102. Проблема регулювання валютних ризиків в Україні

На сучасному етапі розвитку хеджування валютних ризиків в Україні виникають такі проблеми як:

підвищення рівня ризику операцій з іноз.валютою;

нац.валюта в експозиції до ключових валют світу;

породження сильних інфляційних очікувань внаслідок гіперінфляції;

законодавство по-різному бачить страхування валютних ризиків для фін. і нефін.установ;

підприємства ЗЕД, через часті коливання курсу валют, знаходяться в зоні ризику,

відсутність дієвих інститутів хеджування курсу;

не повернення валютних кредитів позичальниками, що не мають доходів у валюті;

недостатнє використання механізмів хеджування операторами ринку;

невизначеність НБУ в схемі страхування ризиків пов’язаних з кредитуванням у валюті.

Для вирішення основних проблем хеджування валют.ризиків необхідно застосувати такі заходи:

вибір валюти зовнішньоторговельного контракту;

включення в контракт валютного застереження;

регулювання валютної роздробу за укладеними контрактами; використання послуг компетентних страх.орг-цій; Укладати велику кількість контрактів з експорту та імпорту одночасно;

Укладати договір у різних валютах мають протилежні тенденції зміни курсів; Страхувати інтереси інвесторів на випадок заборони вивозу валютного прибутку від інвестицій та інших порушень прав іноземного інвестора внаслідок дії державних органів і політичних подій;

Ввести обмеження валютного кредитування за допомогою овердрафту за кредитними картками;

Створення ринкових механізмів хеджування валютних ризиків. Успішна реалізація цих заходів буде сприяти зміцненню страхування валютних ризиків в Укр. та створить сприятливі умови для подальшого розвитку нашої економіки і збільшення ефективності її функціонування.

103. Торгівля товарами в системі мед України

Від’ємне сальдо зовн.торгівлі товарами в Україні за січень-лютий 2011 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. виросло в 3,5 рази – до 2,08 млрд дол. Про це повідомляє Держ.служба статистики України. Дуже важливе значення у зовн.торгівлі має співвідношення у експорті та імпорті сировини й готових виробів, їх асортимент. Найвигідніше для країни, коли в експорті переважає наукомістка готова продукція, а в імпорті — сировинна група товарів.

У структурі українського експорту у 90-і роки почала зростати частка сировини й продукції низького ступеня переробки. Вона перевищує 80% обсягу вивозу товарів. Це зумовлено тим, що продукція високого ступеня переробки (машини, обладнання, товари широкого вжитку тощо) переважно неконкурентноспроможні на «західному» ринку, а тому її купляють в основному пострадянські країни. Так, частка в товарній структурі експорту продукції машинобудівного комплексу залишається низькою порівняно з країнами з розвинутою ринковою економікою. Тільки близько 15% вироблених у країні машин та обладнання експортується.

Для структури імпорту в Україну, навпаки, характерне зростання питомої ваги товарів народного споживання. Це пояснюється не тільки тим, що товари, які ввозяться, мають вищу якість і є дешевшими порівняно з вітчизняними, але й потребами в імпортуванні обладнання для модернізації підприємств різних галузей.

Швидкими темпами нарощуються міжнародні коопераційні зв’язки між вітчизняними та підприємствами різних країн, утворюються СП з участю іноземних капіталів. Однак, поки що тільки близько 10% з них зайняті виробництвом реальної продукції, а решту — діють переважно у торгівлі та галузях невиробничої сфери.

Експорт товарів у січні-лютому 2011 р. склав 9 млрд 366,5 млн дол (збільшився на 46,8%), імпорт – 11,447 млрд дол (збільшився на 64,1%). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,82 (у січні-лютому 2010 р. – 0,91). У загальному обсязі експорту товарів у порівнянні з січнем-лютим 2010р. збільшилась частка чорних металів – з 28,4% до 28,6%, жирів та олій тваринного або рослинного походження – з 5,2% до 6,3%, руд, шлаків та золи – з 4,2% до 6%, залізничних або трамвайних локомотивів, шляхового обладнання – з 3,8% до 5,7%, виробів з чорних металів – з 3,4% до 4,8%, електричних машин – з 4,1% до 4,3%, продуктів неорганічної хімії – з 1,9% до 3,1%, насіння і плодів олійних рослин – з 1% до 3%. Натомість зменшилась частка енергетичних матеріалів нафти та продуктів її перегонки – з 8,1% до 6,3%, механічних машин – з 6,4% до 4,6%, зернових культур – з 7,1% до 2,9%.

Імпорт з країн СНД становив 51,6% від загального обсягу, Європи – 27,9% (у т.ч. з країн Європейського Союзу – 26,5%), Азії – 14,6%, Америки – 4,2%, Африки – 1,3%, Австралії і Океанії – 0,4%. У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювались з РФ – 45,9%, Німеччини – 7,6%, Китаю – 6,7%, Польщі -3,3%, Білорусі – 3,2%, США – 2,7%, Туреччини – 1,8%.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка енергетичних матеріалів; нафти та продуктів її перегонки – з 36,4% до 42,3%, наземних транспортних засобів, крім залізничних – з 3,8% до 4,9%. Зменшилась частка полімерних матеріалів, пластмаси – з 3,9% до 3,6%, фармацевтичної продукції – з 4,3% до 3%, паперу та картону – з 2,7% до 2%, руди, шлаків та золи – з 2,7% до 1,5%.

В Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 393,5 млн дол. (збільшення на 57,8%). Експорт готової продукції з імпортної давальницької сировини становив 792,7 млн дол. (на 64,3% більше, ніж у січні-лютому 2010 р.).

Нагадаємо, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України в січні 2011 р. склало 416,2 млн дол., що на 63,6% більше, ніж у січні 2010 р. (254,3 млн дол.).

Обсяг експорту зовнішньої торгівлі України товарами за січень 2011 склав 4 млрд 621,3 млн дол., імпорту – 5 млрд 37,5 млн дол.

Найбільші експортні поставки здійснювалися в Російську Федерацію – 25,7% від загального обсягу експорту, Туреччину – 7%, Італію – 5,7%, Польщу – 3,9%, Білорусь та Індію – по 3,3%, Китай – 2, 5%.

У загальному обсязі імпорту найбільші надходження здійснювалися з Російської Федерації – 51,3%, Німеччини – 6,7%, Китаю – 5,5%, Польщі та Білорусі – по 2,9%, США – 2,6%, Туреччини – 1,8%.