
- •1.1. Ретроспектива розвитку рекреаційного туризму
- •1.2. Порівняльна характеристика рекреаційного туризму
- •1.3. Ресурсно-рекреаційний паспорт Сумської області
- •2.1. Унікальні ландшафти та природні об’єкти Сумщини
- •2.2. Найвизначніші пам’ятки історії та архітектури
- •2.3. Біосоціальні ресурси
- •2.4. Подійні ресурси.
- •3.1. Туристичні маршрути
- •3.2. Маршрути екскурсій
- •Пам’ятник мамонту (с. Кулішівка Недригайлівський район) [Електронний ресурс]: http://7chudes.In.Ua/node/9156
- •Пам’ятник мамонту [Електронний ресурс]: http://istoriya.Sumy.Ua/index.Php/ Пам’ятник_мамонту
1.2. Порівняльна характеристика рекреаційного туризму
в Україні та закордоном
Розвиток українського туристичного ринку (в 2012 році зареєстровано 7736 компаній, тоді як в 2011 році- 6742, з яких 2,5 тис.- туроператори) є результатом процесів, які провідні європейські країни давно пройшли, що сприяло формуванню в цих країнах олігополії декількох туроператорів, консолідуючих 60-80% ринку та, які реалізують турпродукти через роздрібні сеті, об’єднувані під єдиним брендом.
Більшість європейських туристичних компаній працюють на в’їзний, виїзний та внутрішній туризм, в Україні ж 90% туркомпаній орієнтовані на виїзний туризм, основні причини ситуації в слабому розвитку туристичної інфраструктури та низької якості послуг, які не відповідають рівню цін на них.
В структурі туристичного ринку України пріоритетними залишаються внутрішній та виїзний туризм, у зв’язку з кризою попит на зарубіжні поїздки знизився, так за січень- вересень 2012 року виїзний потік скоротився на 38% в порівняльні з аналогічним періодом 2011 року (а на окремих направленнях - на 50%); обсяги в’їзного та внутрішнього туризму скоротились на 24% і 4% відповідно.
Чисельність нерезидентів, які в’їхали в Україну у І півріччі 2012 року, скоротилась на 18,9% та становила 10,3 млн. осіб проти 12,7 млн. осіб у 2011 році, українців, які виїжджали за кордон - на 2,8% та становила 7,3 млн. осіб.
Зменшення чисельності громадян України, які виїжджали за кордон, спостерігалось у 2011 році (в цілому за рік - на 9,9%), тоді як скорочення чисельності іноземців, які відвідували Україну, відбулось вперше за останні два роки.
Така тенденція, що склалась на сучасному туристичному ринку негативно впливає на економіку України. Тому першочергове завдання держави створювати програми по просуванню українського туристичного продукту, як в Україні, так і за кордоном. Так Асоціація лідерів туристичного бізнесу та Міністерство культури та туризму в вересні 2012 року в рамках III Українського туристичного форуму презентували спільний Проект підтримки внутрішнього та в’їзного туризму в Україні, що буде сприяти формуванню цивілізованого ринку внутрішнього та в’їзного туризму в країні.
В 2011 році в Україні налічувалось 3073 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, в яких розгорнуто 461,5 тис.ліжок (місць). Найбільшу частку складають заклади відпочинку- 2284 (74,3%) на 298,7 тис.ліжко-місць, у тому числі будинки і пансіонати відпочинку- 302 (9,8%), в 2012 року їх чисельність скоротилась до 296; бази та інші заклади відпочинку- 1916 (61,4%), в 2012р.-1907; дитячі оздоровчі заклади - 25 (0,8%); заклади 1-2 денного перебування -41 (1,3%).
Протягом 2011 року в санаторно-курортних та оздоровчих закладах оздоровилось близько 3,6 млн. українців, по попереднім оцінкам в 2012 році в санаторно- курортній галузі налічувалось 3041 санатороно- курортних та оздоровчих закладів, кількість осіб оздоровлених в 2012 році- 3122318 осіб.
Країни Південної Європи – один із найбільших у світі районів туризму, який став важливою високоприбутковою галуззю господарства. Головними передумовами розвитку рекреаційної галузі є: рекреаційні можливості Альп, морських узбереж і островів; культурна спадщина, яка охоплює античну, візантійську, римську, мавританську епохи, середньовіччя і сучасність.
Тут розташовані відомі у всьому світі курорти Коста-Брава, Коста-Бланка, Коста-дель-Соль, Балеарські та Канарські острови (Іспанія), Лігурійська Рів’єра з центром у Сан-Ремо, узбережжя Адріатики (Італія), остови Егейського моря (Греція), Мальта – курортні зони світового значення.
Італійські Альпи – один з основних міжнародних районів зимових видів спорту. Всесвітньої слави набули архітектурні пам’ятки, скульптура і живопис, музичні твори, театр і кіномистецтво.
Найвідомішими культурними центрами є Рим, Мілан, Флоренція, Венеція, Неаполь, Генуя, Мадрид, Барселона, Толедо, Саламанка, Севілья, Гранада, Афіни, Дельфи, Олімпія, Коринф тощо.
Середземномор’я – головний район туристсько-рекреаційної діяльності не тільки в Європі, а й у всьому світі. Кількість іноземних туристів, які щороку прибувають сюди досягає 118 млн. осіб. За цим показником третє місце (дані станом на 2009 р.) у світі посідає Іспанія – 52,2 млн. осіб туристів щорічно, серед яких 95% - з країн ЄС (перше місце у Франції – 74,2 млн. осіб, друге – у США – 54,9 млн. осіб), а 5-те – Італія (43,2 млн. туристів). Дещо відстають від них Греція (13,2 млн.) і Мальта (1,1 млн.), а останнім часом активно включилась в туристичний бізнес Португалія (особливо південна провінція Алгарві) – 12 млн. туристів. За рахунок туризму живе й країна-карлик Андорра, яку щорічно відвідує 3 млн. туристів.
До списку ЮНЕСКО занесено 122 об’єкти:
в Андоррі (1) – льодовикова долина Мадріу Перафіта-Кларор;
у Ватикані (2) – історичний центр міста Рим (спільно з Італією), папське місто Ватикан;
у Греції (17) – Церква Аполлона Епікурейського в Бассах, руїни міста Дельфи, Афінський Акрополь, духовний центр православ’я гора Афон, монастирі Метеори, ранні християнські й візантійські пам’ятники міста Салоники, Археологічні пам’ятники Епідавра, Середньовічне місто Родос, давнє місто Містра, археологічні пам’ятники Олімпії, острів Делос, візантійські монастирі Дафні, Осіос Лукас і Неа Моні; Піфагорея і храм Гери (Герайон) на острові Самос, археологічні пам’ятники Вергіни, Мікен і Тірінфа, історичний центр (хора) з монастирем Іоана Богослова і пещерою Апокаліпсиса на острові Патмос, старе місто Корфу;
в Іспанії (41) – Альгамбра, Хенераліфе і Альбайсін в Гранаді, Бургоський собор, історичний центр міста Кордова, монастир в Ескоріалі, роботи Антоніо Гауді, наскельні малюнки в печері Альтаміра, пам’ятники міста Ов’єдо і королівства Астурія, старовинне міста Авіла, старовинне місто Сеговея з римським акведуком, стара частина міста Сантьяго-де-Компостела, національний парк Гарахонай на острові Ла-Гомера, історична частина міста Толедо, архітектура в стилі мудехар, стара частина міста Касерес, Севільський собор, Севільський Алькасар і Архів Індій, стара частина міста Саламанка, монастир Поблет, археологічний ансамбль міста Мерида, Шлях святого Якова або Шлях в Сантьяго-де-Компостела, королівський монастир Санта-Марія-де-Гуадалупе, національний парк Донья на, історичне місто Куенка, комплекс Лонха-де-ла-Седа у Валенсії, римські золоті копальні в Лас-Медулас, район гори Монте-Пердідо в Піренеях, Монастирі Юсо і Сузо в Сан-Мілан-де-ла-Когола, Палау-де-ла-Музіка-Каталана і госпіталь Сант-Пау в Барселоні, наскельні малюнки на Середземноморському узбережжі Іспанії, Алькала-де-Енарес, острів і місто Ібиця, місто Сан-Кристобаль-де-ла-Лагуна, археологічний комплекс Таррако в місті Таррагона, печери в горах атапуерка, романські церкви в Валь-де-Бой, пальмовий ліс в Ельчі, римські стіни міста Луго, королівський палац в Аранхуесі, пам’ятники ренесансу в містах Ябеда і Баеса, Біскайській міст, національний парк Те йде, маяк Вежа Геркулеса;
в Італії (44) – нескельний живопис в долині Валькамоніка, церква Санта-Марія-делле-Граціе з фрескою Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря», історичний центр Риму (спільно з Ватиканом) включаючи церкву Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура, історичний центр міста Флоренція, Пьяцца де Міраколі в Пізі, місто Венеція, історичний центр міста Сан-Джиміньяно, «І-Сассі-ді-Матера» – поселення у скалах поблизу міста Матера, місто Віченца і вілли Андре Палладіо у Венеції, фабричне поселення Крепі-д’Адда, ренесансне місто Феррара і дельта річки По, Історичний центр міста Неаполь, місто Сієна, замок Кастель-дель-Монте, ранні християнські пам’ятники в місті Равенна, історичний центр міста Пьєнца, «Труллі» – традиційні помешкання в місті Альберобелло, королівський палац в Казерті з парком, акведук Ванвітеллі й фабричне поселення Сан-Леучо, археологічні пам’ятники в місті Агридженто, археологічні зони – Помпеї, Геркуланум і Торре-Аннунціата, Ботанічний сад в місті Падуя, кафедральний собор, вежа Тор ре-Чівіка й площа Пьяцца-Гранде в місті Модена, узбережжя Костьєра-Амальфіана, місто Портовенере, культурний ландшафт Чінкве-Терре, острова Пальмарія, Тіно і Тінетто, палаци Савойського дому в Турині, доісторичні вежі Су-Нураксі-ді-Баруміні, вілла Дель-Казале, Патріарша базиліка й археологічний заповідник в Аквилії, культурний ландшафт району Чіленто, національний парк Валло-ді-Діано, археологічні пам’ятники Пестума і Елеї, монастир Чертога-ді-Падула, історичний центр міста Урбіно, вілла Адріана в Тиволі, базиліка Святого Франциска в Ассизі, місто Верона, Ліпарські острови, вілла д’Есте в Тиволі, міста пізнього бароко в долині Ното, Святі гори Ломбардії і Пьємонта, етруські некрополі в Черветери і Тарквінії, культурний ландшафт Валь д’Орча, Античні Сіракузи й некрополь Панталіка, вулиця Ле-Страде-Нуове й комплекс палаців Палацці-де-Ролии в Генуї, Ретійська залізна дорога, Мантуя і Саббьонета, Доломітові Альпи;
у Мальті (4) – місто Валлетта, гіпогей (підземне святилище) Халь-Сафліні в місті Паола, мегалітичні храми Мальти, міські ворота Валлетти;
у Португалії (13) – центр міста Ангра-ду-Ероїжму на острові Терсейра, монастир Христа в місті Томар, монастир Баталія, монастир Ієронімів і вежа Белем у Лісабоні, історичний центр міста Евора, монастир Алкобаса, місто Ситра, історичний центр міста Порту, доісторичний наскельний живопис в долині Коа, лаврові ліси острова Мадейра, виноробний регіон Алту-Дору, історичний центр міста Гімарайнш, ландшафт острова Піку.
Тепле море, середземноморський клімат, багата субтропічна рослинність, численні пам’ятки давньої культури та архітектури – головні чинники, завдяки яким Південна Європа є улюбленим місцем відпочинку й розваг багатьох рекреантів світу, одним з найкрупніших туристичних центрів світу.
Отже, Україна посідає одно з провідних місці в Європі за наявністю унікальних природних рекреаційних ресурсів. Однак через незадовільний стан матеріальної бази санаторно-курортних та оздоровчих закладів, низький рівень надання послуг, неефективне та нераціонально, а іноді тільки споживче використання природних ресурсів, не дає бажаного ефекту для держави. На даному етапі виникає необхідність інвестування в курортну галузь. В проекті Державного бюджету -2010 на розвиток галузі передбачено виділити 10 млн.грн., що в 4 рази більше ніж в 2012 році (2,509 млн.грн.), але цих коштів замало.
Стабільний розвиток туристичної індустрії можливо на умовах співробітництва держави та бізнесу. Це необхідно для розробки та реалізації програм, які будуть ураховувати специфіку туристичної галузі. За оцінками міжнародної консалтингової McKinsey & Company для забезпечення стійкого росту ВВП на фоні багатьох проблем, які стоять перед Україною, в першу чергу необхідно розвивати ті галузі економіки, які мають значний потенціал росту. Одним з таких галузей виступає туристична індустрія. Для цього необхідно створити благоприйнятні умови для ведення бізнесу, стимулювання конкуренції, залучення інвестицій та упровадження передового зарубіжного досвіду,усунення адміністративних бар’єрів, підвищення мобільності трудових ресурсів, розвиток співробітництва держави та бізнесу.