132. Біржі в мед України

Біржі відіграють важливу роль в МЕД. Біржовий ринок України становить: універсальні, товарні й товарносировинні біржі, агропромислові біржі та фондові біржі. Універсальні біржі займають вагомий сегмент на біржовому ринку України. Проте місце універсальних біржових установ у національній економіці щорічно зменшується як кількісно, так і відсотково. Характерною рисою української економіки є сировинний напрям торгівлі. Це впливає на розвиток саме товарних та товарно-сировинних бірж . Кількість товарних бірж щорічно збільшується зростання з 244 бірж у 2004 р. до 341 біржі у 2009 р., що становило майже 40%. Товарні біржі займають більше ніж половину загального обсягу біржового ринку. Їх кількість щорічно зростає і становить в 2009 р. – 64,2%. У агропромислового сегмента біржового ринку очевидним є його невагоме місце та падіння. Загальні кількісні їх скоротилася до 25. Найважливішим елементом розвинутої ринкової економіки та біржової інфраструктури є фондова біржа. Саме вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх спрямування на довгострокові інвестиції та фінансування перспективних програм. Але в українській економіці вона займає незначне місце. Основним індикатором фонд.ринку України є індекс ПФТС, який розраховується щодня за результатами торгів ПФТС на основі середньозваженої ціни по угодах . Фондова біржа ПФТС, частка якої серед фондових бірж України в 2008 р. склала 90,52%, займає провідну позицію на ринку цінних паперів України. Останнім часом вагоме місце почала займати міжбанківська валютна біржа. Якщо п’ять років тому вона зовсім не мала розвитку в Україні, то сьогодні набуває актуаль ності та сягає вже 7% від загальної кількості біржових інститутів. Стосовно напрямів й тенденцій розвитку біржового ринку провідне місце замала металопродукцією протее останінм часом показує нестабільність. Також відбувається падіння на кількість біржових угод, пов’язаних з транспортною сферою. Вагому частку грошового обігу на біржовому ринку займає паливний сегмент. Найбільша кількість угод проходить на біржі з с/г продукцією, що підтверджує сировинний напрям розвитку нац.економіки. Але цей сегмент ринку розвивається у спадному тренді. Сегмент ринку цінних паперів займає важливу частку біржового ринку. І саме цей ринок у момент фінансової та економічної нестабільності показав найвищу ефективність. Якщо говорити про перспективи розвитку біржового процесу в країні, то можна виділити такі позиції: зростання кількості фондових бірж (фондових відділів товарних бірж), а також валютних бірж (валютних відділів фондових бірж); – стабілізація цін на акції найбільших бірж і цін на брокерські місця; – зростання кількості форвардних і ф’ючерсних операцій; –формування єдиного інформаційного простору біржової діяльності на всій території країни.

133. Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України

Структура українського експорту в цілому є недостатньо диверсифікованою, із значним переважанням товарів сировинного характеру. Основними товарами у структурі експорту залишаються продукція металургійної промисловості, машинобудування та нафтохімічної промисловості, агропромислового комплексу, легкої, харчової і місцевої промисловості.. Переважає експорт до країн СНД, Азії та Єаропи. Основу товарної структури експортних операцій України з країнами СНД складають товари таких галузевих груп: метали та вироби з них – 31%; машини, устаткування, обладнання, транспортні засоби та ін. – 30%; продовольчі товари та продукція сільського господарства – 13%; продукція хімічної промисловості, каучук – 11%; інші товари – 15%. Найбільшим торг.партнером є РФ, питома вага експорту до якої становить 25% загального експорту. Значними торговими партнерами також є Білорусь та Казахстан. Водночас товарна структура експортних операцій України до країн далекого зарубіжжя має дещо інший вигляд. Так, майже половина експорту припадає на товари групи метали та вироби з них – 48%. Значну частку займають такі галузеві групи: продовольчі товари та продукція сільського господарства – 12%; продукція хімічної промисловості – 11%; паливноенергетичні товари – 9%; машини, устаткування та транспорт – 7%; мінеральні продукти – 4%; текстиль, текстильні вироби, взуття – 3%; інші товари – 6%. Найбільшими торг.партнерами є Італія, Польща, Угорщина, Німеччина та Туреччина. Що до експорту послуг до країн СНД становив 40 % від загального обсягу експорту, до країн ЄС — 31,4 %. Основними партнерами в експорті послуг є Російська Федерація, на яку припадало 36,3 % від загального обсягу експорту, Сполучене Королівство, Кіпр, Білорусія. У структурі експорту послугами, як і раніше, переважали транспортні, різні ділові, професійні та технічні, фінансові та державні послуги. Експортна політика пов’язана з широким спектром регулюючих, управлінських заходів. Метою такої політики є створення оптимальних умов для виробництва високоякісних товарів із порівняно низькою собівартістю, що дало б змогу їм ефективно конкурувати на зовнішніх ринках. Основними цілями експортної політики України є: стимулювання виробництва експортної продукції, зокрема продукції високого ступеня обробки, а також наукомісткої високотехнічної продукції; сприяння модернізації та технічному переозброєнню експортоорієнтованих виробничих потужностей; оптимізація нац.правового та нормативно-інституціїного режиму здійснення експортних операцій; удосконалення механізму фінансування та кредитування виробництв, які здійснюють експорт; налагодження ефективної системи страхування експортних операцій; забезпечення достатньої правової підтримки нац.виробника,вироблення системи нац.пріоритетів у міжн.торгівлі та їх практична імплементація засобами державного регулювання тощо.