Перелік ситуаційних задач та алгоритмів практичних навиків необхідних для засвоєння при проходженні виробничої практики за спеціальністю «Сестринська справа» ІІІ курс 2013р.

№ 1

В травматичний пункт звернулася хвора 35 років зі скаргами на сильний біль, сіпаючого характеру в ділянці долонної поверхні нігтьової фаланги З-го пальця правої кисті, набряк, почервоніння шкіри, підвищення температури тіла до 38,4°. Три дні тому голкою уколола палець. Встановлено діагноз: підшкірний панарицій нігтьової фаланги правої кисті. Лікування оперативне.

1.Які види місцевої анестезії ви знаєте?

2.Провести провідникову анестезію по Оберсту-Лукашевичу.

Відповідь:

1. Методи місцевої анестезії достатньо різноманітні. Анестезією, залежно від потреби, можна викликати змазуванням або зрошуванням слизових оболонок: ока(кон'юнктиви), носа, рота, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу 1—3% розчином дикаїну, лідокаїну або іншими знеболювальними засобами. Анестезія шкіри досягається охолодженням її за допомогою ефіру або хлоретилу, рідше холодовими пакетами (вода, лід). Більш ефективніше місцеве з.— введення за допомогою шприца та голки в тканини знеболювального (головним чином 0,25—0,5% розчину новокаїну).Також при хірургічних втручаннях застосовують т. з. інфільтраційну анестезію, суть якої полягає в просочуванні тканин значною кількістю 0,25% розчину новокаїну («повзучий інфільтрат» за О. В. Вишневським). Для складніших оперативних втручань використовують провідникову анестезію (за Лукашевичем-Обрестом), що викликає знеболювання певної (анатомічної) ділянки (або декількох ділянок) тіла. Виконують цей вид знеболення ін`єкцією анестезуючого розчину по ходу нервів, у нервові сплетіння, в кровоносні судини, в кістку, в підпавутинний простір спинного мозку (спинномозкова анестезія), в клітковину між тілом хребця і твердою оболонкою спинного мозку (епідуральна анестезія).

В амбулаторній практиці при операціях на пальцях кисті найбільше часто

використовують метод Оберста-Лукашевича. Анестезію проводять по боковій

поверхні пальця, під джгутом. Через 5 хвилин настає анестезія всього пальця. Для обох сторін звичайно використовують всього 5-10 мл 1% р-ну

новокаїну. У наш час застосовують модифікацію методу, коли 3 мл 1% р-ну

вводять у міжпальцеві проміжки.

№ 3

Хворий, 35 років, звернулась в клініку зі скаргами на обмежене відкривання роту. Захворювання зв’язує з травмою. При огляді відмічається незначний набряк м’яких тканин правої скроневої ділянки, відкривання роту на 1,0-1,5 см. Незначна біль при пальпації суглобового відростку нижньої щелепи зліва, при навантаженні на підборіддя – біль в лівому вусі. Повного змикання щелеп не визначається.

1. Визначте проблеми пацієнта. Про яке пошкодження можна подумати?

2. Накладіть пов’язку «вуздечка».

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта : обмежене відкривання роту, набряк м’яких тканин правої скроневої ділянки, відкривання роту на 1,0-1,5 см, біль при пальпації суглобового відростку нижньої щелепи зліва і лівому вусі при навантаженні.

У пацієнта перелом нижньої щелепи.

2. Накладаю пов’язку «вуздечка». Бинтую 2 фіксуючі тури навколо голови над вухами, тоді тур під праве вухо, під щелепу, і три циркулярні вертикальні тури перед вухами, тоді під ліве вухо, перехрест на потилиці, тоді роблю 2 вісімки та закінчую пов’язку двома закріплюючими турами над вухами.

№ 4

Хворий поступив у хірургічне відділення з гострою шлунково-кишковою кровотечею. Виникла необхідність гемотрансфузії. Група крові В(Ш), резус-позитивна. Проведено проби на індивідуальну сумісність за системою АВО та резус сумісність.

1. Яку ще пробу необхідно провести перед гемотрансфузією? Вкажіть правильний метод її проведення.

2. Визначити придатність крові у флаконі.

Відповідь.

1. 1.Перед тим , як розпочати гемотрансфузію, необхідно також провести біологічну пробу. Підготовча робота.

Заповнюється стерильнаа система з флакона з донорською кров’ю. Обробляється вена ліктьового згину спиртом, потім 5 % спиртовим розчином йоду і обкладається стерильною серветкою, попередньо наклавши на плече хворого гумовий джгут.

Проводять пункцію вени: гострим кінцем голки проколюють шкіру і підшкірно жирову клітковину і проводять голку на 1–1,5 см., а потім проколюють передню стінку вени, при появі з голки крові, до голки приєднують систему з кров’ю, з плеча хворого знімають джгут, і відкривають гвинтовий затискач з одноразової системи або знімають затискач з системи багаторазового користування.

2. Техніка.

Струменево переливають 25 мл крові, потім на 3 хв., припиняють переливання і спостерігають за станом хворого. Таку процедуру проводять тричі.

3. Оцінка результату.

Відсутність реакції у хворого після трьохкратної перевірки дає право продовжувати переливати кров. При біологічній несумісності крові поведінка хворого може ставати неспокійною, він відчуває жар в усьому тілі, стиснення в грудях, скаржиться на болі в області серця, живота, в попереку та голови, пульс стає частим, погіршуються його властивості. Може знижуватися АТ, частішати дихання, шкіра спочатку стає бліда, а потім ціанотично – червона. В таких випадках слід відразу ж зупинити переливання крові.

2.1. Огляд флакона.

Перевіряємо цілісність та герметичність закупорки флакона.

2.Огляд етикетки.

Перевіряємо написи на етикетці групи крові, резус–належності, дату забору крові на термін використання, кількість крові, вид консерванта, прізвище лікаря, який проводив забір крові, прізвище донора.

3.Огляд вмісту флакону.

При стоянні кров ділиться на три шари: на дні шар еритроцитів та тромбоцитів, вище над ним – тонкий сірий шар лейкоцитів і зверху прозора, трохи жовтувата плазма. Шари повинні бути добре виражені з чіткими межами. Наявність пластівців, помутніння і забарвлення плазми в червоний колір свідчать про інфікування крові та руйнування еритроцитів (гемоліз).

Переливання про­водять за допомогою одноразової системи для переливання крові з фільтром зі швидкістю 40-60 крапель за 1 хв.

№ 5

До вас звернувся хворий зі скаргами на біль в ділянці правої ключиці. Під час роботи впав, вдарився правим плечем. При обстеженні рухи в правому плечовому суглобі різко обмежені, наявна припухлість і деформація, визначається крепітація.

1. Визначте проблеми пацієнта. Які абсолютні та відносні ознаки переломів ви знаєте?

2. Накладіть пов’язку «Дезо».

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: біль в ділянці правої ключиці, рухи в правому плечовому суглобі різко обмежені, наявна припухлість і деформація, визначається крепітація. Абсолютні ознаки переломів: деформація в зоні перелому, крепітація, вкорочення кінцівки, патологічна рухливість в зоні перелому. Відносні: біль в зоні перелому, гематома, набряк і припухлість м’яких тканин в зоні перелому,порушення функції кінцівки.

У хворого перелом ключиці.

2. Пов’язка Дезо Накладаю 2 фіксуючі тури в напрямку від здорової кінцівки до ураженого плеча паралельно передпліччю, далі тур на уражене плече, по задній поверхні плеча, під лікоть до здорової аксіальної ділянки, фіксуючи долоню в ділянці зап’ястя. Далі тур по задній поверхні грудної клітки до ураженого надпліччя, тоді вниз по передній поверхні плеча, під лікоть до здорової аксіальної ділянки. І так 4 рази по 4 тури. Правильно накладена пов’язка – 1 і 4-й тури перпендикулярні, 2 трикутники спереду і ззаду грудної клітки.

№ 6

До вас звернувся хворий зі скаргами на біль в правій паховій ділянці. Вважає себе хворим біля двох років після того, як вперше зауважив випинання в правій паховій ділянці, яке його раніше не турбувало. В лежачому положенні випинання самостійно ховалось в черевну порожнину. В день звернення після підйому тягаря раптово з’явився біль. Випинання вправити в черевну порожнину не вдалось. При огляді в правій паховій ділянці наявно різко болюче випинання розміром з куряче яйце, яке не вправляється в черевну порожнину. При перкусії над випинанням визначається тупий звук. Живіт м’який, болючий при пальпації в нижніх відділах.

1. Визначте проблеми пацієнта. Яке ускладнення виникло у хворого?

2. Складіть інструментарій для лапаротомії.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: біль в правій паховій ділянці,випинання в правій паховій ділянці, яке його раніше не турбувало. Наявне різко болюче випинання розміром з куряче яйце, яке не вправляється в черевну порожнину. Живіт м’який, болючий при пальпації в нижніх відділах.

У хворого защемлена пахова кила. Потребує негайної госпіталізації в хірургічне відділення.

2. Лапаротомія – інструментальний набір:

1. Обробка операційного поля та знеболення

- шприц 20 мл. – 1 шт.

- голки – 2 шт.

- затискач Кохера – 2 шт.

2. Розтин черевної порожнини:

- скальпель – 1 шт.

- пінцет хірургічний - 2 шт.

- кровоспинні затискачі – 4 шт.

- ножиці

- зонд жолобкуватий

- пінцет анатомічний – 2 шт.

- пінцет хірургічний – 2 шт.

- затискач Кохера – 4 шт.

- гачки Фарабефа – 2 шт.

- блукаючий катетер – 1шт.

3. Зашивання рани :

- голки хірургічні – 2 шт.

- голкотримачі – 2 шт.

№ 7

На підприємстві бензопила відрізала робітнику праву руку на рівні середньої третини плеча . Об’єктивно: стан потерпілого важкий, виражена загальмованість, довкола плями крові, одежа справа промокла кров”ю, з культі плеча пульсуючою струминою витікає кров. Ампутована рука лежить поруч.

1. Визначте проблеми пацієнта. Надайте невідкладну допомогу.

2. Проведіть проби на сумісність крові донора і реципієнта.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: стан важкий, виражена загальмованість, з культі плеча пульсуючою струминою витікає кров. Ампутована рука лежить поруч.

У хворого травматичний шок, відрив верхньої кінцівки, артеріальна кровотеча, геморагічний шок.

Перша медична допомога (ПМД):

1. Артеріальний джгут

2. Знеболення

3. Іммобілізація

4. Підключення до центральної вени

5. Транспортування в стаціонар.

2. Індивідуальна сумісність крові донора та реципієнта по групі.

- На обезжирену чашку Петрі наношу краплину сироватки пацієнта.

- Додаю до неї в 10 разів меншу краплину крові донора (з флакона).

- Змішую сироватку з кровю скляною паличкою.

- Через 4 хвилин додаю в чашку Петрі 1 краплину фізіологічного розчину, чекаю 1 хв.

- Оцінюю результати.

Резус – сумісність крові донора та реципієнта.

- На обезжирену чашку Петрі наношу 1 краплю сироватки пацієнта.

- Додаю до неї скляною паличкою краплю крові донора з флакона меншою в 10 разів (співвідношення 10:1).

- Змішую сироватку з кровю скляною паличкою.

- Ставлю на водяну баню на 10 хвилин при температурі 47°С.

- Через 10 хвилин додаю до краплі на чашці Петрі 1 краплю 0,9% фізіологічного розчину.

- Оцінюю результат через 1 – 2 хв.

№ 8

У хворої біль в ділянці 2 пальці лівої китиці. В поліклініці була зроблена операція – розкрито сухожилків панарицій. В наступні дні мучилась від сильного болю в ділянці лівої китиці, відмічалась лихоманка 39ºС, загальна слабість, в’ялість, апатія. Порушення сну. На 5-й день хвора знову звернулась в поліклініку.

При огляді: загальний стан середньої важкості, температура 38,5°С, пульс 118 уд.хв. Місцево визначається різкий набряк лівої китиці, шкіра гіперемійована, рухи в суглобах пальців відсутні.

1.Визначте проблеми пацієнта. Що таке «флегмона» і чим вона відрізняється від «абсцесу»?

2.Накладіть хрестоподібну пов’язку на долоню.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: сильний біль в ділянці лівої китиці, лихоманка 39°С, загальна слабість, в”ялість, апатія, порушення сну.,набряк лівої китиці, шкіра гіперемійована, рухи в суглобах пальців відсутні.

У хворої флегмона китиці. Флегмона (від грецького phlegmonе — жар, запалення) — розлите гнійне запалення м'яких тканин, що характеризується їх просяканням гноєм з тенденцією до швидкого поширення й залучення до процесу прилеглих м'язів, сухожиль, жирової клітковини. На відміну від абсцесу, при якому є вогнище гнійного запалення, відмежоване від навколишніх тканин так званою піогенною капсулою, флегмона не має тенденції до обмеження. Залежно від шарів, вражених флегмоною, говорять про підшкірну, субфасціальну чи міжм'язову флегмону.

2.Підготовка до виконання навику:

1. Хворого зручно посадити або надати лежаче положення.

2. Ділянці, яка бинтується, надати зручного положення.

3. Стати так, щоб бачити обличчя хворого.

4. Бинт взяти в праву руку головкою догори.

Етапи виконання:

1. Зробити закріплюючий тур в ділянці променевозап’ястного суглобу.

2. Через тильну поверхню перейти на кисть, зробити коловий тур на кисті.

3. Через тильну поверхню перейти на ділянку променевозап’ястного суглобу (при цьому перехідні тури перехрещуються).

4. Другий і третій пункти повторити 3-4 рази

5. Зафіксувати пов’язку в ділянці суглобу 2-ма закріплюючими турами.

№ 9

Хвора поступила зі скаргами на біль в правому плечовому суглобі. Пів години тому впала з турніка. При огляді: права верхня кінцівка деформована. Рухи в суглобі різко обмежені, болючі.

1. Визначте проблеми пацієнта. Які види вивихів ви знаєте?Основні клінічні ознаки.

2. Накладіть колосовидну пов’язку на плечевий суглоб.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: біль в правому плечовому суглобі,кінцівка деформована. Рухи в суглобі різко обмежені, болючі.

У хворої вивих плечового суглоба. Вивих – зміщення суглобових поверхонь однієї або декількох кісток з порушенням їх нормального анатомічного взаєморозміщення і цілісності капсульно-зв’язкового апарату суглобу. Розрізняють такі види вивихів: травматичні і патологічні, вроджені, звичні і застарілі. Основні клінічні ознаки: виражений біль, який в наступні дні поступово зменшується; вимушене положення вивихнутої кінцівки; відсутність активних і різке обмеження пасивних рухів у суглобі.

2. Колосовидна пов’язка на плечовий суглоб.

- Поясніть, будь-ласка, пацієнту зміст маніпуляції, яку Ви будете виконувати.

- Посадіть пацієнта на стілець обличчям до себе.

- Голівку бинта візьміть у праву руку, а кінець бинта – у ліву руку.

- Зробіть перші два закріплюючі тури у верхній третині плеча.

- Третій тур бинта спрямуйте по

передній поверхні грудної клітки до підпахвинної ямки здорової сторони, і повернувши його на задню поверхню грудної клітки, проведіть його у поперечному напрямку паралельно попередньому ходу, на плече.

- Четвертий тур бинта обведіть навколо верхньої третини плеча та спрямуйте на передню третину плечового суглобу на 1/3 вище попереднього.

- Повторіть тури бинта до повного закриття ділянки плечового суглобу та надпліччя.

- Зафіксуйте пов’язку на грудній клітці спереду булавкою, або зав’яжіть на верхній третині плечового суглобу.

- Дайте, будь-ласка, пацієнту пораду про його наступну тактику при даному виді пов’язки.

№ 10

Пацієнту із шлунково-кишковою кровотечею із замісною метою вирішено перелити 500 мл. одногрупної еритроцитарної маси.

1. Надайте невідкладну допомогу при шлунково-кишковій кровотечі.

2. Визначте групу крові за допомогою цоліклонів анти-А та анти-В.

Відповідь.

1. Невідкладна допомога при шлунково-кишковій кровотечі (ШКК):

1. Надати хворому лежачого положення

2. Холод на живіт

3. Підключитись до центральної вени.

4. Гемостатична терапія.

5. Госпіталізація

6. При гемоглобіні менше 80 г/л - переливання крові.

7. При неефективності ендоскопічне втручання або операція.

2. Визначаю групу крові за допомогою цоліклонів.

• Одягти халат, шапочку, маску, окуляри, фартух.

• Помити руки під проточною водою з милом, витерти рушником.

• Одягнути дві пари стерильних гумових рукавичок.

• З фаланги четвертого пальця правої руки хворого взяти краплю крові (на предметне скло).

• Розкрийте ампули цоліклонів анти-А та анти-В і дві ампули з розчинниками, змішайте та дочекайтесь повного розчинення.

• Нанесіть на обезжирену емальовану тарілку краплину цоліклону анти-А та анти-В.

• Додайте до них в 10 разів меншу краплину крові папцієнта у співвідношенні 10:1.

• Змішайте кров з цоліклонами за допомогою скляних паличок.

• Оцініть результат через 2 – 3 хвилини при денному освітленні.

• Продезінфікуйте посуд та обладнання

№ 11

Чоловік 35 років під час робіт на дачі поранив ліву руку в ділянці ліктьового суглобу. Звернувся в хірургічне відділення через 4 години. При огляді на гомілці рана 10х5 см з нерівними краями, на дні пани пошкоджені м’язи і фасція, рана забруднена землею, кровотеча помірна.

1. Яку допомогу необхідно надати потерпілому? Етапи ПХОР.

2. Накласти черепахо подібну пов’язку (збіжну і розбіжну) на ліктьовий суглоб.

Відповідь.

1. Хворому необхідно провести ПХОР рани. ПХОР проводиться в перев’язувальній або операційній. Етапи ПХОР: 1)обробка операційного поля та знеболення рани; 2)видалення країв та дна рани; 3)гемостаз; 4) зашивання рани.

2. Етапи виконання навику:

Збіжна

а) зробити закріплюючий тур нижче суглоба;

б) наступний тур зробити вище суглоба (перехід турів робиться по внутрішній поверхні суглоба);

в) наступний тур зробити нижче суглоба, але вище нижнього туру спіральною пов’язкою;

г) наступний тур зробити вище суглоба, але нижче верхнього туру спіральною пов’язкою;

д) так послідовно накладаються тури бинта (один раз вище, другий раз нижче суглоба), поки вони не зійдуться в ділянці суглоба;

е) останній фіксуючий тур робиться в ділянці суглоба.

№ 12

Гравець під час гри футбол вдарився головою об стінку воріт та втратив свідомість на 2 хв. При поступленні в лікувальний заклад хворий скаржиться на:головний біль стискаючого характеру, шум в вухах, нудоту. Двічі була блювота. Об-но: хворий блідий, спостерігається підвищена пітливість, пульс 76 уд\хв, АТ 105\70 мм.рт.ст. В тім’яній ділянці наявна неглибока рана з помірною кровотечею. Хворому проведено ПХОР і призначено лікування.

1. Визначити проблеми пацієнта. Який вид ЧМТ можна запідозрити у потерпілого?

2. Накладіть пов’язку «чепець».

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: головний біль стискаючого характеру, шум в вухах, нудота, дворазова блювота, підвищена пітливість, наявність рани. У потерпілого струс головного мозку легкого ступеня так, як втрата свідомості була 2 хвилини.

2. Пов’язка «чепець»(алгоритм дії):

Для даної пов’язки потрібно марлевий бинт і стрічку бинта довжиною 1 м.

а) помічник накладає стрічку бинта на голову так, щоб її середина розміщувалась на тім’яних ділянках. Кінці стрічки притримує руками;

б) зробити закріплюючий тур бинта, захоплюючи лобні горби спереду і потиличний горб ззаду;

в) дійшовши бинтом спереду до стрічки, обігнути її ззаду наперед і продовжити бинтувати по задній поверхні трохи вище попереднього туру(на1\3 перекриваючи нижній тур);

г) дійшовши бинтом до другого кінця стрічки, обігнути її спереду назад і продовжити бинтувати по передній поверхні трохи вище попереднього туру (перекриваючи його на 1\3) і так далі;

д)таким чином, послідовно закривається вся поверхня волосистої частини голови;

е) фіксується пов’язка, зав’язуючи залишок бинта на стрічці;

є)закінчується пов’язка зав’язуванням кінців стрічки під підборіддям.

№ 13

Хворий 30 р, їхав на мотоциклі з перевищеною швидкістю і на перехрестку був збитий вантажівкою. Через 25 хв доставлений в стаціонар.

Об-но: хворий в стані помірного алкогольного сп’яніння, збуджений , в свідомості. Про випадок пам’ятає. Критично оцінює свої дії. Шкіра та слизові оболонки бліді. Обличчя покрите холодним потом. Пульс ритмічний 88 уд\хв, слабого наповнення, АТ 85\55 мм. Рт.ст. Патології внутрішніх органів не виявлено. На передній поверхні правого передпліччя наявна глибока рвана рана, яка кровоточить, в глибині видно відламки обох кісток.

1. Визначте проблеми пацієнта, надайте невідкладну допомогу на місці події.

2. Проведіть транспортну імобілізацію при відкритому переломі передпліччя.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: хворий збуджений. Шкіра та слизові оболонки бліді. Обличчя покрите холодним потом. По передній поверхні правого передпліччя наявна глибока рвана рана великих розмірів , в глибині якої видно відламки обох кісток.

У хворого відкритий перелом обох кісток правого передпліччя.

ПМД: зупинка кровотечі за допомогою джгута, знеболення, асептична пов’язка, іммобілізація, транспортування в стаціонар.

2. Транспортна іммобілізація при відкритому переломі передпліччя.

1.Посадити пацієнта на стілець. Надати здоровій кінцівці середньофізіологічного положення.

2. Асептична пов’язка на рану.

3. Кут 90⁰ в ліктьовому суглобі та 30⁰ в плечовому.

4. Відмоделювали шину Крамера на здоровій кінцівці.

А) відміряти довжину від пальців до ліктьового згину, згинаючи шину під прямим кутом.

Б) відміряти довжину від ліктьового згину до плечового суглоба. Згинаючи шину під кутом 120⁰.

В) виміряти відмодульовану шину по здоровій руці.

5. Прикласти шину до хворої кінцівки і закріпити її спіральними турами бинта.

6. Обидва кінці шини фіксують між собою за допомогою бинта.

7. Передпліччя фіксується за допомогою косинки.

№ 14

У пацієнта після ДТП виявлено рану по зовнішній поверхні правої гомілки розміром 3 х 5 см, з якої пульсуючим струменем витікає кров яскраво-червоного кольору, повздовжня вісь гомілки деформована. В ділянці рани визначається патологічна рухомість, кісткова крепітація. Пульс 96 уд/хв, ритмічний, слабкого наповнення, артеріальний тиск 100/60 мм. рт. ст.

1.Надайте невідкладну допомогу потерпілому.

2.Проведіть транспортну імобілізацію при переломі кісток гомілки.

Відповідь.

1. У потерпілого наявний відкритий перелом кісток гомілки з артеріальною кровотечею. Отже, в першу чергу необхідно зупинити кровотечу , наклавши джгут Есмарха в нижній третині стегна. Після цього знеболити, накласти асептичну пов’язку , провести транспортну імобілізацію за допомогою шини Крамера і доставити хворого в стаціонар.

2. Алгоритм дії:

1. Підготовлену шину Крамера моделюють по здоровій кінцівці, а саме: а)відмірюють довжину підошви і згинають на цю відстань шину під кутом 90º; б)відміряють довжину гомілки до колінного суглоба і згинають шину на цю відстань під кутом 10-15º.

2. Шину переносять на пошкоджену кінцівку, прикладають по задній поверхні ноги і фіксують бинтовою пов’язкою.

3. Беруть довгу шину Крамера. Згинають її посередині «П»-подібно. Довжина поперечної частини повинна дорівнювати ширині стопи.

4. Прикладають П-подібно зігнуту шину Крамера на гомілку, яка при цьому захоплюється шиною з зовнішнього і внутрішнього боку.

5. Фіксують марлевим бинтом.

№ 15

У хірургічне відділення поступив хворий у важкому стані. Із анамнезу відомо, що він хворіє 3 дні. Захворювання почалося з болю в епігастрії, потім вони з’явилися в правій здухвинній ділянці, а 12 годин тому болі різко посилилися, була багаторазова блювота. Язик сухий. Живіт не приймає участі в акті дихання, напружений на всьому протязі. Симптом Щоткіна-Блюмберга різко позитивний. Після огляду хірурга встановлено діагноз: гострий перитоніт.

1. Яка передопераційна підготовка хворого?

2. Обробка рук за методом Спасокукоцького-Кочергіна.

Відповідь.

1. Згідно з існуючим положенням, усі діагностичні, організаційні й тактичні питання при наданні невідкладної допомоги хво­рим з "гострим животом" повинні бути вирішені впродовж двох, макси­мум чотирьох годин. Інколи перед операцією проводять часткову санітарну обробку: миють лише забруднені ділянки тіла, дезінфікують ймовірне операційне поле, прово­дять гоління. Медична сестра під контролем лікаря повинна визначити гру­пу крові хворого, виміряти температуру тіла, відправити кров на визначення резус-фактора. При термінових показаннях налагоджує внутрішньовенне вливання і з уже підключеною системою доставляє хворого в операційну, де йому продовжують проводити необідні заходи з корекції гомеостазу під час анестезії і операції. Передопераційна підготовка повинна здійснюватися швидко та інтен­сивно. Хворого необхідно оперувати тільки після покращення його стану, діяльності серцево-судинної, дихальної систем, корекції водно-електролітно­го, білкового, вуглеводного і жирового обмінів. Використовуючи комплекс адекватної терапії, у більшості випадків вдаєть­ся добре підготувати хворих до операції, навіть у термінальній фазі перитоні­ту та з тяжким ступенем інтоксикації.

2.Алгоритм дії:

Оснащення робочого місця: мило, 2 стерильні тази, 0,5% р-н нашатирного спирту,2 марлеві серветки,бікс з стерильними серветками та кульками, 96% р-н етилового спирту, стерильні гумові рукавички, корнцанг у 6% р-ні перекису водню.

Попередня підготовка:

1. Зняти годинник, обручки.

2. Прийняти душ.

3. Одягнути бавовняну одежу, бахали.

4. Перевірити готовність рук до обробки на операцію.

5. Одягти медичну шапочку, сховати волосся.

6. Приготувати 2 тази з 0,5%р-ном нашатирного спирту, покласти в них по серветці.

7. Приготувати мило.

8. Забезпечити присутність санітарки.

Етапи виконання:

В передопераційній

1. Помити руки з милом під проточною водою.

2. Мити руки в першому тазу з р-ном нашатирного спирту до ліктьових суглобів протягом 3-5 хв.

3. Мити руки в другому тазу з р-ном нашатирного спирту до середини передпліччя протягом 3-5 хв.

4. Тримаючи руки пальцями догори , переходять в операційну.

В операційній

1. Осушити кисті та нижні третини передпліччя стерильною серветкою, яку сестрі подає санітарка зі стерильного біксу за допомогою корнцангу.

2. Після одягання стерильної одежі – обробка рук 96% р-ном етилового спирту протягом 1 хв.

3. Одягання гумових рукавичок.

№ 16

Хворий звернувся через дві доби після появи почервоніння і припухлості на передній поверхні правої гомілки. Температура тіла підвищилась до 39,5ºС.

При огляді виявлено набряк всієї правої гомілки і гомілково-ступневого суглобу, значне почервоніння з чіткими краями, яке доходить до колінного суглобу. При пальпації відчуває різкий біль.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Накладіть пов’язку на гомілково-ступневий суглоб.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: почервоніння і припухлість на передній поверхні правої гомілки. Температура тіла 39,5°С, набряк всієї правої гомілки і правого гомілково-ступневого суглобу. Почервоніння з чіткими краями, яке доходить до колінного суглобу. При пальпації відчуває різкий біль.

У пацієнта бешихове запалення правої гомілки.

Лікування в хірургічному відділенні бензилпеніциліном, УФО.

2. Щоб закрити ділянку гомілково-ступневого суглобу, якщо не потрібно закрити п'яту, можна скористатися пов'язкою за типом восьмиподібної, починаючи її круговим ходом вище кісточок, спускаючись навскоси через тил стопи (2); потім, роблячи хід навколо стопи (5), піднімаючись вгору на гомілку ( 4), по тилу перетинають другий хід. Обійшовши заднє півколо над гомілково-ступневим суглобом , бинт направляють косо через тил стопи (5), на підошву, ведуть нагору (6) і т. д. Такими восьмиподібними ходами прикривають весь тил стопи. Закріплюється пов'язка круговим ходом коло кісточок.

№ 17

В операційній судинного відділу хворому з ішемічною гангреною правої нижньої кінцівки вирішено зробити ампутацію на рівні середньої третини стегна.

1. Які симптоми вказують на наявність гангрени?

2. Складіть набір інструментів для ампутації нижньої кінцівки.

Відповідь.

1. Для сухої гангрени характерна наявність вогнища некрозу , яке відмежовується від здорових тканин демаркаційною лінією. Некротичні ділянки сухі,ущільнені, чорного кольору. Найчастішою причиною сухої гангрени буває облітеруючий атеросклероз.У хворого відсутня пульсація на центральних артеріях нижньої кінцівки, симптом переміжної кульгавості, біль в нижній кінцівці, трофічні зміни . Симптоми загальної інтоксикації.

2. Скласти набір інструментів для ампутації нижньої кінцівки.

В лоток з шафи , де зберігаються інструменти операційного блоку, відбираємо:

Для 1 етапу:

• затискачі Кохера – 4шт.;

для 2 етапу:

• ампутаційний ніж – 1шт.;

• кровоспинні затискачі – 4шт.;

для 3 етапу додають:

• ампутаційний ретрактор – 1шт.;

• распатор – 1шт.;

• пилка – 1шт.;

для 4 етапу додають:

• кровоспинні затискачі;

• лігатурна голка Дешана – 1шт.;

• ґудзикуватий зонд – 1шт.

для 5 етапу додають:

• голкотримачі – 2 шт.;

• хірургічні голки (ріжучі) – 2шт.;

• хірургічні голки (колючі) – 2шт.

№ 18

До вас звернулась хвора зі скаргами на різкий біль в задній ділянці шиї, обмеженість рухів головою, загальну слабість, недомагання, втрату працездатності. Підвищена температура тіла. Хворіє на протязі 4-х днів.

При огляді: задня поверхня шиї набрякла, шкіра – синюшно-багрового кольору, в центрі гіперемії визначається щільний, різко болючий при пальпації інфільтрат з множинними вогнищами.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Накладіть хрестоподібну пов’язку на потилицю.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: різкий біль в задній ділянці шиї, обмеженість рухів головою, загальна слабість, недомагання, втрата працездатності. Підвищена температура тіла. Хворіє на протязі 4-х днів.

У хворого карбункул шиї.

Лікування в хірургічному стаціонарі, розкриття і дренування гнійника, антибіотико терапія.

2. Накладіть хрестоподібну пов`язку на потилицю.

Хрестоподібна, або восьмиподібна , пов'язка, звана так за своєю формою або ходами бинта, що описує вісімку, дуже зручна при бинтуванні голови і шиї. На ділянку потилиці і задню частину шиї вона накладається наступним чином: Круговими ходами (1 і 2) бинт закріплюють навколо голови, йдучи в напрямку, вказаному стрілкою, потім вище і позаду лівого вуха його спускають у косому напрямку вниз на шию (3), далі бинт йде по правій бічній поверхні шиї, обходить її спереду і піднімається по задній поверхні шиї на голову в напрямку стрілки (4). Обвівши голову спереду, бинт проводять над лівим вухом і косо, повторюючи третій тур (5), потім колом шию і косо вгору на голову, повторюючи четвертий (6). Надалі бинтування продовжують, чергуючи два останніх тури, і закріплюють навколо голови.

№ 19

В перев’язочній у хворого з післяопераційною раною в ділянці передпліччя під час перев’язки раптово почалась артеріальна кровотеча.

1. Продемонструйте техніку тимчасової зупинки кровотечі методом пальцевого притискання артерії на протязі.

2. Накладіть кровоспинний джгут при артеріальній кровотечі в ділянці передпліччя.

Відповідь.

1. Техніка тимчасової зупинки кровотечі методом пальцевого притискання артерії на протязі. Необхідно притиснути артерію в трьох точках:

- на 1см допереду від верхнього краю вушної раковини,

- кут нижньої щелепи,

- по передньому краю посередині грудинно-ключично-сосцеподібного м’яза до поперечного відростка VI шийного хребця.

2. Накладіть кровоспинний джгут при артеріальній кровотечі в ділянці передпліччя.

1. Джгут розтягуємо посередині.

2. Розтягнутою частиною прикладаємо до внутрішньої поверхні верхньої або нижньої третини плеча. В натягнутому стані заводимо кінці на зовнішню сторону. Перехоплюємо кінці в одну руку.

3. Не послаблюючи джгута, один кінець розтягуємо, обмотуємо навколо руки. Слідкуємо при цьому, щоб тури джгута перекривали один одний на 1\3 або на 2\3.

4. Обмотуємо навколо руки розтягуючи, другий кінець.

5. Кінці джгута закріплюємо на замок або зав`язуємо.

6. Оцінюємо якість накладеного джгута: якщо кровотеча зупинилась і рука зблідла – джгут накладено вірно.

7. На папері пишемо час, дату накладання джгута, розписуємось (ПІБ). Закріплюємо папір на видне місце під джгутом.

8. Рану закриваємо серветкою.

9. Периферійну ділянку кінцівки укутуємо, не прикриваючи при цьому джгут.

10. На руку накладаємо підтримуючу косинкову пов`язку.

№ 20

Хворий 75 років скаржиться на часті позиви сечопуску, особливо вночі, сечопуск утруднений. Хворий відмічає, що сеча виділяється тонкою струєю, іноді по краплинах. При ректальному дослідженні визначається гладко еластичне утворення.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Підберіть все необхідне для катетеризації с ечового міхура та проведіть його на фантомі.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: часті позиви сечопуску, особливо вночі, сечопуск утруднений. Хворий відмічає, що сеча виділяється тонкою струєю, іноді по краплинах.

У хворого аденома простати.

2. Підберіть все необхідне для катетеризації сечового міхура та проведіть його на фантомі.

Підготовка до катетеризації сечового міхура.

Підготовка до катетеризації включає обробку рук медичної сестри теплою водою з милом і щітками, спиртом, йодом і зовнішніх статевих органів хворого. Хворий (або хвора) лежить на спині, ноги напівзігнуті в колінах і розведені. Між ногами ставлять лоток для збору сечі (сечоприймач).

Перед введенням катера жінці проводять підмивання і при необхідності спринцювання, обробку ватною кулькою з розчином сулеми (1:1000), фурациліном.

Катетеризація сечового міхура у жінок.

Пінцетом беруть катетер, обливають його стерильним вазеліном і вводять у сечовий канал. Поява сечі з катетера вказує, що він знаходиться в сечовому міхурі. Видаляють катетер дещо раніше того, як вийде вся сеча, щоб її остання порція промила сечовипускальний канал. Сечовипускальний канал у жінок короткий (4-6 см), тому катетеризація у них не представляє значної складності. У чоловіків же сечовипускальний канал має довжину 22-25 см і утворює два фізіологічні звуження, що перешкоджають катетеризації.

Катетеризація сечового міхура у чоловіків.

Ведення катетера чоловікові проводиться таким чином. Сестра бере лівою рукою статевий член за головку і протирає її, отвір уретри і крайню плоть ватою, змоченою розчином борної кислоти. Потім розкривають отвір сечовипускального каналу і пінцетом чи за допомогою стерильної марлевої серветки вводять катетер (попередньо политий стерильним вазеліном) в уретру. Як тільки катетер досягне сечового міхура, з'являється сеча. Витягувати катетер слід трохи раніше, ніж вийде вся сеча, щоб залишена порція сечі, витікаючи, промила сечовипускальний канал після витягнення катетера.

№ 21

До вас звернулась жінка зі скаргами на біль в лівій молочній залозі, підвищену температуру тіла. Три тижні назад жінка народила дитину, яку годує грудьми. Вважає себе хворою 5 днів після того, як в лівій молочній залозі появився ледве помітний щільний інфільтрат, який не зник після зціджування молока. Дитина відмовилась від грудей. При огляді ліва молочна залоза набрякла в верхньозовнішньому квадраті відмічається гіперемія шкіри. При пальпації в місці гіперемії визначається щільний, різко болючий інфільтрат з ділянками розм’якшення в центрі.

1. Визначте проблеми пацієнтки. Накладіть пов’язку на молочну залозу.

2. Продемонструйте обробку рук хірурга розчином С-4.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: біль в лівій молочній залозі, підвищена температуру тіла. Дитина відмовилась від грудей. Ліва молочна залоза набрякла ,відмічається гіперемія шкіри.

У хворої лактаційний мастит.

Пов’язка на молочну залозу:

Пов’язка на праву молочну залозу виконується в звичайному напрямі зліва направо, на ліву — справа наліво. Молочну залозу максимально відводять вгору і утримують в цьому положенні до завершення накладення пов’язки. Бинт фіксують циркулярними турами під залозою, наступний тур проводять під залозою криво вгору через надплечье здорової сторони, далі криво вниз в пахвову западину і під хворою залозою переходять в циркулярний тур. Наступний тур знов косою, але що накладається декілька вище попереднього, що приводить до підняття залози. Зміщуючи послідовно і косі і циркулярні тури вгору, вдається максимально підняти молочну залозу. При необхідності здавлення молочної залози тури бинта продовжують накладати до тих пір, поки вся залоза не буде закрита пов’язкою. При цьому тури накладають з натягненням, підкладають під ці тури декілька шарів марлі.

2. Обробка рук хірурга розчином С-4 (первомуром).

Обробка рук первомуром - сумішшю перекису водню і мурашиної кислоти (ре­цептура С-4). У процесі готування первомуру утворюється надмурашина кислота, що має бактерицидну властивість. Препарат готують у такий спосіб: в колбу місткістю 1 л вливають 171 мл 33 % розчину перекису водню, 69 мл 100 % мурашиної кислоти або 81 мл 85% розчину мурашиної кислоти, а потім додають дистильовану воду до об'єму 1 л. Розчин поміщають у холодильник на 30 хвилин, періодично струшують. Для об­робки рук початковий розчин розводять у 10 разів (2,4 %). Розчин придатний протягом доби. Руки миють із милом без щітки протягом 1 хвилини, обполіскують, витирають стерильною серветкою і занурюють у розчин первомуру до ліктьових згинів на 1 хвилину. Санітарка за допомогою корнцангу подає стерильну серветку, якою осушуються кисті рук та нижня третина передпліччя. Надягають стерильний халат . а потім гумові рукавички. По ходу операції рукавички кожні 60 хвилин обмивають у 2,4 % розчині первомуру.

№ 22

В травмпункт доставлений хворий з закритим переломом стегна. В перев’язочній травматологічного відділення йде підготовка до скелетного ви тяжіння .

1.Назвіть абсолютні і відносні ознаки перелому.

2.Складіть набір інструментів для скелетного витяжіння.

Відповідь.

1. Абсолютні ознаки переломів: деформація в зоні перелому, крепітація, вкорочення кінцівки, патологічна рухливість в зоні перелому. Відносні: біль в зоні перелому, гематома, набряк і припухлість м’яких тканин в зоні перелому,порушення функції кінцівки.

2. Показання. Скелетне витяжіння проводиться у разі переломів кісток зі зміщенням відломків по довжині.

Місце виконання. Операційний блок травматологічного відділення.

Підготувати необхідне.

1. Шина Белера.

2. Троси до шини Белера.

3. Гирі по 2 кг.

4. Шафа з інструментами операційного блоку.

5. Лоток.

I. З шафи де зберігається загальний інструментарій, відберіть:

Загальний інструментарій.

1. Корнцанг – 1 шт.

2. Цапки – 4 шт.

3. Шприц 10,0 або 20,0; 1-2 шт.

II. З шафи де зберігається спеціальний інструментарій, відберіть:

Спеціальний інструментарій.

1. Дуга для витяжіння – 1

2. Гвинт для компресії дуги – 1

3. Торцевий ключ – 1

4. Апарат ЦИТО - 1

Додатковий матеріал.

1.Гумові пробочки – 2-4 шт.

2. Шнурок з гирями та бокові тяги – 1 шт.

3. Шина Белера – 1 шт.

№ 23

Жінка 44 роки, під час автомобільної катастрофи отримала забійну рану волосистої частини голови і закритий перелом лівого стегна в середній третині. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. Артеріальний тиск 110/70 мм. рт. ст., пульс 100 уд/хв. Ліва нижня кінцівка деформована, відмічається різкий біль при рухах.

1. Визначте проблеми пацієнта. Невідкладна допомога.

2. Проведіть транспортну імобілізацію при переломі стегна.

Відповідь.

1. У потерпілої наявна рана волосистої частини голови, деформація лівої нижньої кінцівки, болі в ділянці пошкодження. Невідкладна допомога полягає в знеболенні, транспортна імобілізація пошкодженої кінцівки за допомогою шини Дітеріхса, накладанні асептичної повязки на волосисту частину голови, транспортування хворої в стаціонар.

2. Шина Дітеріхса складається з двох складних дерев'яних шин, з яких більш коротка (а) йде по внутрішній, а більш довга (б) - по зовнішній поверхні стегна. На шини надягають рухливу підошву (в), до якої прибинтовують стопу. Перед тим як накладати шину Дітеріхса, надкостильники обгортають ватою і зміцнюють їх бинтом. Через щілини нижче надкостильників протягують широкий бинт довжиною близько 1,5 м, а через підошву - мотузку для закрутки. У пахвову область, над гомілково-ступневими суглобами, та великим вертлюгом стегна краще покласти марлеві подушечки. При накладанні шини помічник захоплює стопу, злегка потягуючи її. Накладає пов'язку, фіксує підошву шини марлевим бинтом до стопи, не закриваючи вушка шини. Зовнішню милицю встановлюють так, щоб вона ішла від пахвової впадини і виступала на 10-15 см за край стопи, проходячи через вушко підошви. Милицю фіксують марлевим бинтом навколо грудної клітини. Через вушко підошви проводять кінець внутрішнього милиці і встановлюють його на необхідну довжину. Після фіксації шини бинтами в ділянці тазу, стегна, колінної ділянки та гомілки зміцнюють шпеньком поперечну планку в висхідному кінці зовнішньої милиці. Витяжка здійснюється потягуванням за стопу. Назовні від рухомої стопи виступають кінці шин, з'єднані поперечкою. Між цією поперечкою та рухомою підошвою натягують подвійний шнурок і закручують його за допомогою палички. Цим досягається витягування ноги по поздовжньої осі (г), (д).

Значно краща фіксація виходить при зміцненні шини гіпсовими бинтами навколо тулуба, у верхній частині стегна і коло гомілково-ступневого суглобу. На стопу і ділянку кісточок для попередження пролежнів накладають вату.

№ 24

Хворий з рвано-забійною раною нижньої третини лівої гомілки звернувся в травмпункт. Йому промили рану розчином антисептика, краї рани обробили йодонатом і наклали асептичну пов’язку. Через місяць після травми хворий почав скаржитись на загальне нездужання, посіпування жувальних і мімічних м’язів обличчя, затруднене ковтання.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Проведіть екстрену профілактику правця.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: через місяць після травми хворий почав скаржитись на загальне нездужання, посіпування жувальних і мімічних м’язів обличчя, затруднене ковтання.

У хворого правець.

Вводять протиправцевий анатоксин 0,5мл, якщо не прищеплений – 1 мл + 3 тис МО ППС, після проби!!!

2. Проведіть екстренну профілактику правця.

Екстрена профілактика правця починається з первинної хірургічної обробки рани з одночасним проведенням специфічної профілактики правця .

Вводять тільки 0,5 мл правцевого анатоксину:

- Постраждалим, які мають документальне підтвердження, що вони отримали раніше три ін'єкції правцевого анатоксину , але останнє щеплення було зроблено в період до 10 років тому;

- Постраждалим, які мають документальне підтвердження, що вони отримали дві ін'єкції правцевого анатоксину протягом останніх 5 років;

- Постраждалим, які мають документальне підтвердження, що вони отримали лише одну ін'єкцію правцевого анатоксину протягом останніх 2 років;

- Дітям і підліткам, в анамнезі яких не було протипоказань до щеплень, які не мають документального підтвердження про щеплення.

Вводять 1 мл правцевого анатоксину, а потім іншим шприцом вводять в іншу ділянку тіла ППЛІ (250 МО) або після проведення внутрішньошкірної проби ППС (3000 МО):

- Дорослим (старше 18 років), які не мають ніяких відомостей про щеплення проти правця ;

- Особам, які мають повний курс щеплень, - якщо остання ревакцинація проведена більше 10 років тому;

- Двічі щепленим особам - якщо останнє щеплення проведене більше 5 років тому;

- Одноразово щепленим особам - якщо з моменту щеплення пройшло більше 2 років;

- Дітям, підліткам та дорослим, не щепленим проти правця (тобто. що не одержали АКДП, АДП, АДП-М, АП-анатоксин ) і які не мають медичного протипоказань до щеплень.

Всі особи, що отримали активно-пасивну профілактику, повинні бути в подальшому ревакциновані 0,5 мл правцевого анатоксину в період від 6 місяців до 2 років.

№ 25

В травмпункт звернулась хвора зі скаргами на біль в нижній третині лівого передпліччя . Годину тому впала на тротуарі. При об’єктивному огляді: права китиця у вимушеному положенні, активні рухи в променево-зап”ястковому суглобі відсутні, пасивні, різко болючі. Незначний набряк. На рентгенографії правого передпліччя порушення цілісності нижньої третини променевої кістки.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Надайте першу допомогу даній хворій.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: права китиця у вимушеному положенні, активні рухи в променево-зап”ястковому суглобі відсутні, пасивні, різко болючі. Незначний набряк. На рентгенографії правого передпліччя порушення цілісності нижньої третини променевої кістки.

У хворої перелом правої променевої кістки.

ПМД: знеболення, іммобілізація, госпіталізація.

2. Надайте першу допомогу хворій з переломом променевої кістки.

При наданні першої допомоги в разі пошкодження передпліччя застосовують сітчасті шини, а при відсутності їх - імпровізовані шини, підвішують кінцівку з допомогою пов`язки, накладають дротяні або фанерні шини і гіпсові лонгети.

Драбинчаста шина може бути зігнута у вигляді жолоба, що йде від середини плеча до головок п'ясткових кісток і навіть кінців пальців. В ділянці ліктя шина згинається під прямим кутом. Шина повинна починатися від середини плеча і доходити до п'ястно-фалангових зчленувань. Вона накладається по зовнішній поверхні плеча і тильній поверхні передпліччя. На шину необхідно накласти достатню кількість вати, особливо в місцях кісткових виступів. Лікоть повинен бути зігнутий під прямим кутом, долоня звернена в бік тулуба; кисть знаходиться в положенні невеликого тильного згинання, пальці злегка зігнуті, причому хворий захоплює в кулак великий жмут вати.

№ 26

Хвора С., 18 років доставлена в токсикологічне відділення в делірійному стані. Обличчя гіперемійоване, слизова рота суха, зіниці різко розширені.

АТ – 140, 70 мм.рт.ст., ЧСС – 126 за хвилину. Із анамнезу з’ясувалося, що дві години тому з суїцидальною метою прийняла десяток невідомих таблеток.

1. Визначте проблеми пацієнта.

2. Продемонструйте надання першої медичної допомоги.

Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: обличчя гіперемійоване, слизова рота суха, зіниці різко розширені. АТ – 140, 70 мм.рт.ст., ЧСС – 126 за хвилину. Із анамнезу з’ясувалося, що дві години тому з суїцидальною метою прийняла десяток невідомих таблеток.

У хворого отруєння атропіном, потрібно промити шлунок, антидот магнію сульфат, дезінтоксикаційна терапія.

2. Послідовність надання медичної допомоги (делірійний стан після отруєння невідомими таблетками).

Обов'язковим і екстренним заходом у цьому плані є промивання шлунка через зонд . Якщо хворий у свідомості, промивання шлунка здійснюється за допомогою великої кількості води і подальшого викликання блювоти. Блювоту викликають механічним шляхом. У несвідомому стані промивання шлунка хворому здійснюють через зонд. Необхідно спрямувати зусилля на адсорбцію отрути, що знаходиться в шлунку , для чого використовують активоване вугілля (по 1 столовій ложці всередину, або 20-30 таблеток одночасно, до і після промивання шлунку). Шлунок промивають кілька разів через 3-4 години до повного очищення від речовини.

З кишечника отрута найкраще видаляти за допомогою сольових проносних. Тому після закінчення промивання можна ввести в шлунок 100-150 мл 30% розчину сульфату натрію, а ще краще сульфату магнію. Сольові проносні є найбільш потужними, швидко діючими протягом всього кишечника. Дія їх підкоряється законам осмосу, тому вони протягом короткого періоду часу припиняють дію отрути.

Добре дати в'яжучі (розчини таніну, чай, черемха), а також обволікаючі (молоко, білок яєць, рослинне масло).

2) Другий принцип допомоги при гострому отруєнні полягає у впливі на отруту,що всмокталася, ВИДАЛЕННЯ його з організму.

З метою якнайшвидшого виведення токсичної речовини з організму застосовують насамперед, форсований діурез. Суть цього методу полягає в поєднанні посиленою водного навантаження з введенням активних, потужних сечогінних засобів. Повінь організму здійснюємо шляхом рясного пиття хворому або введення в / в різних розчинів (кровозамінники, глюкоза і т. п.). З сечогінних найбільш часто використовують Фуросемід (лазикс) або Маніт. Крім форсованого діурезу використовують гемодіаліз і перитонеальний діаліз, коли кров (гемодіаліз, або штучна нирка) проходить через напівпроникну мембрану, звільняючись від токсичних речовин, або здійснюється "промивання" порожнини очеревини розчином електролітів.

Використовують ЗАМІЩЕННЯ КРОВІ, коли поєднують кровопускання з переливанням донорської крові.

3) Третій принцип боротьби з гострим отруєнням полягає у знешкодженні всмоктаної отрути шляхом введення антагоністів і антидотів.

4) Четвертий принцип полягає в проведенні симптоматичної терапії. Особливо велике значення симптоматична терапія набуває при отруєннях речовинами, які не мають спеціальних антидотів.

Симптоматичної терапією підтримують життєво важливі функції: кровообігу і дихання. Використовують серцеві глікозиди, вазотоніки, засоби, що поліпшують мікроциркуляцію, оксигенотерапію, стимулятори дихання. Судоми усувають ін'єкціями сибазон. При набряку мозку проводять дегідратаційну терапію (фуросемід, маніт). застосовують анальгетики, проводять корекцію кислотно-лужного стану крові. При зупинці дихання переводять хворого на штучну вентиляцію легень з комплексом реанімаційних заходів.

№ 27

Внаслідок травми потерпілий збуджений,тримається за ліве передпліччя,з рани якого пульсує яскраво червона кров та наявні кісткові уламки.

1.Визначте основні проблеми пацієнта?

2.Складіть алгоритм надання першої медичної допомоги?

3.Продемонструйте накладання джгута Есмарха для зупинки даної кровотечі?

Відповідь:

1.Проблеми:гостра крововтрата,виражений біль в ділянці перелому,психо-моторне збудження.

2.Алгоритм ПМД:

1.Тимчасова зупинка кровотечі одним з методів.

2.Знеболення.

3.Асептична пов'язка.

4.Протишокові засоби та симптоматична терапія.

5.Транспортна іммобілізація одним з методів.

6.Транспортування та супровід потерпілого до найближчого лікувального закладу де йому зможуть надати необхідну медичну допомогу.

“Накладання джгута при пораненні верхньої третини плеча”

Послідовність	Зміст	Примітка
Місце виконання Приготувати необхідне Алгоритм виконання	Будь – яке 1. Джгут Есмарха. 2. Ватно – марлевий валик. 3. Ручка. 4. Папір 1. Посадити пацієнта на стілець. 2. Обгорнути рушником місце накладання джгута на 2-3 см вище від місця кровотечі. 3. Зробити перший тур з силою достатньою для зупинки кровотечі та зникнення пульсації артерій на периферії кінцівки. 4. Накласти наступний тур джгута через надпліччя враженої сторони до підпахвинної западини протилежної сторони. 5.Записати на листку дату і точний час накладання джгута і зафіксувати записку під джгут. 6. Оцінити правильність накладання джгута. 7. Охайний вигляд.	1. Взяти джгут Есмарха і розтягнути його по середині. 2. У підпахвину западину покласти валик. 3. УВАГА! Не повинно бути перехрещень турів. 4. УВАГА! Джгут послаблюється через кожні 30 хв. на 5 хв. 5. Джгут не можна накладати більш чим на 1 годину взимку, та 2 години влітку.

№ 28

Внаслідок ДТП в хірургічне відділення госпіталізований хворий з лікарським діагнозом:Політравма.Закрита поєднана торако-абдомінальна травма.Внутрішня кровотеча.

1.Опишіть клініку внутрішньої кровотечі.