3.1. Туристичні маршрути

Ми пропонуємо використовувати в туристичній практиці такі маршрути: Маршрут №1 «Стара Гута – Катеринівка – Тростянець – Бакирівка» («Заповідники Сумщини») та Маршрут №2 «Ромни – Пустовійтівка – Тростянець» («Козацький край»). Ці маршрути, на думку автора, є дуже цікаві та пізнавальні, з одного буку, а з іншого – допомагатимуть туристам відпочити та набратися нових вражень за невеликий проміжок часу.

Маршрут №1 «Заповідники Сумщини» с. Стара Гута.

«Деснянсько-Старогутський» – національний природний парк знаходиться на території Середино-Будського району на кордоні з Російською Федерацією.

Багатий рослинний світ національного природного парку, тут зростає 19 видів рослин, які занесено до Червоної книги України, 30 видів рослин, що охороняються на території Сумської області. З тварин тут можна зустріти бурого ведмедя, рись, оленя, лося, дикого кабана, вовка, лисицю. З дрібних комахоїдних в заболочених місцях зрідка зустрічається мала кутора – тваринка, що занесена до Червоної книги України. На території парку дуже багато птахів. Тут можна зустріти надзвичайно рідкісну сову – сичика-горобеця. Дуже рідкісним птахом є чорний лелека. Справжньою окрасою парку є глухар, тетерук, рябчик.

с. Катеринівка. «Михайлівська цілина» – відділення Українського степового природного заповідника.

Серед заповідних ділянок Сумщини Михайлівська цілина посідає особливе місце. Її унікальність полягає в тому, що тут охороняється ділянка плакорного лучного степу. Плакорні степи в Україні майже повністю розорані. Цей невеликий куточок неораного степу репрезентує лучні степи, які в минулому були поширені в лісостепу. Михайлівська цілина є одним із чотирьох відділень Українського степового природного заповідника. Загальна площа його становить 202 га. Флора заповідника нараховує більше 500 видів. Особливу цінність являє велика група цінних злакових і бобових рослин.

м. Тростянець. Тростянецький парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. У склад лісопарку входить ділянка заповідного лісу, у якому ростуть унікальні дуби, вік яких сягає за 250 років. Величні колекції лісопарку ясени: звичайний, зелений, пенсільванський; різноманітні клени, горобини, бархат амурський, софора японська і багато інших. Дендрарій лісопарку нараховує більше 200 видів дерев і кущів. Лісопарк – наукова база Червоно-Тростянецької дослідної станції.

с. Бакирівка. «Бакирівський» – гідрологічний заказник загальнодержавного значення. Гідрологічний і зоологічний заказник розташований в межах трьох районів – Тростянецького, Охтирського і Великописарівського. Одне з найбільших болот у зоні лівобережного лісостепу. Має велике водорегулююче значення для річки Ворскли. Заказник – місце поселення цінних звірів – видри, ондатри, а також великої кількості птахів.

Маршрут №2 «Козацький край». Перший об’єкт відвідання – Роменський краєзнавчий музей, який входить до Державного історико-культурного заповідника «Посулля». Музейна колекція нараховує 40 експонатів, які знайомлять із природою, етнографією, історичним минулим та мистецьким надбанням Сумщини. Край давніх козацьких традицій репрезентують цінні рукописи, монети, пістолі, гармати, колекція козацьких люльок ХVII-XVIII ст., давні книги, ікони, серед яких особливо вразили Євангеліє Петра Могили 1637 р., та чудотворна ікона Роменська мадонна XVIII ст. Також там експонується кістка мамонта, яку знайшли на цій землі у 1939 р. На околиці села Кулішівка Недригайлівського району стоїть пам’ятник мамонту, один з найоригінальніших у світовій історії пам’ятник.

Наступним пунктом нашого маршруту стає село Пустовійтівка Роменського району – батьківщина останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського (1691–1803 рр.). Цей видатний політичний, дипломатичний і військовий діяч прожив цілих 112 років, помер в ув’язненні на російських Соловках. Нині ж в рідному селі отаманові зведений пам’ятник і заснований краєзнавчий музей його імені. Сам Калнишевський залишив нащадкам збудовану власним коштом в 1773 році дерев’яну Троїцьку церкву, яка була повністю відреставрована. Калнишевський також подарував церкві унікальне «Євангеліє» в коштовній оправі, яке нині є раритетом роменського краєзнавчого музею.

Недалеко від села знаходяться найбільші в області Скіфські кургани. В історичній літературі вони відомі як Оксютенський некрополь VI–IV ст. до н. е., розташований на мисі правого берега ріки Хмелівка біля місця її впадіння в Сулу, навпроти села Оксютинці, які зараз і мають назву Пустовійтівка. Зокрема тут в урочищі Стайкин Верх можна побачити найвищий скіфський курган Дніпровського лісового Лівобережжя Старша могила. Незважаючи на те, що більшість курганів була пограбована ще в давні часи, в ХІХ-поч. ХХ ст. виявили багаті поховання скіфської знаті. У них знайдено зброю, кінська збруя та прикраси, виконані в скіфському «звіриному» стилі, що стали окрасою музеїв Києва, Москви та Санкт-Петербурга.

Тростянець. Екскурсія знайомить з пам’ятками архітектури та заповідними об’єктами природи, що розташовані в місті.

Благовіщенську церкву збудовано у 1750 р., вона є найдавнішою збереженою будівлею Тростянця і унікальною пам’яткою церковної архітектури Слобожанщини. Являє собою кам’яний однокупольний храм з дзвіницею. Церква має чіткий силует та приземисті об’єми і побудована в стилі раннього класицизму з елементами бароко.

Найстарішою спорудою міста вважається Круглий двір, споруджений у 1749 р. Час перебування Тростянця у власності сім’ї князя Василя Голіцина припав на період активного садибного будівництва на Харківщині. У цей час такі великі поміщики, як Завадський, Рєпнін, Голіцин та інші створюють у своїх маєтках цілі ансамблі з палацевих, культових і службово-господарських споруд. Голіцини забудовують садибу Тростянець будівлями в стилі російського класицизму. Садибу прикрашав «княжий палац» (поміщицький будинок), безпосередньо до нього примикали парк, оранжереї та кам’яна церква (нині діюча Благовіщенська церква). В Кругломі дворі Голіцин облаштував цирк та стайні.

Круглий двір являє найбільший інтерес із садибних комплексів того періоду. Це був цирк князів Голіциних, так званий «Круглий двір». Овальна велика будівля являла собою маленьку фортецю з чотирма вежами на кутах та воротами посередині. У цих вежах жили циркові артисти, а також «танцюристки» кріпацького балету, що був у князя Голіцина. Уздовж стін були розташовані стайні і місця для глядачів. В дворі містилася циркова арена просто неба – свого роду грецький або римський колізей та триярусні ложі для глядачів.

За Круглим двором у тінистому парку височить двоповерховий Панський будинок. Це типова споруда дворянського родового гнізда XVIII ст. Всередині можна побачити старовинну ліпнину, різьблені дерев’яні сходи, що ведуть на другий поверх. З протилежного боку будинку є двоповерхова веранда з гарним парапетом на другому поверсі. Саме звідси можна помилуватися алеєю закоханих та побачити парк дерев’яної скульптури. Зараз у будинку ведеться реконструкція. Тут планують створити картинну галерею з експозицією полотен відомих художників. Окрім того, будуть представлені картини видатних майстрів України з місцевими пейзажами.

У східному крилі будинку розмістилася виставка краєзнавчого музею. До його раритетів можна віднести кістку та зуб мамонта, церковні книги XVII ст., старовинні документи. Саме тут проживав композитор Петро Ілліч Чайковський.

У паркових заростях урочища Нескучного розташована екзотична напівзруйнована споруда Грот німф. У 1809 р. його збудував місцевий поміщик В. П. Голіцин на честь 100-річного ювілею Полтавської битви. Три чотириметрові арки з великих кам’яних брил неправильної форми утворюють вхід до великого куполоподібного приміщення з трьома глибокими погребами. Один із них, за переказами старожилів, був підземним ходом до сусіднього села чи монастиря, що теж містився неподалік. Грот був місцем розваг та усамітнення поміщика, з фантазійною ілюмінацією лісу та яскравими спектаклями петербурзьких та власних акторів-кріпаків. Сюди навіть була прокладена кам’яна дорога для карет. Про це місце складено багато романтичних легенд. Колись сюди звозили снаряди і тут їх підривали, через це купол споруди провалився. Але дітлахи знаходять лазівки, щоб знайти хоч якісь історичні цікавинки.

Наступний обєкт – Дендропарк Нескучне. Історія створення цього парку дуже романтична. Молодий поміщик В. П. Голіцин закохався в італійку, але їй не сподобалась ця місцевість і вона повернулася на батьківщину. І за його наказом селяни-кріпаки загатили річку Тростянку, і саме так утворилися три озера. Чарівні гондоли з гондольєрами, доріжки з двоколками – все це повинно було спонукати наречену полюбити цю місцевість. Крім того, були побудовані італійські будиночки з черепичними дахами та родовими гербами з сандалового дерева на стінах. Саме біля них запрошені з Петербургу садівники посадили більш ніж 3 тис. кущів та дерев з різних частин світу. Понад 110 дослідних об’єктів з більш ніж 120-ма видами екзотичних культур, таких як гікорі, тюльпанне дерево, каркас та ін., досліджують сьогодні на території парку.

Отже, Маршрути №1 і №2 зможуть дати туристам уяву про визначні місця Сумської обл., а для школярів та студентів вони можуть бути частиною навчального процесу.