70.Балканські війни початку хх ст.

Розпад Османської імперії тривав і на початку XX ст. В 1912 p., завдя-ки посередництву Росії і за схвален-ня Англії та Франції, склався Бал-канський Союз чотирьох монар-хічних держав - Болгарії, Сербії, Чорногорії і Греції - з метою відібра-ти у Туреччини й поділити між со-бою територію Македонії. Держави Балканського союзу почали війну проти Туреччини в жовтні 1912 р. Основною ударною силою союз-ниюв були болгарські частини, які і завдали головного удару по ту-рецькій армії. В короткий термін військові сили Османської імперії були розбиті. В листопаді бол-гарські війська вийшли на підсту-пи до Константинополя. В грудні 1912 р. почалися мирні переговори між Османською імперією і держа-вами Балканського союзу, що завер-шилася підписанням договору про припинення першої Балканської війни. За мирним договором майже вся європейська територія Туреччи-ни переходила до переможців. У турків залишилася лише вузька смужка землі, прилеглої до Кон-стантинополя (Стамбула). Крім того, на карті Європи з'явилася нова держава - Албанія, яка фактично відразу потрапила в залежність від Австро-Угорщини та Італії.

Перша Балканська війна при-звела до зміни співвідношення сил на Балканах. Зміцнення Болгарії і Сербії ослабило позиції Австро-Угорщини і Туреччини. Австрр-угорська і німецька дипломатія доклали великих зусиль до зруйну-вання того союзу, який утворили балканські слов'янські держави і Греція в боротьбі за звільнення від турецького ярма. Для цих країн го-ловним було розірвати союз Бол-гарії і Сербії: Цьому руйнуванню сприяли багато в чому амбіції лі-дерів Балканського союзу. Монар-хи Сербії і Греції зажадали від Бол-

гарії розширення їхньої частки у поділі отриманих від Туреччини за Лондонським миром територій. Болгарський цар Фердінанд, кот-рий мріяв про створення Великої Болгарії, відмовився задовольняти вимоги недавніх союзників.

У Софи чудово розуміли, що після відмови може виникнути воєнний конфлікт з Сербією і Грецією. Тому, підбурювана Австро-Угорщиною, яка пообіцяла свою допомогу, Болга-рія 29 червня 1913 р. розгорнула воєнні дії проти сербів і греків. По-чалася друга Балканська війна. Болгарські військові, які винесли головний тягар вити з Туреччиною, не мали сумшву в швидкому успі-хові. Але їх чекало жорстоке розча-рування. По-перше, Австро-Угорщи-на визнала за краще не брати участі в конфлікті. По-друге, до Сербії і Греції, вгамувавши колишню во-рожість, приєдналися Туреччина і Румунія. H результаті упродовж тижня Болгарію було розгромлено і вона змушена Г>ула просити миру.

10 серпня 1913 р. в Бухаресті було підписано мирний договір, що завершив другу Балканську війну. Зміцніли Сербія та її союзники — Чорногорія, Румунія і Греція, осла-билося становище Болгарії, в якій правлячі кола прагнули реваншу. Чергова зміна кордонів, атмосфера ворожості і втрачених надій, бороть-ба великих держав за вплив у цьо-му регіоні додали вибухівки в «по-роховий льох Європи» на Балканах. Саме тут зіткнулися і переплелися інтереси більшості європейських великих держав.