
- •1.Посадові обов’язки соціального педагога. Напрямки діяльності.
- •2. Традиційні форми опіки дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування.
- •1.Етичні вимоги до професійної діяльності соціального педагога.
- •2. Принципи соціального обслуговування. Соціальна допомога. Соціальна послуга.
- •1.Проблема насилля у молодіжному середовищі. Основні форми жорстокого поводження з дітьми.
- •2. Паління та його шкідливий вплив на здоров’я людини. Причини паління серед підлітків.
- •1. Егоїзм та альтруїзм як протилежні чинники поведінки.
- •Функції працівників центрів ссм при здійсненні соціального супроводу:
- •2.Соціальна нерівність. Види соціальної нерівності.
- •1. Соціальна підтримка дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями.
- •2.Підліткова сексуальність як предмет соціальної роботи
1. Соціальна підтримка дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями.
Проблеми, які постають перед людьми з функціональними обмеженнями у суспільстві, ґрунтуються на низькій самооцінці, дискримінації.За сучасних умов простежується тенденція до зростання уваги саме до соціалізації, соціальної реабілітації й адаптації інвалідів, які включають в себе як матеріальну, так і духовну психолого-педагогічну допомогу.
Головною метою ранньої соціалізації дітей-інвалідів є надання можливості:
дітям-інвалідам подолати труднощі розвитку, засвоїти побутові та соціальні навички, розвинути свої здібності, повністю чи частково інтегруватись у соціальне життя суспільства;
батькам усвідомити суть проблем своїх дітей, оволодіти методикою виконання індивідуальних реабілітаційних програм
Проблема інвалідності традиційно розглядається як, насамперед, медична, а потім вже - економічна, тобто проблема задоволення матеріальних потреб інваліда. Але проблема інвалідності не обмежується цими важливими аспектами. Соціально-психологічний фактор, самовідчуття інваліда в суспільстві - ось ще одна болюча точка. Людина з обмеженими можливостями має проблеми не просто внаслідок хвороби, каліцтва чи природжених обмежень, а й через непристосованість соціального оточення до її специфічних потреб, забобони суспільства, штампи масової психології.
У 1991 р. прийнято Закон "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.
Соціальний захист інвалідів з боку держави полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікації до потреб інвалідів.
На виконання цього Указу в частині соціального захисту молодих інвалідів центрами ССМ створено такі структурні одиниці, як Центр соціальної роботи з дітьми-інвалідами, реабілітаційно-трудові майстерні, відділення соціально-побутової реабілітації, відділення денного перебування інвалідів, центри тимчасового догляду за ними, творчі лабораторії молодих обдарованих інвалідів,
Законами України "Про освіту", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідам з дитинства гарантовано створення необхідних умов, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і можливостями.
Міністерство освіти за погодженням з іншими міністерствами і відомствами відкрило спеціальні групи для осіб із вадами слуху, зору у вищих навчальних закладах у межах планів прийому і забезпечило їх функціонування. Розглядає питання про можливість зарахування до ВНЗ поза планом за результатами співбесіди і з правом навчання за місцем проживання інваліда.
Створення клубів спілкування і центрів реабілітації для дітей, молоді, які мають функціональні обмеження, видається в наш час справою особливо актуальною і важливою в рамках комплексного підходу до вирішення проблем інтеграції інвалідів в сучасне суспільство.
2.Підліткова сексуальність як предмет соціальної роботи
Сексуальна поведінка підлітків пов’язана з дуже широким колом соціальних і психологічних проблем.. Поінформованість підлітків щодо небезпеки сексуального дебюту в підлітковому віці, обізнаність щодо наявності інфекцій, які передаються статевим шляхом, щодо способів профілактики небажаної вагітності — недостатні і потребують серйозного поліпшення. Раннє статеве життя молоді, підвищення її сексуальної активності призводить до ризику інфікування інфекціями, що передаються статевим шляхом, та СНІДом, викликають високий рівень незапланованої вагітності.
Ці реалізовані ризики украй негативно впливають на стан репродуктивного здоров’я населення фертильного віку та демографічну ситуацію в цілому. Початок статевого життя припадає на старший підлітковий (юнацький) вік, переводить психо-сексуальний розвиток особистості на новий етап, розкута сексуальна поведінка значно випереджає психологічний розвиток особистості. С
ексуальне експерементування, не підкріплене психологічною та соціальною зрілістю, неодмінною передумовою яких є відповідальність, уміння передбачати наслідки статевих контактів, призводить до внутрішніх конфліктів та руйнації міжособистісних контактів, перетворюючись на фактор ризику. Сексуальна активність підлітків, що є наслідком особистісної незрілості, часто має характер сліпого наслідування та змагальний (із ровесниками) характер.
Таку сексуальну поведінку можуть стимулювати алкоголь, наркотики та психологічний тиск із боку ровесників або старшокласників. У 1996 р. Лев Щеглов сформував основні мотиви інтимної близькості.