10.Сюрреалізм: особливості, представники. Творчість Гійома Аполлінера

Особливості:

• розвивається у Франції;

• теоретичне обґрунтування знаходить уманіфесті Андре Бретона 1924р;

• це надреальність, те трансцендентне, апріорне, яке не надається розумінню;

• основний об`єкт – нематеріальний світ;

• вияв підсвідомої природи людини;

• під впливом філософії Артура Шопенгавера;

• вчення Зигмунда Фройда;

• філософія інтуїтивізму Анрі Берксона;

• Гійом Аполлінер у 1917 р визначив свій фарс «Груди Тіресія» як сюрреалістичну драму;

• літературні впливи – це творчість дадаїстів, де головний принцип: алогізм і повне ламання традицій, поєднання не поєднаного;

• сюрреалісти дають новий спосіб вираження надреального; сон поєднується з реальним;

• основний прийом: прийом автоматичного письма~потік свідомості – фіксація перших думок, що зринули у людській свідомості;

• був популярним білий вірш, або верлібр: «Магнітні поля» -це запис потоку свідомості, спроба зануритись у підсвідомість;

• ліризм,емоційна насиченість, надметаморфічність (пошуки нових метафор), алогізм, відсутність розділових знаків, часово-розділові зсуви.

Представники:Андре Бретон, Поль Елюар, Філіпп Супо, Гійом Аполлінер,Луї Арагон (рання творчість), Робер Деснос.

Гійом Аполлінер:

• 1913 – перша поетична збірка «Алкоголій»;

• збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни»;

• є і зразки любовної лірики, зображує як і взаємне почуття, так і не взаємне;

• питання часу – чи лікує він?

• тема міста – воно тяжіє над людиною своїми химерними, неколоритними пейзажами;

• філософська лірика;

• багато його поезій базуються на бінарних опозиціях:

• «Міст Мірабо» - мотив життя, любові, смерті;

• «Примара серед хмар», «Лорелея», «Мандрівник»;

• 1912 – повністю відмовився від розділових знаків, бо вони непотрібні, адже є ритм і пауза;

• каже, що у поезії є сила: дарувати щось нове або ж зруйнувати Всесвіт;

• ідеограма, або каліграма;

• 1918 - збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни»: засудження війни. До збірки зокрема увійшли такі вірші: «Міст Мірабо», «Чудо війни»;

• характерні риси його віршів: емоційність, лаконічність;

• каже, що сучасний поет має писати сучасною мовою, тому пише сучасною йому розмовною мовою;

• зазнає впливу поезії середньовіччя.

11. Експресіоналізм: особливості, представники

Особливості:

• розвивається у Німеччині;

• це перш за все течія в живописі. Напередодні І світової війни виникає угрупування «Блакитний вершник» - це творче об`єднання представників експресіоналізму (в основному художників) на початку ХХ ст. у Німеччині;

• антикласичність – відкидання будь-якої симетрії;

• дисгармонія;

• заперечення класичних норм і традицій;

• надзвичайна напруженість;

• неврівноваженість – внутрішня напруженість сучасної людини;

• деконсруктивізм (в архітектурі для нього характерні візуальна ускладненість, несподівані зламані форми, підкреслено агресивне вторгнення у міське середовище). Текст виступає полем гри, це текстура, а не структура. Його можна конструювати, реконстюювати, дописати, переписати, описати, розписати. Отже, текст не має підтексту.Деконструювати текст означає розібрати його.

• ламання звичних стереотипів;

• вираження внутрішньої суті речі;

• експресивні образи;

• відкидання копіювання дійсності;

• мистецтво «крику» - бурхливі зміни, тут «тіло» перешкоджає, тому хочуть зобразити оголений скелет;

• Казимир Едшмідт каже, що основні пошуки експресіонізму – це творення світу з людського нутра;

• драматизм;

• 2 основні тенденції у поезії експресіоністів:

1. ліве угрупування – об`єднані навколо журналу «Акціон»;

2. праве - об`єднані навколо журналу «Штурм»

• ці угрупування об`єднає:

1. антитвоенна тематика»

2. мотив кризи європейської цивілізації;

3. напруженіть часу;

4. зразки урбаністичної поезії, де місто нависає над людиною; «поезія великого міста»;

5. контрасні ідеї, образи;

6. мотив кінця світу.

• відмінності:

• праве угрупування: братерство (Франц Берхоль «Всесвітній друг»), більш інтелектуальна, не зосереджена на маси, література алюзії, проголошення самостійності мистецтва;

• ліве угрупування: людина є самоцінністю цього світу, який йде до кінця; апелює до емоцій;

• праве і ліве угрупування відповідно випустили збірки «Сутінки людства» - 1919р. Сюди увійшли твори більш, як 23 поетів.

Представники: Йогансен Бекері, Готфрід Бенн (один з найбільших поетів-експресіоністів німецької літератури). Пішли на війну і не повернулись: Альфред Ліхтенштейн, Ернест Штадлер, Август Штрамм, Георг Тракль.