Червоний кістковий мозок (скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз)

Склад крові

Кров складається із плазми та формених елементів.

Плазма складає 45-55% від загальної кількості крові. Вона містить 90% води і 8-10% органічних і неорганічних речовин, завдяки яким створюється певний осмотичний тиск. Постійність осмотичного тиску є дуже важливою для життєдіяльності клітин крові та функціонування органів. Осмотичний тиск підтримується за рахунок поступання в організм води і мінеральних солей та їх видалення через видільну систему. рН крові становить 7,36 (тобто кров є слаболужною).

Еритроцити — червоні кров'яні тільця, які містять гемоглобін. Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку. Після народження дитини червоний кістковий мозок міститься майже в кожній кісточці. З 3-4 років життя він починає перероджуватися в жирову тканину і до 12-15 р. залишається лише в плоских і трубчастих кістках.

Завдяки наявності в еритроцитах гемоглобіну кров здійснює функцію газообміну в організмі. Кількість гемоглобіну визначають або в абсолютних одиницях, або у відсотках.

Лейкоцити — білі кров'яні тільця, які захищають організм від мікробів та токсичних речовин, що потрапили в кров. Лейкоцити здатні самостійно рухатися (не за течією крові) в тому напрямку де проникли мікроби або токсини. Приблизившись до них лейкоцити втягують їх в середину і перетравлюють.

Тромбоцити — кров'яні пластинки, які відіграють головну роль у згортанні крові (утворенні тромбу). Вони утворюються в червоному кістковому мозку і селезінці. В 1 мм³ крові є 200-250 тис. тромбоцитів. Вдень їх більше ніж вночі.

В середньому початок згортання крові наступає через 1-2 хв. і закінчується через 3-4 хв. Згортання крові у дітей в перші дні після народження сповільнене. На 7 день життя воно таке ж як і у дорослих.

Основні функції крові:

І. Транспортна:

1) дихальна функція або функція газообміну (переносить кисень);

2) переносить поживні речовини;

3) видільна або екскреторна (переносить продукти обміну);

4) регуляторна або гормональна (переносить гормони, ферменти, інші біологічно активні речовини).

ІІ. Захисна

1) містить кров'яні лейкоцити (фагоцити - пожирачі мікробів);

2) містить тромбоцити, які беруть участь у згортанні крові.

3) переносить антитіла, які беруть участь у виробленні природного імунітету.

4) кров являється універсальним компонентом внутрішнього середовища організму і забезпечує гомеостаз .

5) бере участь у підтриманні сталої температури тіла.

Білет№62

Плазма крові та її склад

Плазма крові — жовтувата рідина, компонент крові, що складається із розчинених у воді білків, вуглеводів, солей, біологічно активних речовин (гормонів, ферментів тощо), а також продуктів клітинної дисиміляції, які підлягають виведенню із організму. У людей вона становить близько 60% об’єму крові. Плазма крові, проходячи через кровоносні капіляри, безперервно отримує і віддає різні речовини, але її склад залишається відносно стабільним.

Склад у людини

• Вода — 90%

• Білки — 7,8% (альбуміни, глобуліни, фібриноген). Вони утримують воду в плазмі (при голодуванні, зменшується кількість білків, вода переходить з крові до тканин, утворюючи голодні набряки); глобуліни можуть перетворюватись на антитіла, які знешкоджують мікроби і утворюють імунітет; білки створюють певну в’язкість крові, яка зростає при втраті води (потіння, пронос), що може привести до утворення тромбів; фібриноген – бере участь у зсіданні крові; білки також переносять поживні речовини, продукти розпаду білків та н.к., гормони, мікроелементи, вітаміни.

• Жири – 0,8-1%.

• Глюкоза – 0,12%. При зниженні – підвищується збудження клітин головного мозку (судоми), порушується кровообіг, дихання, настає смерть.

• Сечовина та сечова кислота – 0,05%.

• Мінеральні солі – 0,9%, з них найбільше припадає на долю NaCl, солі Са, К, Mg. Ця концентрація підтримується на сталому рівні.

Білет№63

Склад лімфи та механізм її утворення

Лімфа — рідка тканина організму, світло-жовтуватого кольору, що знаходиться в лімфатичних судинах і вузлах. За складом вона подібна до крові. Питома вага її 1,023-1,025. Кількість білків у лімфі 3-4%, тоді як у крові 6-8%. Осмотичний тиск та рН майже такі, як і в крові. З формених елементів у лімфі є лімфоцити, моноцити та еозинофіли. Склад її не постійний і змінюється залежно від обміну речовин. Так, після прийняття їжі лімфатичні судини кишок наповнюються емульгованим жиром і стають подібними до судин з молоком, чому і називаються молочними. Основною функцією лімфи є повернення білків з міжклітинної та міжтканинної рідини у кров. Вона бере участь у перерозподілі води, утворенні молока, сприяє виведенню з організму продуктів обміну. Утворення лімфи залежить від гідростатичного тиску в капілярах та їх проникності, а також від онкотичного тиску крові. Речовини, які підвищують проникність ендотелію капілярів, називаються лімфогенними. До них належать гістамін, альбумози, пептони, жовч, екстракти з м'язів.

Білет №64

Еритроцити:будова та функція

Еритроцити — червоні кров'яні тільця, які містять гемоглобін. Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку. Після народження дитини червоний кістковий мозок міститься майже в кожній кісточці. З 3-4 років життя він починає перероджуватися в жирову тканину і до 12-15 р. залишається лише в плоских і трубчастих кістках.

Завдяки наявності в еритроцитах гемоглобіну кров здійснює функцію газообміну в організмі. Кількість гемоглобіну визначають або в абсолютних одиницях, або у відсотках. За 100% прийнято наявність 16,7 г гемоглобіну в 100 мл крові. В людини в нормі є 4,5-5,0 млн. еритроцитів в 1 мм³ крові. У людей, які живуть у гірській місцевості де є дефіцит кисню, кількість еритроцитів більша (іноді на 30%). Якщо кількість цих клітин є меншої 3 млн. (60% гемоглобіну) розвивається хвороба анемія.

Важливим діагностичним показником є реакція осідання еритроцитів (РОЕ). Якщо кров набрати у капіляр (попередивши згортання крові), еритроцити почнуть осідати на дно з певною швидкістю, а зверху буде відшаровуватися жовтувата плазма. За її величиною судять про РОЕ. В нормі у жінок РОЕ становить 7-12 мм/год, у чоловіків 3-9 мм/год.

Кров новонародженої дитини характеризується підвищеним вмістом гемоглобіну (100-145%), і в 1 мм³ крові є до 7,5 млн. еритроцитів. На 5-6 день життя ці показники починають знижуватися. Вважається, що причиною цього є недостатнє постачання організму киснем оскільки не повністю сформована дихальна система. Після налагоджується в маляти легеневого дихання вищевказані показники починають знижуватися.

Основна функція еритроцитів — транс­порт газів крові: кисню і вуглекислого газу — здійснюється завдяки наявності в еритроцитах дихального пігменту крові гемоглобіну. Гемоглобін є хромопротеїдом — це речовина, що має 1 колір і складається з білкової частини — глобіну та небілкової — гема. Мо­лекулярна маса гемоглобіну становить 64-66 кД. До його складу входять 4 молеку­ли гема і 4 поліпептидних ланцюги. Гем — це залізопорфірип, сполука, утворена чотирма пірольними кільцями, в центрі якої міститься йол двовалентного феруму.

Білет №65

Лейкоцити:будова та функція.

Лейкоцити — білі кров'яні тільця, які захищають організм від мікробів та токсичних речовин, що потрапили в кров. Лейкоцити здатні самостійно рухатися (не за течією крові) в тому напрямку де проникли мікроби або токсини. Приблизившись до них лейкоцити втягують їх в середину і перетравлюють. Якщо інородне тіло більше від лейкоцита, то велика кількість лейкоцитів оточують це тіло, утворюючи бар’єр. В людини в нормі є 4-9 тис. лейкоцитів в 1 мм³ крові. Лейкоцитів у новонароджених — 20-30 тис./мм³ оскільки відбувається розсмоктування продуктів розпаду тканин немовляти. На другу добу і до кінця першого року життя кількість лейкоцитів становить 10-12 тис. У 13-15 років кількість лейкоцитів як в дорослої людини.

Серед лейкоцитів розрізняють лімфоцити (утворюються в лімфатичних вузлах), нейтрофіли (утворюються в червоному кров'яному мозку), моноцити (утворюються в печінці і селезінці) та ін. Ці клітини відіграють ключову роль у формуванні імунітету людини — стійкості її організму до хвороб. Існує певне співвідношення (у відсотках) між різними типами лейкоцитів — лейкоцитарна формула. У випадку інфекційного захворювання змінюється і загальна кількість лейкоцитів і лейкоцитарна формула.

У дітей до періоду статевого дозрівання лейкоцитарна формула характеризується зниженою кількістю нейтрофілів. Цим пояснюється сприйнятливість дітей до інфекційних захворювань.

Білет№66

Тромбоцити:будова,функції.

Тромбоцити— третя група клітин крові, які відрізняються від еритроцитів і лейко­цитів за формою та розмірами. Це круглі двоопуклі утвори заввишки до 0,7 мкм і діаметром 1-4 мкм. На відміну від лейко­цитів, тромбоцити не мають ядра. Крім того, вони позбавлені будь-яких пігментів, чим істотно відрізняються від інших без'ядерних клітин крові — еритроцитів. Кількість тромбоцитів у лю­дини в нормі становить 200 000 - 400 000 в 1 мкл крові. Вони утворюються в кістко­вому мозку відщепленням невеликих час­точок цитоплазми від великих кровотвор­них клітин — мегакаріоцитів. З однієї такої клітини може утворитись близько, 4000 тромбоцитів. Мембрана тромбоцитів нестійка до механічних впливів, вона лег­ко руйнується, і тому тривалість їхнього життя в крові не перевищує 10-12 діб. Тромбоцити виявляють здатність скупчу­ватись у групи (агрегація) й прилипати до чужорідних агентів чи ушкоджених повер­хонь судин (адгезія), внаслідок чого утворю­ється тромбоцитарний (пластинчастий) тромб.

У цитоплазмі тромбоцитів містяться гра­нули, заповнені фізіологічно активними речовинами: адреналіном, гістаміном, а та­кож ферментами гліколізу, дихального цик­лу, АТФазою, АТФ тощо. Тут містяться також тромбоцитарні фактори згортання крові. Так, в α -гранулах міститься тромбоцитарний тромбопластии — фактор 3 (F3), який бере участь в одній з початкових фаз згортання крові. Крім того, тромбоцити здатні переносити адсорбовані на їхній по­верхні великомолекулярні речовини — нуклеотиди, поліпептиди тощо, за допомогою яких, як вважають, відбувається передавання інформації між клітинами та органами. Тромбоцити здійснюють також фагоцитоз небіологічних часточок, вірусів, комплексів антиген — антитіло і таким чином беруть участь у підтриманні неспецифічного клітин­ного імунітету.