
- •Філософія - духовно теоретична форма опанування світу.
- •Структура філос. Знання.
- •Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.
- •Філософія і міфологія. Особливості світогляду давніх слов’ян.
- •5. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •6. Антична філософія: характерні риси та основні періоди. Діалектика Сократа. Порівняльний аналіз традицій Східної і Західної філософій
- •7. Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу.
- •8. Філософія Аристотеля: критика теорій ідей Платона, вчення про категорії, етика.
- •9. Філософія Середньовіччя (5 - 13 ст.). Теоцентризм, реалізм, номіналізм.
- •10. Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм. Хіу-хуі ст
- •11. Особливості філософії Нового часу: емпіризм, раціоналізм. Проблема методу пізнання (ф.Бекон, р.Декарт) хуіі ст
- •12. Філософія французького Просвітництва 18 ст.: погляди на матерію, суспільство, релігію, людину.
- •13. Філософія і. Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, трансцендентальні засади культури і етика.
- •14. Філософія г.-в. Гегеля: принцип тотожності мислення і буття, діалектика. Вчення про абсолютний дух. Розуміння історії
- •15. Філософія л. Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію.
- •16. Філософія к. Маркса: проблема відчуження, матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову філософію та соціальну практику.
- •18. Вчення г.С. Сковороди про світ та його пізнання.
- •19. Сковорода про людину та її щастя.
- •20. Філософські основи зародження української національної ідеї в Кирило-Мефодіївському братстві. Історіософфія Костомарова.
- •21. Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •22. Ідея України у філософському світогляді п.Куліша(«Хутірська філософія…»)
- •23. Соціально-філософські погляди і.Франка та м. Драгоманова.
- •24. Історіофілософія м.Грушевського
- •25. Генеалогія моралі ф. Ніцше. Концепція «переоцінки цінностей»
- •26. Основные культурологические взгляды 3. Фрейда
- •27. Проблемы культуры и этики в роботах Фромма.
- •28. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму (Сартр «Екзистенціалізм – це гуманізм», Камю «Миф о Сизифе»).
- •29. Гермеиевтнка: проблеми інтерпретації та розуміння, Герменевтичне коло.
- •30. Проблема буття в іст.Ф. Уявлення про структуру буття (мат., дух., соц.). Концепції монізму, плюралізму, дуалізму.
- •31. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.
- •32. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми дія-ті: предметно-практична, духовно-практична, духовно-теоретична. Поняття духовності.
- •33. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура і її роль у сучасному суспільстві.
- •На даний момент у ф.Існує декілька концепцій к.
- •34. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин. (Марксизм, фрейдизм, Юнг). Проблема ідеального.
- •35. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер (системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).
- •36. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.
- •37. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм і постструктуралізм у філософії другої половини хх ст.
- •38. Проблема пізнання. Суб‘єкт та об‘єкт в процесі пізнання.
- •39. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні (Гегель г. Кто мыслит абстрактно?)
- •40. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепція істини. Істина як процес.
- •41. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.
- •42. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.
- •Основні методи опрацювання фактів:
- •Методи теоретичного пізнання:
- •43. Соціальне буття як проблема єдності обєктивного та субєктивного чинників. Ф-я історії, специфіка, головні проблеми.
- •44. Суспільство і природа: єдність і відмінність. Екологічні та демографічні проблеми.
- •45. Роль економіки в суспільстві. Історичні способи виробництва, і закономірності їх розвитку(Маркс, р.Арон, д.Белл)
- •46. Наука і техніка як чинники суспільного розвитку. Сцієнтистські та технократичні концепції історичного процесу та їх оцінка.
- •47. Мораль як соціокультурний феномен. Категорії моралі. Мораль та право.
- •48. Проблема суб’єктів історії: особа, народні маси, класи, нації
33. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура і її роль у сучасному суспільстві.
Культура – вияв духовного в світі людини. Спеціальні дослідження 1960-х рр. виявили близько 300 існуючих визначень К. Термін К має давньорим.походження. Лат “култураре” – “обробляти, влаштувати, вдосконалювати”. К споч.означає обробку землі. Рим.ф.Цицерон у листах до Луцилія: “обробляти треба не лише землю, але й людину. Обробка землі дає врожаї, і обробка людини дає більше виховання”. Це гуманітарне наповнення терміну К. Давньорим.слову “культура” протиставляється “натура”. Натура – природа, а культура – оброблена природа. Культура – це продукт люд.праці, перетворення природи.
На даний момент у ф.Існує декілька концепцій к.
Сумативна концепція, згідно якої К. – сукупність мат.і дух.цінностей, вироблених людиною. Т.ч., К. – це те, що протистоїть натурі (природі).
Технологічна. К. – сукупність способів, форм, методів вироблення культури людством.
Антропологічна. К. – духовний розвиток людини, її сутнісних сил.
Символічна. ХХ ст.: Касірер, Лангер – Суть К складають символи. Людина – символічна тварина, що продукує і вживає символи. К має символічний хар-р.
Релігійна. К – розвиток релігійної свідомості і духовності в її сакральних вимірах.
Психологічна. К – продукт сублімації (заміщення первісних інстинктів). Фрейдистська концепція (Фрейд “Незадоволеність культурою”):
К – показник сутнісних сил людини, який знаходить свій вираз методах, процесі та результатах діяльності.
Суб‘єктом К виступає людина, яка творить, зберігає і розповсюджує кул.цінності. т.ч. К тісно пов‘яз.з творчістю, а творчість – процес створення (созидания) чогось нового може відбуватися лише в К.
К та Ц. Іноді поняття К і Ц ототожнюють, що пов‘язано з процесом урбанізації та технологічним підходом до К, але за своєю сутністю це дещо різні поняття. Вперше пон.К та Ц протиставив нім.юрист С.Пуфендорф (17 ст.): К він пов‘язував з духовним началом, а Цивілізацію – з машинним, технічним. Тюрго: Цивілізація – ступінь розвитку людства при переході від варварства до античності. У ХІХ ст. амер.соціолог Морган виокремив такі ознаки Ц.: виникнення та розвиток міст, оброблення та використання металів, виникнення письма, поява держ.та публ.органів влади. Енгельс (Походження сім‘ї, прив.власності і держави): Ц – виникнення держави, права, розподіл праці на фіз.і роз., виникнення наук, мистецтва, філософії. Ц – це певні ступені сусп.розвитку. Сьогодні пон.Ц найчастіше застосовують для означення досягнутого ступеня суспільного розвитку, а також набутого рівня функціонування культури в усіх її складових. Іншими словами, Ц – це такий рівень і стан сусп-ва, якому притаманні високий злет К та її ефективне функціонування в усіх галузях буття суспільства. Адже досягнення К можуть існ.в “законсервованому” вигляді. У такому разі багатство К не розкрите. На противагу цьому, Ц за суттю – це такий щабель у розвитку сусп-ва, на якому весь зміст К розгортається не в потенційному, а в актуальному плані, він увесь діє, живе, і головне, продукує подальші повноцінні і багатопланові форми інтелектуал.життя сусп-ва.
Масова Культура – явище, породжене урбанізацією та глобалізацією світу. МК – “міський фольклор”. Соціологічно у появі МК вбачають вплив міграції населення. Люди інкультуруються в нових екзистенц.умовах. Проміжне населення – не сільське і не міське. МК – сурогат кул-ри для широких верств населення, що шукають нових орієнтацій. МК – це уявлення пересічної (проміжної) людини про те, якою повинна бути К, її ідеали і цінності. МК – породження сучасності (ХХ ст.). Це “кіч” (мистецтво для кухні) – псевдо- чи імітація К, що виражає вульгарні смаки проміжної неосвіченої людини. Це нав‘язування К власних уявлень про К. ці норми масові і нав‘язуються творцями К феномен “МК”. Вперше досл.канадець Маклюен. Він аналізує К 40-х рр. (Голівуд): МК – рез-т інформац.революції.. видовищність жанрів.
Риси МК: 1. Видовищність (МК розрах.на феномен “шоу”, “ту шоу”- показувати. Пасивне сприйняття. Видовищність породжує імідж – взірець для наслідування, ідеал. Реклама). 2. Розважальність (доходить до гедонізму. МК зводиться до простих інстинктів (жаху), еротичної сфери, сфери інд.егоїзму(людині приємно залишатися живою в умовах смерті), феномен “саспенс” – підозра, Хічкок – різка несподівана зміна станів). 3. Наявність міфологічного кореня (відтворення міфологічних архетипів). 4. Тиражованість, серіальність.
Таким чином, МК – необхідний об‘єктивний феномен суч.світу, що долається: 1. За рахунок вдосконалення самої масової культури за рахунок появи нац.моделей МК, 2. Її інтеграції в постмодернізм.