
- •Cутність та функції фінансів:
- •Фінансова система та її складові:
- •Місце страхування у фінансовій системі:
- •Поняття ризику в страхуванні
- •Класифікація ризиків
- •3.Управління ризиками: сутність та основні етапи.
- •Критерії страхувальності ризиків.
- •Еволюція вчень про ризик
- •1. Призначення та особливості здійснення ризик-менеджменту.
- •2. Характеристика етапів ризик-менеджменту
- •Необхідність і форми страхового захисту
- •Сутність страхування
- •Функції страхування
- •Характеристика основних страхових термінів
- •Принципи страхування
- •Роль і значення страхування в ринкових умовах.
- •Витоки страхування: світовий аспект.
- •Розвиток страхування в Україні
- •Сутність класифікації страхування та її ознаки
- •Класифікація страхування за економічними ознаками.
- •Класифікація страхування за юридичними ознаками.
- •Сутність і види майнового страхування
- •Класифікація майнового страхування
- •Страхування від вогню
- •Страхування будівельно-монтажних ризиків
- •Страхування транспорту
- •Страхування кредитів
- •Сутність та необхідність особистого страхування
- •Страхування життя
- •Страхування від нещасного випадку
- •Медичне страхування
- •Страхування відповідальності
- •Страхування відповідальності власників транспортних засобів
- •Страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів
- •Страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду;
- •Поняття страхового ринку. Класифікація страхових ринків.
- •Субєкти страхового ринку.
- •Необхідність та методи державного регулювання.
- •Характеристика сучасного стану страхового ринку України.
- •Сутність і роль перестрахування
- •Методи перестрахування
- •Форми проведення перестраховувальних операцій
- •Співстрахування та механізм його дії
3.Управління ризиками: сутність та основні етапи.
Ризик-менеджмент – це система заходів організаційно-фінансового характеру, об’єднаних спільною ідеєю усунення, попередження настання випадкових непередбачуваних подій; обмеження, мінімізація втрат за ними; а також фінансування цих втрат.
Як система ризик-менеджмент включає:
1 етап: аналіз ризику (комплексна діагностика за допомогою різних методів, а точніше: ідентифікація ризиків;оцінювання ризиків кількісними методами (квантифікація); визначення на основі загальної оцінки ризиків послідовності подальших дій).
2 – контроль за ризиком (уникнення ризику;зменшення чи мінімізація ризику за рахунок превентивної(попереджувальна) діяльності; обмеження чи мінімізація ризику за рахунок застосування адміністративних заходів); розсіювання чи поділ ризик);
3 – фінансування ризику (покриття негативних наслідків від ризиків за допомогою певних фінансових засобів. 2 основні способи: само фінансування ризиків; передача ризиків іншим суб’єктам за домовленістю). Передача ризику може здійснюватися у двох формах: 1) ризики передаються під фінансову гарантію іншого суб’єкта. 2)страхування
Критерії страхувальності ризиків.
Страхуватися можуть лише чисті ризики, які відповідають таким критеріям:
Критерій цілковитої випадковості – певна подія повинна бути надзвичайною, а розмір збитку непередбачуваний.
Критерій однозначності – між подією і її кінцевим результатом простежується ясний причинно-наслідковий зв’язок.
Критерій оцінюваності у грошових одиницях – потреби повинні мати певну грошову оцінку.
Критерій незалежності – проявляється в тому, що ризики не повинні бути навмисно викликані.
Критерій розміру – найбільш страхуються ризики, які середні за розміром.
Еволюція вчень про ризик
У еволюції вчень про ризик як економічну категорію можна виділити такі етапи:
Англійські монетаристи Міль і Сеніор вперше згадали про таку категорію, як ризик, розглянувши останній у контексті дослідження структури прибутку. В структурі прибутку вони виділяли плату за ризик та процент (заробітна плата капіталіста).
Неокласики Маршалл і Пігу виділили у структурі прибутку вже більше складових: плата за ризик, процент на капітал, з.п. управлінця.
Кейнс у своїй праці «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей» опрацювал 3 ідеї: 1)Дав визначення економічному ризику, зазначивши, що це частина вартості, пов’язана з втратами викликаними непередбаченими змінами ринкових цін, надмірним зносом обладнання, руйнуванням внаслідок катастроф. 2) Розглянув витрати ризику як різницю між дійсною і очікуваною виручкою. 3)вперше опрацював класифікацію фін. ризиків (ризик кредитора, ризик підприємця, ризик пов’язаний з інфляцією).
Нобелівський лауреат Френк Найт: ризик основним своїм результатом має не збитки, а прибуток.
Марковіц і Шарп. Марковіц 3 ідеї: 1) всі учасники фондового ринку мають 2 завдання (максимізація прибутку і мінімізація ринку); 2)для того, щоб виконати ці завдання одночасно необхідно для фондового ринку побудувати ефективний інвестиційний портфель. 3)основними показниками рівня ризику доцільно вважати середньоквадратичне відхилення і дисперсія. Якщо коеф. Варіації менше 9 відсотків, то круто, якщо від 10 до 25%, то норм, більше – рідко беруть. Шарп розробив модель доходності фінансових активів і розділив загальний ризик на 2 умовні частини – систематичний(ринковий)- від конкретного суб’єкту не залежить; специфічний (ризик як результат госп.життєдіяльності окремого суб’єкту).