2.Учбової задачі.
Учбова задача розв’язується або має розв’язуватися
учнями в процесі їхньої учбової діяльності. Учбова задача становить
систему, що включає такі компоненти як предмет задачі і вимоги задачі. Непроблемна
учбова задача передбачає використання для її розв’язку
відповідного алгоритму.
Якщо задача не відповідає алгоритму, вона є проблемною та вимагає не
стереотипних розв’язків.
Пізнавальні
задачі сприяють розширенню кола знань, засвоєнню
ґрунтовної інформації (таблиця множення, граматичні правила).
Комунікативні
задачі вимагають передачі інформації одним суб’єктом
іншому
25 Зміст учбової діяльності учнів.
Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
Учіння
є активною цілеспрямованою гностичною діяльністю людини, яка
спрямована на оволодіння соціальним досвідом, засвоєння знань, умінь,
навичок, способів їх набуття, форм поведінки та видів діяльності.
Учіння з погляду педагогічної психології розглядається як:
–активна цілеспрямована діяльність школярів, яка полягає у засвоєнні
знань, навичок та умінь, способів їх набуття, форм поведінки та видів
діяльності. Цілеспрямоване довільне учіння є активним учінням;
– діяльність, зміст якої становить оволодіння узагальненими способами дій
у сфері наукових понять;
–стихійний або цілеспрямований процес засвоєння лю
диною знань,
вироблення вмінь і навичок, розвиток особистості, інтелекту, що
відбувається в умовах індивідуальної або спільної діяльності
;
–особлива форма активності людини,
її
взаємодії з об'єктами дійсності,
регуляції різних його си
стем відповідно до певної програми, потреб індивіда;
–завжди опосеред
коване певним рівнем біологічної зрілості організму,
залежне від дозрівання; таке, що певною мірою впливає на дозрівання
організму;
– результат навченості школяра.
Види учіння
: засвоєння чуттєвого чи раціонального досвіду, практичної чи
дослідницької діяльності, творчої чи репродуктивної;
організоване
(спрямоване) чи стихійне; довільне (наявна мета та вольові зусилля для її
досягнення) чи мимовільне (нецілеспрямоване)
Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
Учіння є важливою умовою та одним із основних механізмів психічного
розвитку. Воно забарвлене особистісно-діяльнісним характером,
мотиваційною зумовленістю.
Вікова динаміка учіння
визначається задатками особистості,
новоутвореннями вікового періоду, референтним соціальним оточенням,
власним прагненням до саморозвитку.
Здатність до учіння не розвивається
спонтанно
26 Психічний і особистісний розвиток учнів в умовах навчання.
Теорія поетапного формування розумових дій
Зв'язок розвитку і навчання людини
–одна з цен
тральних ідей педагогічної
психології. Навчання є не тіль
ки умовою, а й основою, засобом психічного й
особистісного розвитку дитини. Без навчання немає розвитку, але і навчання
не виникає без розвитку відповідних потреб і мотивів, що стимулюють його.
Існує діалектичний взає
мозв'язок, що забезпечує саморух психічного
розвитку і саморозвитку психіки. Оточуюче середовище розвиває, виховує і
навчає людину: спілкування з батьками, ігри
з однолітками, навчальна
діяльність, інтимно-особистісне спілкування, робота із самообслуговування,
професійна діяльність тощо.
Теорія поетапного формування розумових дій
П.Я. Гальперін на початку 50-х років ХХ ст. запропонував теорію
поетапного формування розумових дій. Він розглядав два основних ракурси
для розгортання психічних, “ідеальних” дій: внутрішнього і зовнішнього
стану суб'єкта, тобто необхідно пізнавати зміст не лише зовнішніх, але і
внутрішніх процесів. Одиниця аналізу в цій теорії – дія як елемент
діяльності.
Будь-яка психічна діяльність орієнтувальна, оскільки головним
життєвим завданням осо
бистості є проблема адекватного орієнтування у
своєму життєво
му просторі у зв'язку з мінливими умовами життєдіяльності.
Отже, необхідно з'ясувати особливості функціонування різнопла
нових
орієнтовних систем дій, де важливе місце належить емо
ційно-вольовій сфері