Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Гуманітарний інститут

Звіт з практики

«Інформатика та комп'ютерна техніка»

Виконала: студентка

121 групи ГМІ

Гойкало Г.С.

Напрям підготовки:

6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність»

Київ 2013

Зміст

Частина 1

1.1 Про університет: історія та структура.

1.2 Навчальний підрозділ НАУ: інститути.

1.3 Гуманітарний інститут:«Документознавство та інформаційна діяльність».

Частина 2

Частина 3

Частина 1

1.1 Про університет: історія та структура

Національний авіаційний університет — авіаційний вищий навчальний заклад в Києві. Від 2010 р. самоврядний (автономний) дослідницький національний університет^[2]. В НАУ навчається понад 35 тисяч студентів із 50 країн світу. Потужні науково-педагогічні школи дають можливість готувати не лише фахівців інженерного профілю, але й економістів, юристів, екологів, перекладачів, психологів, соціологів тощо. Навчальний процес забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у складі якого 37 академіків та членів-кореспондентів НАН України, 220 докторів наук, професорів і понад 700 кандидатів наук,доцентів. До навчального процесу залучаються провідні спеціалісти авіакомпаній і промислових підприємств. Серед викладачів — 51 лауреат Державної премії та заслужених діячів науки і техніки. Ректор — Кулик Микола Сергійович.

Витоки університету — в авіаційних курсах, організованих київськими політехніками наприкінці XIX століття, а самостійна історія почалася в 1933 році: Постановою Ради Народних Комісарів СРСР на базі авіаційного факультету Київського політехнічного інституту був заснований Київський авіаційний інститут.

У подальшому його назва змінювалася: Київський інститут цивільного повітряного флоту (1947 рік), Київський інститут інженерів цивільної авіації (1965 рік), Київський міжнародний університет цивільної авіації (1994 рік), Національний авіаційний університет (2000 рік).

У різні роки університет очолювали М. Королько, В. Подпорінов, Д. Глінчук, Н. Таранюк, М. Горчаков, П. Подчасов. У 1954–1975 роках ректором працював М. Голего. Він зробив значний внесок у будівництво навчального комплексу, створення та розвиток його матеріально-технічної бази, організацію наукової роботи, формування науково-педагогічного колективу. У 1975–1988 роках університет очолює О. Аксьонов.

Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки, Указом Президента України Л. Кучми у вересні 2000 року університету надано статус національного.

У складі університету сімнадцять інститутів, чотири коледжі, технікум, три ліцеї, Центр повітряного та космічного права, Європейські регіональні центри Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), Науково-виробничий центр безпілотної авіації (НВЦБА) «Віраж».

Територія університету становить 72 га, загальна площа навчальних корпусів — 140 тис. м². У навчальному процесі використовуються 70 літаків та вертольотів, 42 авіаційні двигуни, 3 комплексні авіаційні тренажери, 240 бортових систем, моделюючих стендів, понад 3000 сучасних комп'ютерів.

Книжковий фонд науково-технічної бібліотеки НАУ становить понад 2,6 млн. примірників. Університет має єдиний у світі навчальний ангар, навчальний аеродром, радіополігон та полігон авіаційної наземної техніки, аеродинамічний та тренажерний комплекси.

Представники університету беруть активну участь в конкурсах на одержання стипендій або грантів багатьох авторитетних міжнародних організацій та фондів: Tempus Tacis — програма Європейської Комісії з організації сприяння в освітній і культурній галузях країн Східної Європи і колишнього СРСР, DAAD — німецька служба освітянських обмінів, British Council — організація співпраці в країнах Европи, IREX — рада з міжнародних досліджень та обмінів, Fulbright — програма академічних обмінів, Soros — благодійний фонд сприяння розвитку «відкритого суспільства та демократії» в країнах Центральної та Східної Європи і колишнього СРСР, GAP — програма супроводу грантів, фонд цивільних досліджень і розвитку США, FP7 — Сьома рамкова програма з підтримки дослідницької діяльності, Еразмус Мундус та інші. Значною подією, в житті університету, стало підписання в 2009 році Великої Хартії університетів.