7. Провідні літературні напрями та течії в літ перш. Пол. 20ст

Провідна ж роль у поезії цього періоду належала авангардистським і модерністським тенденціям.Авангардизм - умовний термін для позначення низки художніх течій у літературі й мистецтві, що зародилися на початку XX ст. і рішуче поривали з попередньою літературною традицією. Вихідним пунктом естетичного пошуку митців-авангардистів було прагнення зламати усталені принципи побудови художнього твору та норми смаку публіки. Авангардистське мистецтво вирізняють життєбудівничий пафос, ствердження позиції соціальної активності, загострена емоційність, що нерідко набуває форм відвертого епатажу, настанова на руйнацію естетичного канону, сміливі експерименти з художньою формою та поетичною мовою. Однією з найвизначніших течій авангардизму був експресіонізм, що означає «вираження». Справді, для експресіоністів головним було не життєподібне відтворення дійсності чи всебічне пізнання світу, а увиразнення важливої емоції або ідеї, яке досягалося шляхом її навмисного загострення аж до гротеску.Ця течія розвивалася переважно у німецькомовних країнах у період від 1905 до 1925 р. Вона була своєрідною реакцією на гостру соціоісторичну кризу, що призвела до Першої світової війни, революцій та краху імперій у першій чверті XX ст. Провідними настроями експресіоністської лірики є жах, розпач, почуття болісної залежності сучасної особистості від соціальних та історичних зламів, очікування апокаліптичної катастрофи, відчайдушний пошук втрачених моральних засад буття. Поети, що належали до цієї течії, змальовували світ, охоплений злом, потворністю, хаосом, руйнівними силами. При цьому зовнішнє і внутрішнє буття зливалися: потрясіння ліричного «я» подавалося як потрясіння дійсностісюрреалізм - одн з найпотужніших авангардистських течій першої половини XX ст. Поети, які належали до цієї течії, розвивали принципи асоціативної образотворчості, яка спиралася на практику несподіваного зближення віддалених реалій. Представник Поль,Лорка

-футуризм 10-30-х років XX ст. Батьківщиною футуризму була Італія, Філіппо Томмазо Марінетті. Футуристська естетика ґрунтувалася на відмові від культурної спадщини \ ідея революції у мистецтві пов'язувалася з ідеєю «глобальної переробки Всесвіту». У своїй творчості італійські футуристи прагнули віддзеркалити енергію, динамізм, «техніцизм» сучасної цивілізації, представити свідомість «людини натовпу.Футуристи бажали створити так звану "бездротову уяву" та "вільні слова", завдяки чому можна виконати завдання мистецтва, як його бачили футуристи, -залишити у творі лише "неперервний ряд образів".

-імажизм в англо-американській поезії у 10-х роках XX ст., засвідчує пріоритетність образу Головним був англійський поет і філософ.Е. Г'юм. Він висунув ідею створення поезії «чистої образності» за не-суттєвості тематики. Імажисти культивували «звільнений образ», що існує в асоціативному просторі, прийоми «точного зображення», яке ґрунтується на предметності, чіткості та ясності поетичної мови. Е.Л. Паунд, В.К. Вільямс, Д.Г. Лоуренс та ін..

- Неокласицизм спиралися на «класичну норму», яка передбачала досконалість форми та ясність поетичної мови, пошук шляхів до гармонії духу, зосередженість на вічних, непроминущих засадах буття, настанову на успадкування культурної та літературної традицій, орієнтацію на кращі взірці мистецтва, створені у попередні епохи.Представники: Т.С. Еліот, П. Валері, P.M. Рільке, О. Мандельштам та ін.