ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1.НЕБЕЗПЕКА ЗСУВІВ І КИЄВІ ТА БОТОТЬБА З НИМИ ............

РОЗДІЛ 2. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ВЕРТИКАЛЬНОГО

ОЗЕЛЕНЕННЯ (у світі та в Україні)…………………..

2.1. Вертикальне озеленення від давніх часів до сучасності…

2.2. Сучасні тенденції розвитку вертикального озеленення…

2.2.1. Традиційні форми…….……………………….

2.2.2. Зелені стіни………………………….

2.2.3. Мохове графіті……………………………..

2.3. Погляд у майбутнє: прогнози щодо розвитку вертикального озеленення…………………………………………………..

2.3.1. Ноосферна концепція……………………………..

2.3.2. Пристосування сучасних міст до кліматичних змін…………………………………………………………….

2.3.3. Міста майбутнього (Масдар, Небесне місто та ін.)….

2.4 Застосування рослинності для попередження небезпеки зсувів

РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНИЙ СТАН ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ КИЄВА…….

РОЗДІЛ 4. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВЕРТИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ КИЄВА……………………………................................

4.1. Вартість вертикального озеленення шкільних будівель….

4.2. Вартість вертикального озеленення житлових будинків..

4.3. Вартість вертикального озеленення пішохідних зон……

РОЗДІЛ 5. ПЕРСПЕКТИВИ ВЕРТИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ КИЄВА..

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ ВЕРТИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ

ВИСНОВКИ……………………………….

СПИСОК ОСНОВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ……….

ВСТУП

З найдавніших часів люди використовували вертикальне озеленення для прикраси своїх будівель, для створення прохолоди, затишку, приваблення птахів, метеликів і т.д.

Актуальність теми антропогенна діяльність і зміни клімату призводить до руйніції земної поверхні що в межах поселень може призвести до катастрофічних наслідків і вигляді зсувів.

Мета роботи показати роль рослинної складової у оптимізації міського середовища і запобігання.

Завдання роботи

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження

РОЗДІЛ 1. НЕБЕЗПЕКА ЗСУВІВ У МІСТІ КИЄВІ ТА БОРОТЬБА ЗНИМИ

Зсув — це ковзаюче переміщення мас гірських порід униз по схилу під дією влас­ної ваги.

Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Зсуви мають місце на схилах із крутизною 20° і більше в будь-яку пору року. Основна при­чина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід підземними водами. До інших причин виникнення зсувів належать: ослаблення порід унаслідок вивітрювання, пере-зволоження ґрунту опадами, нерозумна господарська діяльність людини. Зсуви вини­кають також під час землетрусів і вивержень вулканів.

Зсуви відбуваються з різними швидкостями (повільні, середні, швидкі). Швид­кість повільних переміщень порід складає декілька десятків сантиметрів за рік, серед­ніх — декілька метрів за годину або добу, швидких — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень належать зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою.

Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угід­дя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню паводків. Наприклад, зсув 1961 р. у житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до значної кількості людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт.

Для боротьби зі зсувами створюються берегоукріплювальні і дренажні споруди, схили гір закріплюються забитими палями, насадженням рослинності.

При загрозі зсуву населення евакуюється з небезпечних районів. У випадку опо­віщення про початок зсуву або при перших ознаках його появи потрібно негайно залишити житло і швидко вийти в безпечне місце.

http://ua.textreferat.com/referat-2091-1.html

Основний вплив людини на земну поверхню полягає в будівництві та добуванні корисних копалин. Так вона утворює штучні (техногенні) форми рельєфу: вирівняні поверхні, заглибини, рови, насипи, дамби, кар'єри, відвали. Київ є прикладом зміненого краєвиду, внаслідок забудови колишніх лісових і присадибних ділянок багатоповерховими будинками. Багато заглибин і знижень у місті були засипані й вирівняні (наприклад, Хрещатицький, Кловський яри, яри в районі вулиць Тургенєвської, Гоголівської та ін.). Будівельники вирівнюють і підвищують прибережні смуги майбутньої забудови, щоб захистити низовинні ділянки від затоплення водою під час Дніпрової повені. Значні намивні масиви були утворені в районі Телички, на Оболоні та Лівобережжі.

Під час будівництва автомобільних шляхів і залізниць створюють насипи або заглибини. Розміри таких насипів досить значні: висота до 12 м, ширина - до 30 м, а протяжність - до кількох кілометрів. Дорожні заглибини в Києві розташовані по проспекту Перемоги, бульвару Дружби народів та в інших місцях. Залізнична колія на ділянці від станції Пост-Волинський до Караваєвих Дач розташована в заглибині довжиною більше 6 км.

Будівництво каналу, Київського водосховища, ставків, відведення річок і струмків у каналізаційні труби, засипання озер, боліт - усе це прямий вплив людини на поверхню міста. Так, колись широка і повноводна річка Либідь сьогодні зникає, тому що знаходиться в районі інтенсивної забудови. Річка замурована в бетонований канал, її заплава засипана і забудована.

Найпоширенішими формами штучного рельєфу, що виникають під час добування корисних копалин, є кар'єри. Найглибшими (більше 50 м) є кар'єри, де добувають пісок, мергель і глини (Пирогів). Більшість вироблених кар'єрів використовується під звалища побутового і будівельного сміття, в деяких утворюються водоймища.

Своїми будівлями місто тисне на земну поверхню, і тому під ним утворюється величезна чаша осідання. Осідання ноді досягає 50-100 см. Зсуви. Крутий високий правий берег Дніпра, наявність пластів глини під землею, нахил їх у бік річки, а також господарська діяльність людини призводять до утворення зсувів. Зсуви - це відривання і зсування мас гірських порід під дією сили тяжіння. У Києві зсуви характерні для схилів правого берега Дніпра. У Києві зсувонебезпечні території займають більше третини старої історичної частини міста. Зараз у межах міста зареєстровано понад 100 зсувів, з яких 40 відзначені як активні. Зсув може статися біля Маріїнського палацу. Поблизу нього на асфальтових доріжках вже давно спостерігаються зсувні тріщини. В останні роки почалось розкриття цих тріщин. Чому ж "повзе" тверда земля? Причина закладена у властивостях порід, якими складена місцевість. Глина в пересушеному стані нагадує камінь, але вода легко перетворює її в тісто.

Утворення зсувів у Києві дещо припинилося завдяки побудованій бетонній набережній від Поштової площі до моста Є. О. Патона, створенню на килі водостоків поверхневих вод та дренажів (спеціальних знав і підземних труб для дведення підземних вод), кріпленню схилів інженерними спорудами (підпорними гннами, палями) та обмежено будівництва на схилах. У 1997 році зсув трохи не поглинув будинок на вулиці Кудрявській. Земля біля його підніжжя "попливла", тягнучи за собою дерева, обладнаний майданчик, тротуар, і навіть розірвала підпорну стіну будинку. Потім обвалився величезний земляний шмат. Урвище підійшло майже впритул до будинку. 87-квартирний будинок буквально висів на сваях фундаменту і міг обвалитися. Терміново було проведено заходи щодо укріплення території. Штучні форми рельєфу в Києві: вирівняні й підвищені ділянки поверхні, насипи, дамби, кар'єри, заглибини, рови, канали, водосховища, відвали.

Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія

Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації визначила шість ділянок з підвищеною небезпекою виникнення зсувів, присвоївши обставинам, що склалися, статус надзвичайної ситуації місцевого рівня. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Київміськадміністрації. Зокрема такий статус отримали: ділянка поблизу вул. Адмірала Ушакова та вул. Квітки-Основ'яненка, а також ділянки по вул. Академіка Кащенка та пров. Навчальний (Голосіївський район), ділянка на схилах озера Глинка поблизу пров. Філатова та бульвару Дружби Народів (Печерський район), а також дві ділянки неподалік Батиєвої гори (роги вулиць Локомотивної і Краснодонської, а також Провідницької і Радісної, Солом'янський район). Зі слів в. о. першого заступника голови Київміськадміністрації Анатолія Голубченка, на цих ділянках негайно буде здійснено протизсувні заходи, крім того, у разі необхідності буде вирішено питання про відселення людей з будинків, яким загрожує небезпека руйнування. Як повідомляли Ukranews, КМДА звернулася до Кабінету Міністрів з проханням виділити додатково місту 200-300 млн гривень на протизсувні роботи. Раніше зсув зійшов на Замковій горі, у зв'язку з чим мешканців кількох будинків по вулиці Воздвиженській було тимчасово відселено в готельний комплекс Київміськбуду. Всього ж після потепління сталося 18 обвалів у різних районах міста.

Джерела: Українські новини

Запобіжні заходи боротьби із зсувами.

Основна вимога до комплексу протизсувних заходів – це необхідність забезпечення коефіцієнту стійкості схилу, при якому схил не набирає властивостей зсуву.

Ці заходи розрізняються:

• за інтенсивністю втручання у природний стан. Пасивні або профілактичні – заборонні (підрізання схилів, знищування рослинності, розорювання, вибухові роботи), обмежувальні (рух транспорту) та активні (інженерні заходи).

• за умовами створення необхідного запасу стійкості схилу.

Основні протизсувні заходи:

1. Боротьба з підмиваннями.

а) Пасивний захист. Не змінює режим водойм або водотоків (спорудження стінок, покривання схилів залізобетонними плитами, створення штучних пляжів).

б) Активний – спорудження хвилеломів, спрямовування русла.

2. Зміна обрису та перебудова схилів. Це потребує зрізування верхньої частини схилу, терасування, заміна ґрунту, засипання яру.

3. Механічне утримування схилів за рахунок спорудження контрфорсів, ін’єкційних перегорож.

4. Дренування підземних вод.

5. Регулювання поверхневого стоку.

6. Укріплення схилів рослинністю, штучними розчинами.

В багатьох регіонах, де розповсюджені зсуви, зараз розроблені генеральні схеми протизсувних заходів та намічені першочергові дії для захисту територій:

1. Генеральна схема протизсувних заходів на чорноморському узбережжі.

Відповідно до цієї схеми були вивчені екзогенетичні процеси в трьох областях півдня України - Одеській, Миколаївській, Херсонській [3]. В ній зазначені шляхи протизсувної боротьби.

Вибір засобів захисту територій та їх обсяги визначались особливостями інженерно-геологічних умов окремих районів узбережжя. Перевага надавалася спорудам активного захисту. Наприклад, для захисту одеського узбережжя треба було споруджувати штучні пляжі, гідротехнічні траверси і підводні хвилеломи [2].

2. Боротьба зі зсувами в Криму.

Крим – один із зсувонебезпечних районів України. З 1976 р. до 1980 р. в його межах було зареєстровано більше, ніж 700 зсувів [7]. Для забезпечення стабільності територій використані активні протиабразійні, протиерозійні, контрфорсні та контрбалансні (розвантаження верхньої і привантаження основи) заходи.

Висновок.

Кількість зсувів, що виникають через діяльність людини, значно випереджає число зсувів, що укріплюється та стабілізується.

Головним питанням при розгляді всіх особливостей зсувів та зсувних процесів є ефективність заходів, спрямованих на подолання і запобігання зсувам. Мова повинна йти також і про економічну ефективність.

Її варто розглядати у двох аспектах – порівняльному і загальному. Критерієм порівняльного повинен бути мінімум витрат, розрахованих за тією чи іншою методикою. Загальна повинна враховувати не тільки доцільність заходу, але і всі витрати на ліквідацію наслідків.

Можливий варіант порівняння витрат на протизсувні заходи з витратами без них.

Боротьба зі зсувами – це грамотне господарювання і охорона навколишнього природного середовища

РОЗДІЛ 2 ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ВЕРТИКАЛЬНОГО ОЗЕЛЕНЕННЯ ( у світі та в Україні)

1. Вертикальне озелення від давніх часів до сучасності

Ліани з давніх часів привертають увагу людини. Вперше вони згадуються в описанні садів і парків Стародавнього Єгипту, зробленому 5000 років тому. Застосування ліан у вертикальному озелененні, як і все декоративне садівництво, бере свій початок з господарського використання рослин. По всій імовірності виноградна лоза і була тією першою ліаною, яку стали цілеспрямовано вирощувати люди, отримуючи від цього подвійну користь - більш якісні грона і місце відпочинку під покровом листя. Зі стародавніх джерел відомо, що виноград ріс в садах Персії, Греції і Римської імперії. До 12 століття в країнах Сходу вже були широко поширені виноградники, про які згадував у записах про свою подорож Марко Поло. Чудові орнаменти з виноградної лози, створені зодчими Стародавньої Русі на Георгіївському соборі, дають підставу вважати, що до цього часу рослина була вже відома і на Русі. У 17 столітті в Ізмайлово був створений «виноградний сад», в якому, судячи по збереженим планам, альтанки були повиті виноградною лозою. Виноград швидко розповсюдився по всій Європі, аж до Балтійського моря. Вже в середні століття виноградну лозу можна було зустріти не тільки на виноградниках, але і на фасадах будинків, в садах городян і селян. Але не тільки виноград привернув увагу людей. У полі зору їхніх інтересів потрапили й інші виткі рослини, однак завжди на першому плані стояло утилітарне їх використання.

З розвитком цивілізації з'явилися опорні конструкції, що підтримують рослини, які потребують в цьому. Ними стали альтанки, криті алеї, шпалери, арки, перголи, огорожі і т.д. Абсолютно точно відомо, що першим зразком складного опорного пристрою для ліан була альтанка. Саме її використовували при вирощуванні винограду вже в Давньому Єгипті, про що свідчать малюнки, що залишилися з тих часів. Під пологом плетучих троянд розташовувалися царські покої ассірійської цариці Семіраміди. Під склепінням альтанок, повитих плющем і виноградом, набували особливу ясність розуму філософи Еллади. Такими ж ліанами стародавні греки прикрашали стіни своїх храмів і жертовників. Римляни виноградом і плющем обплітали альтанки, які встановлювали у великих садах на перетині алей. У маленьких двориках виткими рослинами декорувалися стіни будинків, що створювало ілюзію простору. Для захисту від сонця дороги перетворювали у криті алеї, висаджуючи вздовж них виноград і плетучі троянди.

Зображення альтанок, повитих виноградом і іншими рослинами, дійшли до нас з країн Близького Сходу і Вавілонії. Альтанки, що служили місцем відпочинку, роздумів і споглядання, ігор і побачень, музичних вправ, знайшли собі місце в садах Франції, Китаю, Росії та інших країн Старого і Нового світу. Їх зводили, як правило, в затишних куточках алей або на їх перетині або в місцях, де відкривалися гарні точки огляду. Будучи невід'ємною частиною світського життя, альтанки різних епох значно різнилися. У середні століття вони представляли собою споруди з ажурним дахом, які підтримували стовпи або опори. Навколо альтанки висаджували жимолості та троянди. З приходом Ренесансу альтанки будували як відкриті або закриті приміщення з дерева, цегли або каменю, декоруючи їх ліанами. Але перевага віддавалася склепінним алеям - таким собі похмурим лабіринтами, суцільно повитим зеленню. В епоху бароко, що прийшов на зміну Ренесансу, альтанки створювалися з підстрижених дерев і чагарників, а виткими рослинами прикривали стіни будинків. У період барокко, що прийшов на зміну Ренесансу, з допомогою ліан створювалися справжні зелені кабінети і зали.

З другої половини 17 століття в паркову архітектуру прийшов класицизм з його симетрією і геометричним плануванням. Але в цей же час з'явилися і так звані сентиментальні сади. У них зводилися споруди, пов'язані з античною міфологією, будувалися сільські будиночки, китайські павільйончики. Все потопало у зелені витких рослин. Поступово сентиментальні сади перетворюються у романтико-ландшафтні, де панують великі альтанки і оранжереї, в яких вирощують рідкісні рослини - гордість господарів. Створюються композиції, які нагадують природні ландшафти. А особисте життя ховається від цікавих очей стіною з жимолості й плетучих троянд. Стиль модерн, що з'явився в 19 і 20 століттях приніс з собою справжній ліанові бум, який скінчився з початком першої світової війни. Пізніше виткі рослини стали вважатися непотрібної деталлю, що порушує суворий вигляд нової архітектури. І лише загроза урбанізації змусила знову згадати про них. Адже тільки ліани можуть рости там, де посадити дерево або чагарник неможливо через дуже обмежений простір. Йшли епохи, мінялися смаки людей, удосконалювалися конструкції, що підтримують рослини, і сам будівельний матеріал, але ліани - вірні супутники людини і в наші дні, як і багато століть тому, перетворюючи не завжди радісне навколишнє середовище, впливають на почуття людини, даючи привід для роздумів, філософських роздумів і поетичних мрій.