106. Галузева структура експорту України

Експортує Україна переважно продукцію чорної металургії (залізну та марганцеву руди, чавун, сталь, прокат), хіміко-індустріального комплексу (самородну сірку, мінеральні добрива), агропромислового комплексу (цукор, олію, масло, м’ясо, овочі, фрукти), а також деякі машини та обладнання (автобуси, тепловози, вагони, судна, літаки, трактори, прокатні стани, турбіни, алмази та алмазні інструменти, металообробні верстати). Науковцями України розробляються основні (пріоритетні) напрями розвитку зовн.ек. зв ‘язків, які дадуть змогу раціонально використати її внутр. потенціал. Такими напрямами вважаються в експорт.діяльності — подолання її сировинної орієнтації й вихід на світовий ринок, перш за все з високотехнологічною, наукомісткою продукцією машинобудування. Друга група пріоритетних експортних галузей, яка може орієнтуватися на ринок СНД, це складові агропромислового комплексу України. Це зумовлено надзвичайно багатими агрокліматичними ресурсами, які при раціональному використанні здатні забезпечити значне нарощення виробництва. Видобувна й металургійна галузі також повинні залишатися провідними у товарній структурі експорту, оскільки грунтуються на значному природоресурсному потенціалі. Четвертий пріоритет ЗЕД пов’язаний з унікальним географічним положенням, а отже можливістю надавати міжн.транспортні послуги. Найменшого розвитку поки що зазнав п’ятий напрям зовн. діяльності держави(продаж ліцензій і патентів на наукові винаходи, міжн.туризм та інші послуги), який у перспективі також має всі підстави бути провідним. В імпортній діяльності пріоритетним напрямком розвитку зовн.ек.зв’язків є значне збільшення кількості партнерів, що постачають продукцію, віддаючи перевагу тим, які дотримуються міжнародних правил і не чинять тиск на внутрішню та зовнішню політику України.

107. Україна в системі міжн.Трансп.Комунікацій

На сьогодні трансп.система України не в повній мірі готова до забезпечення перевезень у належних обсягах. Внаслідок недостатнього розвитку нормативно-правової бази і низького інвест. потенціалу ТДК збільшується зношення технічних засобів, погіршується їх структура, не забезпечується належна безпека руху, зростає негативний вплив діяльності транспорту на навколишнє природне середовище та здоров’я людини. Все це в умовах жорсткої конкуренції призводить до витіснення укр.перевізників з міжн. ринків трансп.послуг, знижує якість обслуговування вітчизняних п-в і населення, створює реальну загрозу ек.безпеці держави. Осн.проблемами, які стримують забезпечення зростаючого за обсягами та якістю попиту на трансп.послуги, визнані: недостатнє оновлення осн.фондів усіх видів транспорту і дорожнього госп-ва, невідповідність їх технічного рівня перспективним вимогам; низький рівень міжгалузевої координації у розвитку транспортної інфраструктури, що призводить до роз’єднання єдиного транспортного простору, нераціонального використання ресурсів і зниження ефективності використання транспорту; слабкий ступінь використання геополітичного положення України та можливостей її транспортних комунікацій для міжн.транзиту вантажів територією України; повільне вдосконалення транспортних технологій та недостатня їх пов’язаність з виробничими, торговельними, складськими і митними технологіями; неприпустимо низький рівень інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії транспорту з іншими галузями економіки; недостатня ефективність фінансово-економічних механізмів, що стимулюють надання інвестицій на розвиток транспорту; відставання у реалізації державних і галузевих програм в галузі окремих видів діяльності, видів транспорту, транспортного машинобудування, розбудови державного кордону. Прискорення вирішення цих проблем має виключно важливе значення не тільки для транспортної галузі, а і для держави в цілому, ефективного функціонування її виробничої та соціальної сфер

Об’єднання в єдину транспортну дозволить створити реальні умови для комбінованої схеми перевезень вантажів “море-суша” в напрямку басейнів Балтійського, Чорного та Каспійського морів найкоротшою відстанню. Потенційні можливості залучення в Україну міжнародних транспортних потоків великі. Оціночно обсяг транзитних перевезень через територію нашої країни може бути збільшений вже найближчим часом на 25-30%, а в перспективі – в декілька разів. Відповідне зростання надходжень до бюджету може скласти декілька мільярдів доларів.