32.Війна за незалежність сша.

Навесні 1775 р. у колоніях створи-лось досить напружене становище. У відповідь на репресивні дії англійсь-ких властей у колонії, головним містом якої був знову ж Бостон, розпочалося формування озброєних загонів, збір зброї, амуніції (військове споряджен-ня), харчів та ін. Англійський король Георг III назвав колоністів «заколот-никами», що й визначило дії англійсь-кого уряду. Заколот треба придушува-ти. Співвідношення сил було не на ко-ристь колоній.

У колоніях проживало близько 2,5 млн чоловік. Вони не мали ні армії, ні фло-ту. Рівень економічного розвитку був невисоким. Приблизно третина насе-лення колоній була проти відокремлен-ня. І тим не менше, колоністи готува-лися до воєнних дій, особливо у райо-ні Бостона.

Першими почали діяти англійці. 19 квітня 1775 р. вони спробували ліквідувати військові склади коло-ністів, розташовані неподалік від Бос-тона. Колоністи виявили опір. Вибух-нув перший постріл, який «пролунав на весь світ». Він став сигналом для всіх колоній, що піднялися на визволь-ну війну.

У травні 1775 р. у Філадельфії зібрався II Континентальний конг-рес. Він став першим американським урядом. Конгрес закликав американців до активних дій і прийняв рішення про створення армії. Головнокомандувачем був призначений Джордж Вашингтон.

На початку 1776 р. американці про-читали памфлет Томаса Пейна під назвою «Здоровий розум». Назвавши Георга III «коронованою худобою», автор заявив, що озброєна боротьба американців може бути успішною тільки після проголошення незалеж-ності. Тільки у цьому випадку, писав Пейн, можна буде розраховувати на до-помогу інших країн, особливо Франції та Іспанії, давніх недругів Англії. «А поки що ми - бунтарі», - завершив Пейн.

Памфлет Пейна сильно вплинув на настрої депутатів Континентального конгресу, посиливши їхню рішучість. Серед них був представник від Віргінії Томас Джефферсон (1743-1826). Скромний, сором'язливий, він був відомий як людина вчена, різнобічних знань та інтересів. Саме йому й дору-чив конгрес розробити проект доку-мента про відокремлення колоній і створення самостійної (суверенної) держави.

Джефферсон влаштувався у будинку каменяра і за півмісяця створив доку-мент, що ввійшов в історію як Декла-рація незалежності.

4 липня 1776 р. Декларація була схвалена конгресом. Закінчився ко-лоніальний період - почалася істо-рія Сполучених Штатів Америки.

Декларацію відразу ж надрукували газети, ЇЇ читали на міських зборах, перед солдатами. Декларація стала знаменом війни за незалежність — пер-шої американської революції.

У дні, коли приймалася Декларація незалежності, Вашингтон прибув під Бостон. Тут розташувались ополченці, із загонів яких йому необхідно було створити армію. Генерал Вашингтон почав з наведення порядку, заборонив-ши пияцтво і лихослів'я. Порушників карали батогами. «У цей тяжкий час, -зазначалося в одному з наказів, - можна знайти достатньо справ на служ-бу Богові, не впадаючи у гріх».

Це був початок створення армії США.

Армія формувалася з добровольців. Контракт (договір) про службу укла-дався на один рік. Фінансування армії залежало від урядів окремих штатів, хоча вони витрачатись не поспішали. Всю війну армія, скорочуючись чи-сельно взимку і збільшуючись влітку, страждала від голоду й холоду. Однак вона продовжувала битися, зазнаючи при цьому втрат і одержуючи перемо-ги. Вашингтон був непоганим полко-водцем.

Георгу III також знадобилися солда-ти, але їх вербування в Англії відбува-лось незадовільно. Війна, що розпоча-лась, не знаходила підтримки. Тому Англія змушена була купити солдатів (ЗО тис.) у німецьких князів. Англійсь-ка армія в Америці постійно отриму-вала все, що їй було необхідне.

У цих нерівних умовах Вашингтону вдалося завдати поразки англійцям біля Трентона (кінець 1776 р.) і біля Принстона (поч. 1777 p.). Після цьо-го англійське командування, боючись просуватись у глиб території США, прийняло на 1777 р. спеціальний план, який одразу ж почало здійснювати.

Із Канади вирушила 7-тисячна ан-глійська армія. Вона повинна була відітнути північно-східні, найбільш революційні, штати і з'єднатися^ анг-лійськими військами у Нью-Йорку. Просуваючись із Канади, англійці заз-нали ворожого ставлення з боку насе-лення, в результаті чого залишились без продуктів харчування й застряли в лісах. Знесилені, вони скупчилися у форті Саратога, який оточили з усіх боків американці. 17 жовтня 1777 р. ко-ролівські війська капітулювали.

«Славна і важка», як назвав її Вашин-гтон, перемога у Саратозі означала пе-релом у війні. Вона значно покращила міжнародне становище США.

Тепер можна було скористатися про-тиріччями, що виникли між Англією

та іншими країнами, особливо між Францією та Іспанією. Французький король Людовік XVI наказав виділити 1 млн ліврів для допомоги амери-канцям.

На початку 1778 р. між Францією і США був укладений воєнний союз. Франція, а потім Іспанія оголосили війну Англії. Поблизу Нью-Йорка з'явилась французька ескадра - 12 лін-корів і 4 фрегати. Вони мали 834 гар-мати і 4-тисячний десант.

У США також був флот, основними діями якого було каперство (розбій на морі). Капери нападали на комерційні судна англійців і нейтральних країн. Захопивши і вивівши корабель у най-ближчий порт, капери продавали його разом з вантажем. Вашингтон, при-хильник рицарських методів ведення війни, називав своїх каперів «мерзот-никами».

У 1779-1781 pp. англійці перенесли воєнні дії у південні штати. Тут вони сподівалися на підтримку плантаторів-рабовласників. На чолі південної аме-риканської армії стояв талановитий генерал, колишній коваль Натанієль Грін. Він відзначався мужністю, сміливістю і водночас обережністю. Поєднавши дії військ із партизанськи-ми загонами, він загнав англійців у портові міста.

Восени 1781 р. після морської бит-ви у Йорктауні французький флот відрізав з моря головні сили англійців. 19 жовтня 1781 р. англійці капіту-лювали. Церемонія здачі зброї від-булася під звуки маршу «Все у світі перевернулося», який виконував ан-глійський військовий оркестр. На-весні 1782 р. новий англійський глав-ком повідомив Вашингтона про при-пинення воєнних дій. Георг III хотів був написати зречення від престолу, але передумав. Він запросив лідера вігів, супротивників війни, і доручив йому сформувати уряд. Новий уряд мав укласти мир із США та іншими країнами.