95. Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України

На сьогодні в Україні особливого значення набуває підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури, що вимагає кардинальних якісних перетворень у банк.сфері, а відповідно, реалізації адекватної політики комерц.банками. Перехід від адміністративно-командних методів управління банк.системою до економ. посилює роль конкуренції та зумовлює необхідність врахування потреб клієнтів грошово-кредитного ринку, розробки і реалізації ефективної депозитної і кредитної політики. Вихід України із кризи, стабілізація екон.становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого кредитного ринку. А для цього, крім подолання гіперінфляції, необхідне здійснення таких заходів: •на держ.рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі укр.цінних паперів іноземними інвесторами; •привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського кредитного ринку; •більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку; •законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення; •створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку; •здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні кредитного ринку. Саме централізований та регульований ринок стає універсальним механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до кредитної системи, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.

96. Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фін.Ринків

У сучасних умовах глобалізації й розвитку міжн.фінансів спостерігається значне зростання обсягів зовн.держ. боргів країн, що розвиваються. Використання державою зовн.запозичень зумовлено нестачею власних фін.ресурсів, необхідних для внутр. інвестування, покриття дефіциту держ.бюджету, соц.-ек. реформ, виконання боргових зобов’язань. Зовн.держ. борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжн.фін. організаціями. Осн.причинами створення і збільшення держ.боргу є: збільшення видатків без відповідного зростання доходів; циклічні спади економіки; вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади. Залежно від характеру наслідків впливу боргу на економіку, їх поділяють на короткострокові та довгострокові. Державний борг формується під впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних факторів. До перших з них можна віднести несприятливий інвестиційний клімат, трансформаційний склад виробництва і звуження на цій основі податкової бази, від’ємне сальдо торговельного балансу, переважання застарілої технологічної бази із значною мірою морального старіння і фізичного спрацювання осн.капіталу, уповільнені темпи виробничого відтворення.