- •95. Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України
- •96. Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фін.Ринків
- •97. Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовн. Боргу України
- •98. Шляхи вирішення борг.Проблеми України
- •99. Стратегія управління держ.Зовн.Боргом Укр.
- •100. Валютна політика в Україні як інструмент регулювання мед
- •101. Принципи та суб’єкти вал.Регулювання в Україні
- •102. Проблема регулювання валютних ризиків в Україні
- •103. Торгівля товарами в системі мед України
- •104. Цілі тарифної політики та її наслідки для мед України
- •105. Україна в системі міжн.Туристичних послуг
- •106. Галузева структура експорту України
- •107. Україна в системі міжн.Трансп.Комунікацій
- •108. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів
- •109. Конкурентоспроможність укр.Товарів на світових ринках
- •110. Види та особливості застосування митних режимів в Україні
- •111. Методи регулювання зед України
- •112. Зобов’язання України з питань вступу України до сот
- •113. Межи державного втручання в економіку України в сучасних умовах
- •114. Значення товарообмінних операцій для економіки України
- •115. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •116. Видова структура міжн.Послуг України
- •117. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України
- •118. Роль державного страхування у мед України
- •119. Умови та наслідки членства України в сот
- •120. Географічна структура зовнішньої торгівлі України (не можу знайти)
- •121. Ліцензування в експортно-імпортній діяльності України
- •122. Україна в системі міжн.Торгівлі послугами
- •123. Тенденції зовн.Торгівлі послугами в Україні
- •124. Міжнар.Торгові режими в практиці меду
- •125. Посередницькі операції в меду
- •126. Особливості тарифного регул-ня в Україні
- •127. Транспортно-експедиторські (те) послуги в мед України
- •128. Нетарифні інструменти торгівельної політики України
- •129. Тендери в мед України
- •130. Виставки та ярмарки в мед України
- •131. Аукціони в мед
- •132. Біржі в мед України
- •133. Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України
- •134. Професійні послуги в мед України
- •135. Структура укр.Імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України
- •136. Актуальні проблеми імпортної політики України
- •137. Товарна структура українського імпорту
124. Міжнар.Торгові режими в практиці меду
До торгівельного режиму в практиці МЕДУ відноситься нац.режим. Після вступу в СОТ Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення нац.режиму країнам СОТ та доступу на ринок в основних секторах послуг,такі як професійних, комунікаційних послуг, будівництва тощо. Це означає, що у зазначених визначених секторах, країнам СОТ надається режим, не менш сприятливий, ніж вітчизняним послугам чи постачальникам послуг, теж правило застосовується і до України. Вітчизняні і імпортовані товари повинні обкладатися внутр. податками і зборами за єдиними ставками. Всі закони, правила і вимоги, що стосуються купівлі, продажу, перевезення, розподілу чи використання товарів повинні бути абсолютно однаковими.
Режим найбільшого сприяння (РНБ) – надання державами, що домовляються одна з одною прав, переваг і пільг у торгівлі між ними. Цей режим застосовується до країн СОТ і ще до 15 країн, таких як РФ, Білорусь. На практиці з цього режиму є винятки на користь країн, що розвиваються.
Преференційний режим (ПР) – в світовій практиці надається товарам з країн, що роз-ся, згідно рішень ЮНКТАД і ГАТТ. Преф режим в Україні застосовується до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжн.договорами за участю України, застосовуються преференц.ставки ввізного мита.
Режим вільного руху товарів – умови вільного, без стягнення мита та інших зборів руху товарів з третіх країн між країнами-учасницями митного союзу, після сплати митних зборів при перетині кордону митного союзу.
Також розрізняють ще такий режим як торгове ембарго – інструмент міжн.політики держави, який забороняє ввезення на власну територію або вивезення до іншої країни товарів, послуг, технологій тощо. Має примусовий хар-р стосовно внутрішніх ек. агентів певної країни, яка запроваджує цей режим. Є репресивним засобом тиску на ті уряди та країни, які становлять загрозу міжнародній безпеці, і застосовується як у мирний, так і у воєнний час.
125. Посередницькі операції в меду
Торгово-посер діяльність — це комплекс операцій з організації та забезпечення операцій купівлі-продажу, що реалізується за дорученням первісних продавців (виробників) та/або кінцевих покупців (споживачів) незалежними торг.посередниками на підставі окремого контракту або спец.доручення. Метою залучення посередників у міжнй торгівлі є підвищення ефективності експортно-імпортних операцій за рахунок використання послуг кваліфікованих фахівців, їхньої інформ.бази та встановлених раніше госп.зв’язків, прискорення обігу капіталу, отримання необхідних правових, консультаційних послуг, оформлення необхідної документації. Існують такі види посередницьких фірми в України: торгові доми закуповують товари у виробників чи купують за кордоном і продають своїм оптовикам або роздрібним торговцям; експортні фірми закуповують товар на внутрішньому ринку і перепродують за кордоном, іноді виконують і комісійні дору¬чення. Вони бувають спеціалізовані (один товар) і універсальні (широка номенклатура товарів); імпортні фірми закуповують за свій рахунок за кордоном товари і продають на внутрішньому ринку. Вони звичайно мають великі склади з товарами і спеціалізуються на закупівлі одного сорту товарів; оптові фірми виступають посередниками між промисло¬вими підприємствами та роздрібними торговими фірмами. Провести межу між оптовою й імпортною фірмою складно. Але оптова фірма закуповує товари не тільки в експортера, а й у вітчизняних виробників і просуває їх у свою роздрібну мережу далі; роздрібні фірми самі здійснюють операції з експорту та імпорту, не користуючись послугами великих оптових фірм. Вони мають широку мережу своїх магазинів, філій; дистриб’ютори – це фірми, які здійснюють переважно імпортні операції і виступають як торговці за договором. Вони займаються продажем лише певного кола товарів; стокісти – фірми, котрі перебувають у країні імпортера і ведуть в основному консигнаційні операції. Правовою підставою їх діяльності є національне та міжн законодавство .
