
- •1. Об’єкт, предмет і зміст суспільної географії на сучасному етапі її розвитку.
- •2. Рельєф дна Світового океану.
- •3. Поняття фація і фаціальний аналіз.
- •1. Система методів суспільної географії.
- •2. Чинники формування клімату Африки.
- •3.Походження життя та еволюція біосфери.
- •1.Внесок акад. С.Л. Рудницького у національну географію.
- •2. Порівняльна характеристика фізико-географічних країн Австралії.
- •3.Коливання рівня моря, їх причини і вплив на розвиток географічної оболонки.
- •1. Внесок проф. В.М. Кубійовича в національну географію.
- •2. Характеристика природних зон Євразії.
- •3. Суспільно-географічні риси адміністративно-територіального устрою України.
- •3. Територіальна організація апк України.
- •1. Київська географічна школа.
- •2. Радіаційний і тепловий баланс земної поверхні.
- •3.Антропогенне забруднення довкілля та його екологічні наслідки.
- •1. Львівська географічна школа.
- •2. Чинники кліматоутворення.
- •3. Морфологія ландшафту.
- •1.Об'єкти і предмет соціології як науки. Соціологізація географії.
- •2. Розвиток кліматів. Гіпотези змін клімату.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування лісостепової зони України.
- •1. Компонентна і геопросторова структура світового господарства.
- •2. Класифікація кліматів.
- •3. Загальні риси галузевої структури промисловості України.
- •1. Основні характеристики річкового стоку.
- •2.Сутність закону України «Про Охорону навколишнього природного середовища».
- •3. Типи зв’язків твк.
- •1. Сучасні проблеми розвитку політичної географії.
- •2. Термічний режим озер.
- •3.Класифікація природних ресурсів вітчизняних та зарубіжних вчених.
- •1. Порівняльна фізико-географічна характеристика Українських Карпат і Гірського Криму.
- •2. Класифікація підземних вод за умовами залягання.
- •3.Головні тенденції икористання земельних ресурсів у світі та Україні.
- •2.Стан використання та охорона водних ресурсів світу та України.
- •3. Фізико-географічна характеристика і фізико-географічне районування степової зони України.
- •2.Літосферні плити. Характер взаємодії літосферних плит і відображення його в рельєфі.
- •1. Об’єкт, предмет,основні поняття і методи дослідження метеорології і кліматології.
- •2. Геологічні структури та їх відображення в рельєфі. Поняття про морфоструктури.
- •3. Сша як центр світової сили.
- •1.Історія розвитку ґрунтознавства і географії грунтів.
- •4. Становлення і розвиток агрикультурхімії, агрогеології та ґрунтової картографії (четвертий перiод).
- •8. Інтенсифiкацiя робiт з охорони та раціонального використання ґрунтового покриву (восьмий перiод).
- •2. Причини формування припливів в океанах.
- •3. Проблеми сучасної урбанізації і субурбанізації.
- •1. Магнітосфера Землі.
- •2.Сутність понять «гартленд» та «рімленд».
- •3. Поняття про світове господарство.
- •1. Географічні наслідки обертових рухів Землі (навколо осі і навколо Сонця).
- •Обертання Землі навколо Сонця Траєкторія руху
- •Період обертання
- •Значення руху навколо зірки для планети
- •Обертання навколо своєї осі Вісь обертання
- •Період обертання навколо осі
- •Геофізичні явища зумовлені обертанням Землі навколо осі
- •3. Поняття про територіальну організацію суспільства.
- •1.Методологія та методи географічного прогнозування.
- •2. Леси, їх походження і поширення на території України.
- •3.Класифікація земельних ресурсів при веденні їхнього кількісного обліку.
- •3. Типізація країн за функціями столиць.
- •1. Конструкт географічний – як об’єкт дослідження конструктивної географії.
- •2. Особливості ландшафтної структури гірських країн .
- •3.Вчення в.І. Вернадського про біосферу та ноосферу.
- •1. Суспільно-географічна типологія країн світу.
- •2.Картографічні проекції і їх класифікація.
2. Чинники формування клімату Африки.
Африка – найжаркіший континент світу. Це пов’язане в першу чергу з тим, що більша частина її території знаходиться в жаркому тепловому поясі між тропіками. Тут протягом ро¬ку Сонце стоїть високо над горизонтом і два рази в рік у будь-якій точці Африки між Північним і Південним тропіком буває у зеніті. Саме в Північній Африці у 1922 році в районі міста Тріполі було зареєстровано найвищу температуру на Землі, що становить +57,8 °С.
Кількість сонячної радіації в Африці коливається від 140 ккал/см2 на рік (в районі екватора) до 200 ккал/см2 на рік на Північному тропіку.
Середні річні ж температури на більшій частині материка становлять +25 ... +30 °С. Навіть на півночі і на півдні континенту, які перебувають у суб¬тропічному поясі, середні температури найхолоднішого зи¬мового місяця не опускаються нижче +10 ... +12 °С. В Африці зима відрізняється від літа не стільки температурами повітря, скільки кількістю опадів. А на окремих територіях протягом року погода практично однакова. Евристична бесіда, робота з презентацією ppt, кліматичною картою Африки.
Опади по території материка розподіляються дуже нерівномірно, що пов’язано з багатьма чинниками, особливо з атмосферною циркуляцією.
Найбільше їх в екваторіальному кліматичному поясі, особливо в басейні річки Конго. Це пояснюється розташуванням тут області низького тиску, екваторіальних повітряних мас, які, піднімаючись угору, охолоджуються і утворюють хмари та опади. На територіях, через які проходять Північний і Півден¬ний тропіки, знаходяться пояси високого атмосферного тиску, панує тропічне повітря з низхідними повітряними потоками. Тому тут випадає дуже мало опадів (до 200 мм). Усе ж у Південній півкулі територій з малою кількістю опадів менше, ніж у Північній. Це пояснюється багатьма чинниками, зокрема меншою про¬тяжністю материка на півдні із заходу на схід, близькістю океану та особливостями рельєфу. На клімат Африки впливають постійні вітри – пасати.
Північно-Східні пасати, які дмуть у Північній Африці не приносять вологи, оскільки дмуть з материка Євразія, то¬му над цією частиною материка формується дуже сухе кон¬тинентальне тропічне повітря, дощі майже не випадають. Південна частина материка знаходиться під впливом океанів. Південно-Східні пасати, які приходять з Індійського океану, несуть вологе морське тропічне повітря. І хоч час¬тина цієї вологи залишається на східних схилах Драконо¬вих гір, тут опадів випадає значно більше, ніж у районі Північного тропіка. Дуже багато опадів буває на узбережжі Гвінейської за¬токи, особливо на західних схилах гори Камерун, де їх кількість досягає 10000 мм на рік. Це найвологіше місце в Африці. Вологу сюди приносять вітри з Атлантики, тому що тиск тут набагато нижчий, ніж над океаном. Евристична бесіда, робота з презентацією ppt, кліматичною картою Африки та контурними картами. 3. Підстилаючи поверхня: вплив рельєфу та морських течій на формування клімату різних частин Африки. В Африці є пустелі не тільки всередині материка, а й на узбережжях. Ви вже знаєте, що головною причиною їх ут¬ворення є високий атмосферний тиск, а холодні течії Ат¬лантичного океану знижують температуру повітря в узбе¬режній частині материка і не сприяють утворенню опадів. Теплі ж течії, навпаки, сприяють формуванню опадів.
Особливості клімату Африки сформувалися внаслідок дії системи кліматотвірних чинників. Більша частина материка розташована між тропіками, і через це клімат Африки характеризується високими значеннями сумарної сонячної радіації. Відповідно, значна частина материка має високі температури, і тому Африка вважається найжаркішим материком. Тут є області, де температура повітря деколи перевищує +50°С.
|
В широтах Африки над океаном панують постійні вітри - пасати, що значно впливає на розподіл опадів. Південно-східний пасат дме з Індійського океану, тому приносить вологі повітряні маси. Північно-східний пасат – з Євразії, й викликає суху погоду. Південно-західні затримують Драконові та Капські гори, що впливає на перерозподіл опадів: велику кількість їх одержують прибережні райони, за горами опадів мало. У формуванні клімату узбережжя Африки значну роль відіграють морські течії. Тому малозволоженими є північно-західне узбережжя (через холодну Канарську течію), південно-західне (через Бенгальську), східне (через Сомалійську). Навпаки, добре зволоженими є західні і південно-східні береги завдяки теплим течіям (відповідно Гвінейській та Мозамбіцькій). В центральній частині материка повітря рівномірно прогрівається впродовж всього року. Коливання температур за сезонами чітко проявляється лиш у тропічних і особливо в субтропічних широтах. Клімати відрізняються, головним чином, за кількістю і режимом опадів. Найбільша їх кількість припадає на екваторіальні райони: басейн річки Конго (Заїр) і узбережжя Гвінейської затоки - 2000-3000 мм за рік, а на схилах гір – до 9000 мм. На північ від 20° пн. ш. і на південь від 18° пд. ш. клімат Африки тропічний, у Північній півкулі пустельний, дуже сухий. У Сахарі кількість опадів зменшується до 100 мм і менше на рік; Східна Сахара - найсухіший район Африки (10-20 мм опадів на рік). Африка лежить в межах семи кліматичних поясів. Через те, що екватор перетинає материк навпіл, кліматичні умови дзеркально повторюються від екватора до країв материка. На території Африки виділяються екваторіальний, два субекваторіальних, два тропічних пояси. Крайні південна та північні частини материка розташовані в субтропічних поясах.