- •4. Естетизм в англійській літературі останньої третини 19 ст. Творчість о.Вайльда
- •6.Розвиток драми і театру в ост. Трет. 19ст. Творчість г.Ібсена
- •7. Провідні літературні напрями та течії в літ перш. Пол. 20ст
- •8.Модернізм:філ.Основи,основи,жанров.Система,представники
- •9. Західноєвропейська поезія модернізму першої половини хх століття:
- •10.Сюрреалізм: особливості, представники. Творчість Гійома Аполлінера
- •11. Експресіоналізм: особливості, представники
- •12. Англо-амереканська поезія імажизму: особливості, представники
- •14. Модернізм у Франції. Творчість м. Пруста.
- •15. Особливості розвитку австрійської літ. Творчість Кафки
- •16. Англійський модерністичний роман
- •17. Міф у літературі хХст.
- •19. Особливості розвитку реалізму в літературі хх ст
- •20. Французький реалістичний роман першої половини хх ст. Творчість Франсуа Моріак
- •22.. Німецький реалістичний роман першої половини хх ст.
- •23. Література „втраченого покоління”.
- •24 Утопічні жанри в літ 20ст
- •25. Розвиток американської літератури в першій половині XX століття
- •26. Творчість Ернеста Міллера Гемінгвея
- •28. Епічний театр Брехта
- •29. «Драма ідей» у творчості б.Шоу
- •30. Французький театр першої половини хх ст. (див.Пит.31)
- •31. Провідні напрями та жанри в літературі другої половини хх ст.
- •32. Екзистенціалізм у літературі XX століття
- •33. Театр абсурду в літературі другої половини XX століття.
- •35. Ежен іонеско (1912–1994)
- •36. Литература Швейцарии XX века.
- •37. .Англійська література другої половини хх ст.
- •38. Французька література другої половини хх ст.
- •39 Особливість розвитку німецької літератури у 2-й половині XX століття
- •40. Загальна характеристика американської літератури 2-ї половини XX століття
- •41 Загальні тенденції розвитку латиноамериканських літератур хх ст. Творчість г. Маркеса.
- •42 Поняття постмодернізму. Постмодернізм у сучасній літературі
26. Творчість Ернеста Міллера Гемінгвея
нар. 1899 в родині лікаря в Оук-Парк в штаті Іллінойс. Після поранення на фронтах І світ.війни жив у Парижі. Тут познайомився з представниками “загубленого покоління”, що групувалися навколо Гертруди Стайн (загуб. пок. це молоді люди, покликані на фронт у віці 18 р. які рано почали вбивати, після війни не могли адаптуватися до мирного життя, багато хто покінчив з собою, деякі божеволіли). Найповніше проблема “загубленого покоління” розкрита в повісті “І встає сонце” - трагедія людей, чиє життя скалічила війна.
Романи “Прощай, зброє”, “Мати й не мати”, “По кому подзвін” мають антивоєнний характер. У 30-х роках з'являються книги “Смерть після полудня”, “Зелені пагорби Африки”, які торкаються теми смерті. Про творчу і фізичну загибель письменника розповідається у трагічній повісті “Сніги Кіліманджаро”.
Письменник брав участь у громадянській війні в Іспанії, що відображена в п'єсі “П'ята колона”, а також сценарії “Іспанська земля”, нарисах “Іспанський боєць”, “Мадридські шофери”. Самотній герой Г. вперше з’являється у романі “За рікою у тіні дерев”. Повість “Старий і море” відзначена Нобелівською премією; уперше в цій повісті немає характерної для творів Г. трагічної кінцівки. По смерті Г. вийшла автобіографічна книга “Свято, яке завжди з тобою”, роман “Острови в океанії”.
27. Загальна характеристика драматичного мистецтва першої половини ХХст.(+див.пит.34)
Трагедія зіткнення людини і нерозумного світу стала головною у французькій екзистенціалістській драмі. Ідеї екзистенціалізму — занедбаності людини та її самотності в абсурдному і байдужому світі, куди вона прийшла з "нічого" і звідки піде в "ніщо", — у драмі, розквіт якої припав на роки другої світової війни, забриніли як мотиви мужності людини, котра не капітулює перед злом, перед владою тиранії. Жан Поль Сартр, змальовуючи людину в ситуації найбільшого напруження, змушує героя зробити "вибір", прийняти рішення. Це вимагає від людини стоїчної мужності, бо вона спирається у своєму виборі тільки на себе, на свою гідність, на свою внутрішню свободу (драма "Мухи").
"Нова драма" почалася з реалізму, з яким пов'язані художні досягнення Ібсена, Б’єрнсона, Гамсуна, Стріндберга, Гауптмана, Шоу, але всотала в себе ідеї інших літературних шкіл і напрямків перехідної епохи, у першу чергу натуралізму й символізму. "Нова драма" розробила жанри соціальної, психологічної й інтелектуальної "драми ідей", що виявилися надзвичайно продуктивними в драматургії XX в. Без "нової драми" не можна собі представити виникнення ні експресіоністської, ні екзистенціалистської драми, ні епічного театру Брехта, ні французької "антидрами". У ібсенівської «новій драмі» історія душі героїв глибоко мотивована як зсередини, так і зовні. При цьому особлива роль відводиться інтелектуально-аналітичним методам - постійне виявлення нових і нових повідомлень про передісторію героїв, попередні події, певні моменти душевного життя персонажів. Ібсена цікавить не тільки цікавий сюжет, він в першу чергу зосереджується на психологічних зміни, що відбуваються з персонажами.
«Ляльковий дім» - це розповідь про родину, про людей, які прожили разом багато років, але так і не зуміли стати щасливими - класичний зразок соціально-психологічної драми. Ця п'єса є прикладом того, як соціальний за своєю суттю конфлікт - зіткнення природних людських прагнень і нелюдських законів.