Білет №10.

1. Характеристика соціальної групи « діти-сироти». Державна система опіки та виховання дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Сирітство – соціальне явище, зумовлене наявністю у суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишились без батьківського піклування в наслідок позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними.

Соціальне сирітство – соціальне явище, спричинене ухиленням або відстороненням батьків від виконання батьківських обов’язків по відношенню до неповнолітньої дитини.

Дітьми-сиротами прийнято вважати тих дітей, які втратили батьків у результаті смерті, батьки невідомі або визнані недієздатними. Дііти, чиї батьки позбавлені батьківських прав або вилучені з сім’ї без позбавлення батьківських прав. діти, від яких батьки відмовились ще у пологових будинках або яких, народивши, покинули чи «підкинули» кому-небудь. У цілому такі факти можна пояснити соціально-фізіологічною незрілістю матері котра народжує дитину. Кожна дитина має право на виховання в сімейному оточенні, незалежно від того, може її біологічна родина забезпечити нормальні умови життя та виховання чи ні, і чи здатні батьки належним чином виконувати свої обов’язки.

Типи інтернатних закладів:

- дитячий будинок інтернатного типу, щозабезпечує розвиток, виховання, навчання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування,тих, які перебувають у родинних стосунках;

- загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній

навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну

адаптацію дітей-сиріт

- спеціалізована школа-інтернат - загальноосвітній навчальний

заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

- спеціальна загальноосвітня школа-інтернат ( які потребують корекціїфізичного та (або) розумового розвитку);

- загальноосвітня санаторна школа-інтернат - ЗНЗз відповідним профілем, що забезпечує виховання,навчання та лікування дітей-сиріт і дітей, позбавленихбатьківського піклування, які потребують тривалого лікування.

2. Адиктивна поведінка підлітків.

Адикція - це патологічний потяг до чогось, що збільшує ризик розвитку псих ічних захворювань або пов'язано з персональними або соціальними проблемами. Існує кілька сотень різних адикцій, назви яких зазвичай включають предмет пристрасті: комп'ютерна адикція, онлайн-секс-адикція, адикція до риболовлі, азартних ігор, ігор на біржі, аукціонів і т.п. Вивченням залежностей або адикцій займається відразу кілька наук, такі як психологія, соціологія, медицина. На межєі ХХІст. зявилась нова - аддиктологія або наука про залежності. Чим шкідлива адикція? Емоційний зв'язок встановлюється не з іншими людьми, а з неживими предметами чи явищами. Аддикт як би вступає в зачароване коло - він не здатний встановлювати реальні відносини інтимності, близькості з іншими людьми і одночасно прагне до них, але реалізовує це прагнення штучним чином. Предмети заміщають живих людей. Включаються і механізми самозахисту, самовиправдання.

Аддикти - завжди знаходять собі виправдання і пояснення своєї поведінки і при цьому охоче погоджуються зі здоровими умовляннями. Схильні до суїциду.

Білет №11