5 Розділ

ОПИС СТАДІЙ ПРОЦЕСІВ

ДР 1. Санітарна підготовка виробництва.

Стадія ДР.1 забезпечує якість виробництва, асептичні умови виробництва, безпеку праці та охорону здоров’я. Включає в себе підготовку персоналу, підготовку дезрозчинів для приміщень, підготовку приміщень та обладнання.

ДР 1.1. Приготування миючих та дезінфікуючих розчинів.

Дезінфікуючі засоби потрапляють н підприємство в концентрованому вигляді, і тому потребують певної підготовки перед використанням.

ДР 1.1.1 Підготовка розчину хлораміну .

Хлорамін є антисептичною і дезінфікуючою речовиною, використовується для неметалевих інструментів. У збірник надходить розчин хлораміну і вода, концентрація такого водного розчину при цьому 1 %. Розчин використовується на стадії ДР 1.4.2.

ДР 1.1.2 Підготовка розчину каустичної соди.

Водні розчини каустичної соди мають сильну лужну реакцію (рН 1% - розчину = 13). Розчин каустичної соди (гідроксиду натрію) надходить у збірник де до нього додають воду. Розчин використовується на стадії ДР 1.4.1.

ДР 1.1.3 Підготовка розчину спирту.

Спирт надходить на виробництво з концентрацією 96%, його розводять знесоленою водою. Використовують спирт з концентрацією 70%.

ДР 1.2. Підготовка підприємства

На підприємстві, з метою дотримання чистоти та підтримання санітарно – гігієнічних вимог проводять щоденне та генеральне прибирання.

ДР 1.2.1 Щоденне прибирання.

Для щоденного прибирання виробничих приміщень підприємства використовують воду та традиційні миючі засоби.

ДР 1.2.2 Генеральне прибирання.

При генеральному прибиранні виробничого приміщення застосовується вода, миючий та дезінфікуючий засоби. Після проведення генерального прибирання перевіряють його ефективність за вмістом мікроорганізмів на поверхнях (за санітарними вимогами КУО <1).

ДР 1.3. Підготовка персоналу

На підприємствах повинен бути кваліфікований персонал, який стежитиме і відповідатиме за якістю проведення технологічного процесу в асептичних умовах.

ДР 1.3.1 Навчання та інструктажі.

Весь персонал повинен знати принципи виробни¬чої практики, що стосуються його діяльності, а також пройти первин¬не і подальше навчання відповідно до його обов'язків. Виробник пови¬нен мати необхідну кількість працівників відповідної кваліфікації та з практичним досвідом роботи.

ДР 1.3.2.Санітарна підготовка.

Складовою частиною підготовки персоналу є його санітарно-гігіенічна підготовка. Кожний працівник, який входить у вироб¬ничі зони, повинен носити захисний одяг, що відповідає виконува¬ним операціям.Санітарна підготовка включає в себе: оброблення рук миючим засобом, переодягання. На цій стадії персонал має обробляти руки миючим розчином, 70 % - ним розчином спирту.

ДР 1.4. Підготовка обладнання до комунікацій.

Підготовку обладнання та комунікацій проводять у відповідності з ТІ № Т-45 «Інструкція по підготовці до роботи і оброблення після технологічного процесу виробничих приміщень, обладнання і інвентаря» та Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОЗ України від 14.12.01 г №502.

ДР 1.4.1. Миття.

Для миття обладнання застосовують миючий засіб – розчин каустичної соди. Температура при цьому дорівнює 70 – 80˚С. Відпрацьований розчин йде на стадію знешкодження відходів. По закінченні процесу зливають залишки води з установки.

ДР 1.4.2. Дезінфекція та ополіскування.

Дезінфікують обладнання розчином хлораміну та ополіскують його при Т=20˚С.

ДР 1.4.3. Стерилізація.

На стерилізацію обладнання надходить пара з тиском 0,2 МПа. Утворений конденсат утилізують.

ДР 1.4.4 Перевірка на герметичність.

Перевірка на герметичність є заключною стадією етапу ДР 1.4 Підготовки обладнання та комунікацій. Перевірку на герметичність проводять наступним чином: в установку подають мильний розчин під тиском, нагрівають. Якщо утворюється піна – установка розгерметизована.

ДР 2. Підготовка та стерилізація поживного середовища.

Основними вимогами до складу поживного середовища є її повноцінність для росту продуцента і забезпечення синтезу цільового продукту. До складу середовища повинні входити такі мінеральні речовини, як магній, кальцій, фосфор,сірка, залізо, калій і інші.

ДР 2.1. Приготування розчину глюкози та її стерилізація.

Найбільш вживаним джерелом вуглецю є глюкоза, яку стерилізується при Т=1000С, тривалістю 30 хв, Р=0,05МПа. Здійснюється технологічний контроль.

ДР 3.2. Приготування розчину солей та його стерилізація.

Сольовий розчин Хенкса складається з таких солей, мг:

Хлористий натрій (NaCl ) – 0,8

Хлорид амонію (NaCl) – 0,04

Сірчанокислий магній (MgSO4 • 7H2O) – 0,01

Хлористий магній (MgCl • 6H2O) – 0,01

Двозаміщений фосфорнокислий натрій (Na2HPO4) – 0,006

Однозаміщений фосфорнокислий калій (KH2PO4) – 0,006

Хлористий кальцій (CaCl2) – 0,014

Феноловий червоний – 0,002

Бідистильовану воду, pH 7 – 7,2

Солі забезпечують буферність поживного субстрату. Автоклавують 15 хв при тиску 0,15 МПа і температурі 121˚С. Здійснюється технологічний контроль.

ДР 2.3. Змішування компонентів середовища

Приготовлений розчин глюкози змішують з сольовим розчином Хенкса. В поживне середовище вносять готовий гідролізат лактоальбуміну( ферментний гідролізат білка сироватки молока) і кров великої рогатої худоби. Гідролізат лактальбуміну використовується у концентрації 0,5%, рН=7,2 – 7,4. Розчин ретельно перемішують при кімнатній температурі. Автоклавуванню не піддають.

ТП 3. Підготовка інокуляту та посівного матеріалу.

Культивування посівного матеріалу здійснюють глибинним способом в інокуляторі. Для грибів посівний матеріал має вигляд міцеліальної маси.

ТП3.1. Ведення музейної культури.

Посівний матеріал отримують шляхом активації (відновлення) музейних культур з обов’язковою перевіркою фізіологічної активності продуцентів.

ТП 3.2. Вирощування в пробірках на скошеному агарі.

Продуцент в пробірках вирощується на оптимальному поживному середовищу при рН 6 – 6,8 при Т=200С.

ТП 3.3. Вирощування культури в колбах на качалках.

Вихідний продуцент із пробірки пересівають у скляні матраци з великою кількістю агаризованого середовища. З матраців культуру змивають стерильною водою й у вигляді суспензії використовують для засіву колб. Колби встановлюють на качалки, що струшують рідину в колбах і сприяють розчиненню кисню в середовищі, забезпечуючи нормальні умови життєдіяльності. Культури в колбах вирощують протягом 24 год. при 220 об/хв і при Т= 20оC.

ТП 3.4. Культивуання посівного матеріалу в інокуляторі.

Після вирощування культур в колбах на качалці готову культуру з колб зливають в одну посудину, дотримуючись правил асептики, і переносять в інокулятор зі стерильним охолодженим середовищем. Температура 60 – 700С, тривалість інокулювання 8 – 12 годин при рН 7,0 при n=120-220 об/хв.

.

ТП 4. Виробничий біосинтез.

У підготовлений ферментер подають поживне середовище від ДР 2.6, 2.7 та посівний матеріал від ДР 3.5. Культивування проводять в аеробних умовах при постійному перемішуванні за температури 45°С протягом 16 год. Під час культивування спостерігається зниження рН внаслідок утворення молочної кислоти, тому в середовище періодично додають вапняне молоко від ДР 2.1, підтримуючи рН на рівні 6,0 – 6,5.

ТП 5. Нейтралізація, відстоювання та промивання осаду.

Після зброджування культуральну рідину за допомогою насоса Н-2 подають у реактор Р-3, де її нагрівають та додають вапняне молоко до слабко лужної реакції, перемішують та відстоюють протягом 6 годин, після чого проводять декантацію надосадової рідини та промивання осаду гарячою водою. Декантат та промивну воду передавлюють подаючи на фільтрування.

ТП 6. Фільтрування.

Фільтрування проводять на фільтр-пресі Н-4 де проходить відділення залишків крейдового осаду.

ТП 7. Розклад лактату кальцію.

Фільтрат за допомогою відцентрового насоса Н-5 потрапляє у реактор для проведення розкладу лактату кальцію Р-6, де його нагрівають до температури 80°С та додають еквімолярну кількість концентрованої сірчаної кислоти. При цьому в осад випадає гіпс.

ТП 8. Фільтрування.

Розчин молочної кислоти відфільтровують на фільтр-пресі Ф-4. При цьому від розчину відділяється гіпсовий шлам.

ТП 9. Освітлення та охолодження.

Фільтрат поступає в збірник Р-8 де до нього додають активоване вугілля та нагрівають до температури 80°С. Час контакту 30 хвилин. Після цього охолоджують подачею в сорочку холодної води та за допомогою насоса Н-9 подають на фільтрування.

ТП 10. Фільтрування.

Освітлений розчин молочної кислоти відфільтровують від гранул активованого вугілля на фільтр-пресі Н-4.

ТП 11. Очистка на катіонітних колонках.

За допомогою насоса Н-5 освітлений розчин молочної кислоти подають на катіонітну колонку К-10, де проходить процес сорбції іонів кальцію, феруму, арсену. За проскоком іонів феруму визначають необхідність регенерації катіоніта. Регенерацію проводять витісняючи сорбовані іони соляною кислотою.

ТП 12. Очистка на аніонітних колонках.

Потім насосом Н-11 розчин подають на аніонітну колонку К-12, де видаляються сульфати та хлориди. За проскоком сульфат-іонів визначають необхідність регенерації аніоніта. Регенерацію проводять витісняючи сорбовані іони лугом (NaOH).

На виході з останньої колонки очищений розчин проходить через контрольний тканинний фільтр Ф-14 для уловлювання залишків аніоніта.

ТП 13. Стандартизація.

Очищений та профільтрований розчин надходить у збірник Зб-15. На цій стадії проводять хімічний аналіз та визначають концентрацію молочної кислоти, іонів заліза, миш'яку, вміст сульфатів, хлоридів та приймають рішення щодо подальших дій (випарювання чи повторна очистка). Якщо всі показники знаходяться у допустимих межах, то розчин подають на випарювання. Якщо вміст шкідливих речовин перевищує допустимі норми, то розчин повертають на стадію катіонної чи аніонної сорбції. Крім того це може свідчити про необхідність проведення регенерації катіоніта чи аніоніта.

ТП 14. Випарювання.

Фільтрат через насос з регульованою подачею Н-16 направляють до вакуум-випарного апарату ВА-17, де проходить випарювання розчину до концентрації молочної кислоти 40%. Розчин через патрубок та розподільчу трубку поступає в апарат на нижню поверхню гріючих конусів. Відцентрова сила розподіляє розчин тонкою плівкою по всій поверхні нагріву. Концентрат збирається на периферії конусів та через канали, з'єднані вертикальними отворами піднімається вгору під дією розрідження, створеного ежектором. Конденсат збирається внизу корпуса, а вторинна пара охолоджується у бічному отворі та потрапляє до циклону Ц-18. У циклоні конденсат відділяється від летких речовин, які відділяються вакуум-насосом Н-19.

ТП 15. Охолодження концентрату.

Концентрат, що відводиться з випарного апарату надходить у кожухотрубний теплообмінник Т-20, де під впливом контакту з холодоносієм охолоджується до температури 40°С.

ТП 16. Стандартизація.

На даній стадії проводять визначення концентрації молочної кислоти у випареному розчині, вміст домішок.