88.Російська Федерація

Росія. На першому з'їзді народних депутатів РРс^СР 12 червня 1990 р. було прийнято Декларацію про держав-ний суверенітет, яка проголосила, що вся повнота влади\на території Росії належить їїдержавним органам. У Декларації йшлося про "прагнення створити демократичну правову державу".

Посаду президента РРФСР було затверджено за підсум-ками референдуму, проведеного 17 березня 1991 р.

Перші вибори президента відбулися 12 червня 1991 рі Перемогу здобув Б. Єльцин.

Ставши повністю суверенною і незалежною державою, Росія відразу взяла курс на радикальні ринкові реформи, які пов'язують з іменем прем'єр-міністра Росії Є. Гайда-ра. Наслідки реформ виявилися суперечливими.

Проти реформаторського курсу Гайдара відразу виник-ла опозиція, яку очолили голова Верховної Ради Російської Федерації Р. Хасбулатов і віце-президент О. Руцькой. Антиреформатори згуртували навколо себе більшість депутатів ВР і почали обмежувати повноваження президен-та. Перше серйозне зіткнення відбулося на VII з'їзді народних депутатів РФ (1-11 грудня 1992р.), після якого Є. Гайдар пішов у відставку. Новим главою уряду став В. Черномирдін.

Після короткого затишшя політична боротьба між гіл-ками державної влади РФ розгорілася з новою силою.

12 грудня 1993 р. на референдумі було прийнято нову Конституцію РФ і одночасно проведено вибори до вищого представницького та законодавчого органу — Федераль-них зборів, які складаються з двох палат — Ради Феде-рації і Державної думи. У виборах активну участь взяли лідери опозиції та амністовані лідери ГКЧП. Відносну більшість місць у Федеральних зборах здобули представ-ники Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР) на чолі з В. Жириновським, комуністи і націонал-патріоти. Демо-кратичні сили були представлені незначною кількістю де-путатів.

У 1995 р. відбулися чергові вибори до Державної думи, на яких більшість вибороли комуністи на чолі з Г. Зюгано-вим, друге місце посіла ЛДПР, третє — урядовий блок "Наш дом — Россия", четверте —демократи.

Болючою проблемою сучасної Росії є її відносини з суб'єктами федерації, в окремих з яких проявляються сепаратистські тенденції. Прагнення зберегти єдність при-звело до трагедії в Чечні, в якій 1992 р. утвердився ре-жим Джохара Дудаева. Він повів політику виходу зі складу Росії та створення незалежної держави Ічкерія.

У грудні 1994р. російське керівництво після невдалої спроби почати в республіці громадянську війну і привести до влади лояльні Рос ії сили вдалося до збройної і нтєрвенції, яка переросла у тривалу війну. Бойові дії спалахнули в різних районах Чечні і навіть за межами республіки. На початку 1996 р. Б. Єльцин оприлюднив програму мирного вирішен-ня чеченської кризи. Російське керівництво погодилось на прямі переговори з Д. Дудаєвим, від чого раніше відмовля-лось. Та він загинув. Акція в Чечні стала попередженням ін-шим суб'єктам Федерації, що Кремль ніколи не дозволить їм вийти зі складу Росії. Війну в республіці засудили російські демократи. Росії довелося вивести з Чечні війська. Розв'я-зання чеченського конфлікту було відкладено на майбутнє. Крім відносин із суб'єктами федерації, в Росії гострою залишається економічна ситуація. Влітку 1998 р. її вразила фінансова криза, яка потягла за собою інфляцію, новий спад виробництва, масове розорення приватних підприємств, особливо банків. З кризою не зумів впоратись новообра-ний уряд на чолі з О. Кірієнком — його було замінено на посаді прем'єр-міністра. Прем'єр-міністром став В. Путін. 31 грудня 1999 р. у телевізійному зверненні до російського народу Б. Єльцин оголосив про свою відставку, а вже в березні 2000 р. новим президентом Росії було обрано В. Путіна. Тим часом Росія була втягнута в другу Чеченсь-ку війну. У серпні 1999 р. чеченські бойовики — послідов-ники ваххабізму (течія в ісламі) вторгайся на територію Дагестану з метою спровокувати в республіці антиросійське повстання. У відповідь уряд В. Путіна розгорнув широко-масштабну операцію, в результаті якої було ліквідовано незалежність Чечні. Проте чеченці не склали зброї і ведуть проти російських військ партизанську боротьбу.

У 2004 р. відбулися чергові президентські вибори. Прогнозовану перемогу здобув В. Путін.