Співстрахування та механізм його дії

Один і той самий об’єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування і, за згодою страхувальника, кількома страховиками.

Співстрахування — страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці. При цьому договір має містити умови, що визначають права і обов’язки кожного страховика. Співстрахувальні ознаки можна спостерігати на прикладі перестрахувальних пулів (об’єднань, фондів). Пул базується на концепції взаємності. Сутність його полягає в тому, що премія та суми збитків за відповідними ризиками передаються в пул, який розподіляє проходження операцій між членами пулу згідно з розміром премії, що її передано до пулу. Учасники пулу зобов’язані приймати всі зазначені в угоді ризики тільки в межах пулу. Вони також повинні приймати частку у всіх ризиках, що передані до пулу, чи колективно підписаних всіма його членами. Розрізняють два типи пулів: пули страхування та пули перестрахування. Створення пулів було доречним при страхуванні ризиків з потенційною катастрофічною відповідальністю (наприклад, страхування атомних електростанцій, авіаційних ризиків). Об’єднання страховиків до пулів відбувається також за каско суден, у разі страхування нафторизиків, коштовностей тощо. Нині в Україні вже існують ядерний пул, перестраховувальний «АВТО-КАСКО ПУЛ», до яких увійшли найвідоміші українські страховики, що спеціалізуються у відповідних галузях. Нерідко через пул здійснюється перестрахування ризиків. У такому разі договори страхування спочатку укладаються окремими його учасниками, а надалі передаються повністю в пул. Частка кожного члена пулу в перестрахуванні визначається на підставі пропорційного розподілу. Частка, яку отримує кожний з учасників пулу, має вигляд фіксованого відсотка.

Пул, створений на базі співстрахування відрізняється від перестраховувального пулу тим, що в полісі, який видається страхувальнику, зазначається перелік членів пулу, які беруть участь у страхуванні певного ризику, і їхня частка в страховій сумі. У тому разі, коли в пулах зі співстрахування беруть участь і професіональні перестраховики, які не укладають прямих договорів страхування, їхня частка повинна бути погоджена і підписана прямими страховиками, що беруть участь у конкретному пулі.

Один із головних принципів організації страхового пулу — це визначення ліміту його відповідальності (максимальний обсяг зобов’язань за договором страхування, що укладений від імені пулу, установлюється в угоді про пул як сукупність максимальних обсягів відповідальності кожного учасника пулу. не може перевищувати 10 % сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів страховика.

Cутність та функції фінансів: 1

Фінансова система та її складові: 2

Місце страхування у фінансовій системі: 3

Поняття ризику в страхуванні 4

Класифікація ризиків 5

3.Управління ризиками: сутність та основні етапи. 5

Критерії страхувальності ризиків. 6

Еволюція вчень про ризик 6

Необхідність і форми страхового захисту 9

Сутність страхування 9

Функції страхування 10

Характеристика основних страхових термінів 10

Принципи страхування 11

Роль і значення страхування в ринкових умовах. 13

Витоки страхування: світовий аспект. 14

Розвиток страхування в Україні 15

Сутність класифікації страхування та її ознаки 15

Класифікація страхування за економічними ознаками. 16

Класифікація страхування за юридичними ознаками. 16

Сутність і види майнового страхування 17

Страхування від вогню 18

Страхування будівельно-монтажних ризиків 19

Страхування транспорту 20

Страхування кредитів 21

Сутність та необхідність особистого страхування 22

Страхування життя 23

Страхування від нещасного випадку 24

Медичне страхування 25

Страхування відповідальності 26

Страхування відповідальності власників транспортних засобів 27

Страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів 28

Страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду; 29

Поняття страхового ринку. Класифікація страхових ринків. 30

Субєкти страхового ринку. 31

Необхідність та методи державного регулювання. 32

Характеристика сучасного стану страхового ринку України. 33

Сутність і роль перестрахування 34

Методи перестрахування 35

Форми проведення перестраховувальних операцій 36

Співстрахування та механізм його дії 37