопрос 31 здійснення права на спадкування
- •Вопрос 32 поняття та види зобов’язань. Підстави їх виникнення
- •Вопрос 33 Виконання зобов’язання. Способи забезпечення виконання зобов’язання
- •Вопрос 34 Поняття та види договорів. Укладання зміна та розірвання договору
- •Вопрос 35 договори про передачу майна у власність
- •Вопрос 36 договори про передачу майна у користування
- •Вопрос 37 Договори про виконання робіт
- •Вопрос 38 Договори про надання послуг
- •Вопрос 39 Договори послуг у кредитно фінансовій сфері
- •Вопрос 4о поняття підстави та елементи зобов’язань із заподіяної шкоди
Вопрос 2о Цивільно правова відповідальність. Форми та види
Цивільно-правова відповідальність — це самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні державного примусу до правопорушника шляхом позбавлення особи певних благ чи покладення обов'язків майнового характеру. До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки чи пені.Особливості цивільно-правової відповідальності:1) майновий характер;2) стягується на користь потерпілої сторони;3) компенсаційна природа, тобто спрямованість на відновлення майнової сфери потерпілого.
Цивільно-правова відповідальність виконує такі функції.• компенсаційну• виховну• стимулюючу
Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є закон, а фактичною — вчинення цивільного правопорушення. Тому особа підлягає цивільно-правовій відповідальності за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення.Підставами цивільно-правової відповідальності є:• протиправність поведінки (дія чи бездіяльність);• наявність майнової та (або) моральної шкоди;• причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою;• вина особи, яка заподіяла шкоду.
Цивільно-правову відповідальність можна класифікувати за різними критеріями(видами).
1. Залежно від підстави виникнення цивільно-правова відповідальність буває договірна та недоговірна.
Договірна відповідальність - це відповідальність за порушення існуючого між сторонами договірного зобов'язання, що становить додатковий до основного, вже існуючого, юридичний обов'язок. Договірна відповідальність настає у разі порушення договору однією із сторін. Позадоговірна відповідальність має місце у разі заподіяння шкоду чужому майну чи здоров'ю, а також в інших випадках заподіяння шкоди, якщо між заподіювачем шкоди і потерпілою стороною не існувало договірних правовідносин.
2. Залежно від кількості осіб, які беруть участь у виконанні зобов'язання, застосовують часткову (дольову), солідарну чи субсидіарну (додаткову) відповідальність. Часткова (дольова) відповідальність полягає в тому, що кожен із учасників зобов'язання несе відповідальність у межах своєї частки. Солідарна відповідальність настає лише у випадках, прямо вказаних в законі чи договорі, і при цьому кредитору надається право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом або від одного із боржників. Солідарна відповідальність ґрунтується на принципі «один за всіх», що означає її нероздільність між солідарними боржниками. Цей вид відповідальності є більш сприятливим для кредитора, оскільки він може задовольнити свої вимоги відразу від одного боржника, наприклад, найбільш платоспроможного. При цьому, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі, незважаючи навіть на те, що один з них виконав певну частину вимог. Субсидіарна (додаткова) відповідальність має місце у разі, якщо її прямо передбачено в законі чи договорі, вона не може перевищувати обсягу повної відповідальності. Субсидіарна відповідальність має додатковий стосовно відповідальності правопорушника характер. Отже, реалізація субсидіарної відповідальності здійснюється «почергово». При цьому вимоги повинні бути висунуті насамперед до боржника і лише у разі неотримання від нього їх задоволення повністю або частково - до особи, яка несе додаткову (субсидіарну) відповідальність. При виконанні вимоги кредитора у субсидіарного боржника, за правилом, не виникає права зворотної вимоги до основного боржника.
3. Залежно від обсягу відповідальності виділяють повну, обмежену та підвищену (кратну) відповідальність. Повна відповідальність полягає у відшкодуванні (компенсації) шкоди, завданої правопорушенням у еквівалентному (рівному) розмірі. За загальним правилом, цивільно-правова відповідальність настає в повному обсязі, а це означає, що розмір відшкодованої шкоди не повинен перевищувати суму заподіяних збитків, тобто відшкодування не повинно призводити до збагачення потерпілого. Однак, у силу закону або договору, може виникати обмежена цивільно-правова відповідальність. Обмежена відповідальність передбачає встановлення меж розміру збитків, які підлягають відшкодуванню.
Окремий різновид цивільно - правової відповідальності - відповідальність у порядку регресу, яка має місце при виконанні солідарного обов'язку одним із співборжників За таких умов він набуває право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому власна сплачена частка боргу такої особи не враховується.
Існують й інші класифікації цивільно - правової відповідальності за різними критеріями.
Форма цивільно - правової відповідальності - це засіб вираження додаткових майнових обтяжень, що покладаються на правопорушника.
Цивільне законодавство встановлює різні форми відповідальності. До них, зокрема, належать: відшкодування збитків; компенсація моральної шкоди; сплата неустойки; втрата завдатку та інші.
Усі форми цивільної відповідальності поділяються на загальні і спеціальні. Відшкодування збитків є загальною формою цивільно - правової відповідальності, оскільки воно є найбільш поширеним, суттєвим та разом з тим універсальним способом захисту порушених прав. На відміну від спеціальних форм цивільно - правової відповідальності - сплати неустойки та втрати завдатку, які застосовуються лише в спеціально передбачених договором або законом випадках для відповідного виду цивільних правопорушень, стягнення збитків застосовується в усіх, за незначними винятками, випадках порушення особою наявного суб'єктивного цивільного обов'язку та незалежно від спеціального застереження в договорі чи в законі. Загальною формою відповідальності у цивільному праві є також компенсація моральної шкоди.