Розділ 2 емпіричне дослідження особливостей сімейних установок в осіб гомосексуальної орієнтації

2.1. Структура та методи дослідження

Дослідження проводилося з метою визначення особливостей сімейних установок в осіб гомосексуальної орієнтації.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

• Визначити особливості сімейних установок та мотиваційних особливостей стосунків осіб гомосексуальної орієнтації

• Визначити особливості ціннісних орієнтацій та ієрархію цінностей осіб гомосексуальної орієнтації

• Встановити наявність розбіжностей у порівнянні особливостей сімейних установок у жінок та чоловіків, представників гомосексуальної орієнтації

• Встановити наявність статистично – значимих зв’язків в системі сімейних установок осіб гомосексуальної орієнтації і наявність статистично-значимих розбіжностей у порівняні особливостей сімейних установок осіб гомосексуальної орієнтації і осіб гетеросексуальної орієнтації.

Для проведення дослідження було вибрано дві групи вибірки: 30 осіб гетеросексуальної орієнтації (15 чоловіків і 15 жінок); 30 представників гомосексуальної орієнтації(15 чоловіків і 15 жінок). Обов'язковою умовою було наявність партнера і перебування у стосунках. Вік вибірки: 25-30 років.

Дослідження проводилось у квітні-травні 2013 року.

В ході дослідно-експериментальної роботи використовувалися різні методи дослідження:

- теоретичний аналіз джерел;

- психодіагностичне тестування;

- математична обробка даних.

Сучасна практика має доволі розвинений інструментарій вивчення сімейних уявлень та установок. Це питання є дуже актуальним сьогодні.Під час проведення емпіричного дослідження використовувалась батарея надійних, валідних точних психодіагностичних методик для фіксації відповідних особливостей сімейних установок.Достовірність результатів перевірялась методами математичної статистики з використанням програм SPSS.

Використовувалися наступні методики:

• Опитувальник «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е.Альошина);

• Методика «Діагностика мотиваційних орієнтацій в міжособистісних комунікаціях (І.Д. Ладанов, В.А. Урзаєва) »;

• Опитувальник задоволеності шлюбом В. В. Століна, Т.Л.Романової, Г.П.Бутенко;

• Тест незакінчених речень Сакса-Леві;

• Методика «Рівень співвідношення «цінності» і «доступності» в різних життєвих сферах» Фанталової.

Детальніше розглянемо представлені методики, для того, щоб показати важливість і необхідність їх застосування в психологічному дослідженні.

Опитувальник «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю.Е.Альошина)

Методика призначена для вивчення установок подружжя щодо найбільш значущих в сімейній взаємодії сфер людського життя, визначення ступеня соціально - психологічної сумісності партнерів у шлюбі. При створенні опитувальника автори керувалися уявленнями про те, які аттітюди людини можуть надавати найбільш сильний вплив на її сімейні стосунки. Розглядаються як чисто «сімейні» питання, так і позиція респондента щодо загальних проблем (наприклад, уявлення людей взагалі або альтернатива між почуттям обов'язку і прагненням до задоволення).

Як інструмент для виявлення індивідуальних характеристик опитувальник може бути використаний при вивченні різних проблем сім'ї.

Методика містить 40 суджень, що виражають ту чи іншу позицію по десяти різним, значимим для людей, сферам:

1) ставлення до людей;

2) альтернатива між почуттям обов'язку і задоволенням;

3) ставлення до дітей;

4) ставлення до автономності або залежності подружжя;

5) ставлення до розлучення;

6) ставлення до любові романтичного типу;

7) оцінка значення сексуальної сфери у сімейному житті;

8) ставлення до "заборонності сексу";

9) ставлення до патріархального або егалітарного влаштування сім'ї;

10) ставлення до грошей.

Респонденти повинні оцінити ступінь своєї згоди з кожним із тверджень.

Методика «Діагностика мотиваційних орієнтацій в міжособистісних комунікаціях (І.Д. Ладанов, В.А. Урзаева) »

Методика націлена на визначення основних комунікативних орієнтацій та їх гармонійності в процесі формального спілкування. Респондентам необхідно вибрати один з варіантів відповідей на запропоновані в опитувальнику твердження:а) саме так, б) майже так; в) здається, так; г) може бути, так.

У процесі роботи з методикою потрібно спиратися на досвід спілкування в колективі.

Опитувальник задоволеності шлюбом В. В. Століна, Т.Л.Романової, Г.П.Бутенко

Опитувальник задоволеності шлюбом (ОЗШ), розроблений В.В. Століним Т.Л. Романовою, Г.П. Бутенко, призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності-незадоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності шлюбом у тієї чи іншої соціальної групи. Опитувальник має одновимірну шкалу, що складається з 24 тверджень, що відносяться до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки і т.д. Кожному твердженням відповідають три варіанти відповіді:

а) вірно,

б) важко сказати,

в) невірно.

При розробці опитувальника автори виходили з тези про те, що «основним чинником, який скріплює подружні союзи, є емоційні узи - любов, емоційна прив'язаність». Відповідно до цього вони припустили, що «суб'єктивна задоволеність / незадоволеність шлюбом по своїй природі скоріше є узагальненою емоцією, генералізованим переживанням, ніж наслідком раціональної оцінки успішності шлюбу з тих чи інших параметрах» [10; с.54].

При розробці набору тверджень для опитувальника автори виходили з уявлення про задоволеність шлюбом як про досить стійке емоційне явище - почуття, яке може проявлятися як безпосередньо в емоціях, які виникають у різних ситуаціях, так і в різноманітних думках, оцінках, порівняннях.

Опитувальник пройшов апробацію на 196 випробуваних у віці від 18 до 50 років з освітою не нижче середнього, 103 з яких подали в загс заяву про розлучення, а інші 93 намірів розірвати шлюб не мали («благополучні» випробовувані) . У кожній вибірці було приблизно рівне число чоловіків і жінок.

Перевірка опитувальника на валідність дала суперечливі результати. З одного боку, за допомогою факторного аналізу виявлено єдиний фактор, що виділяється (вичерпний 95% сумарної спільності), який автори і оголосили «задоволеністю шлюбом - широко генералізованим почуттям, що не розкладається на складові частини». З іншого боку, не було отримано значущою кореляції (на 15 парах подружжя) з «Тестом для оцінки стабільності шлюбу» З.А.Янкова, А.А. Родзинський і В.С.Аванесова, в основі якого лежить уявлення про те, що фундаментом стабільності шлюбу є суб'єктивна задоволеність шлюбом і чоловіком. В.В.Сталін і співавтори пояснили це розбіжність інший концептуалізацією даного психологічного параметра у своїй роботі.

Опитувальник ОУБ широко використовувався і використовується в консультативній практиці і в психологічних дослідженнях досі.

Тест незакінчених речень Сакса-Леві

Методика дозволяє виявити ознаки внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів, порушення відносин особистості, характер яких може потім уточнюватися в індивідуальній бесіді. Проективна психологічна методика, відноситься до методик доповнення, і саме - адитивним методиками, одному з видів проективних методик.

Методика включає 60 незакінчених речень, які поділяються на 15 груп, що характеризують в тій чи іншій мірі систему відносин респондента до сім'ї, до представників своєї або протилежної статі, до сексуальних відносин, до колег, вищим по службовому становищу і підлеглим. Деякі групи речень мають відношення до страхів і побоювань респондента, до наявного у нього почуття усвідомлення власної провини, свідчать про його ставлення до минулого і майбутнього, зачіпають взаємини з батьками і друзями, власні життєві цілі.

Для кожної групи речень виводиться характеристика, що визначає дану систему відносин як позитивну, негативну або байдужу. Така кількісна оцінка полегшує виявлення у респондента дисгармонійної системи відносин. Але більш важливо, звичайно, якісне вивчення додаткових пропозицій.

У радянській патопсихології методика апробована Г.Г. Румянцевим (1969), що показав її значення для проведення реабілітаційних заходів. Дана методика потребує підтвердження іншими тестами, так як надійність і валідність її невеликі, що пов'язано з малою кількістю пропозицій, "працюючих" на одну шкалу. Методика може проводитися в усній чи письмовій формі.

Методика «Рівень співвідношення «цінності» і «доступності» в різних життєвих сферах» Фанталової

В основу задуму цієї методики лягло гіпотетичне припущення автора про те, що однією з істотних детермінант мотиваційно-особистісної сфери є рухоме, що поступово змінюється в процесі діяльності в залежності від життєвих обставин, співвідношення між двома площинами "свідомості". А саме: між площиною, що вміщає в себе усвідомлення провідних життєвих цінностей, особистісних задумів, далеких життєвих цілей,-«Цінність» і площиною всього, що являється безпосередньо доступним, пов'язаним із здійсненням конкретних, легкодосяжних цілей, що перебувають в "найближчому психологічному полі", в зоні "легкої досяжності ",- «Доступність». Слід одразу зазначити, що "Цінність " і "Доступність"не є полярними характеристиками мотиваційно-особистісної сфери. Навпаки, спонукальна сила різних мотивів і виникнення внутрішніх конфліктів у певних життєвих сферах багато в чому залежатимуть від характеру взаємозв'язку Ц і Д,а саме:

1. Ц і Д повністю збігаються;

2. Ц і Д значною мірою збігаються;

3. Ц і Д в значній мірі розходяться і така розбіжність має два варіанти: Ц перевищує Д (Ц  Д), Д перевищує Ц (Д  Ц);

4. Ц і Д повністю розходяться.

Таким чином, основною психометричною характеристикою методики з'явився показник "Цінність-Доступність" ("Ц-Д "), що відображає ступінь неузгодженості, дезінтеграції у мотиваційно-особистісній сфері. Остання, у свою чергу, свідчить про ступінь незадоволеності течущей життєвою ситуацією, внутрішньої конфліктності, блокади основних потреб з одного боку, а також, про рівень самореалізації, внутрішньої ідентичності, інтегрованості, гармонії з іншого боку.

Таким чином, інтегральний показник методики індекс розбіжності "Ц-Д " в цілому може виступати як індикатор блокади функціонують у мотиваційно-особистісній сфері ціннісно-смислових утворень. Індекс "Ц-Д" є індикатором внутрішніх конфліктів у мотиваційно-особистісній сфері людини, оскільки його величина завжди буде вказувати на ступінь розбіжності між «тим, що є», і «тим, що повинно бути», між «хочу» і «маю», а також між «хочу» і «можу».

Глибина внутрішнього конфлікту і виникаюча при цьому психологічна незадоволеність завжди будуть мати в пропонованому методичному підході точні якісні і кількісні показники.

Стосовно до конкретної життєвої сфері показник розбіжності Ц-Д буде мати двомірну характеристику в залежності від того, який параметр вище, Ц або Д. Максимальна розбіжність між Ц і Д, у разі, коли Ц Д, буде означати стійкий, глибокий, до теперішнього часу незворотній внутрішній конфлікт. Зворотне співвідношення, коли Д  Ц, буде навпроти означати, стан "внутрішнього вакууму", внутрішньої спустошеності, зниження спонукань.

Процедура дослідження полягала в наступному. Випробуваному на спеціальному бланку з інструкцій пропонуються 12 понять, що означають різні життєві цінності (див. Додаток). В інструкції сказано, що випробовуваний повинен провести попарне порівняння (попарне ранжування) цих понять на спеціальних матрицях на реєстраційному бланку двічі: перший раз - за "Цінності " (перша матриця) і другий раз по "Доступності"(друга матриця). Потім експериментатор підраховує, скільки разів кожне поняття було переважаючим по "Цінності " (Ц_i) і скільки разів по "Доступності" (Д_i). У результаті підраховується інтегральний показник методики, який дорівнює сумі розбіжностей по модулю для всіх 12-ти понять. Вказівкою на наявність внутрішнього конфлікту в тій чи іншій сфері буде значний розрив в ній ( 4) між показниками "Цінність " і "Доступність" з якого-небудь поняття (i) у разі, коли Цi>Дi. Значний розрив між показниками "Цінність " і "Доступність" (4), коли Дi>Цi, буде вказувати на наявність "внутрішнього вакууму", незадоволеності в конкретній життєвій сфері (i), "відчуття внутрішнього баласту", і можливих інших відчуттів - "надмірності присутності ", непотрібності, нікчемності. Інтегральний (сумарний) показник "Цінність-Доступність" (R), у свою чергу, буде свідчити про глибину не завжди усвідомлюваного стану залученості особистості у власні внутрішні конфлікти, ступеню внутрішньої незадоволеності, блокади основних життєвих потреб [103].

Наявні норми за індексом розбіжності "Ц - Д" (R) такі:

М  m чоловіки 33,07  1,7 n = 43 людини

М  m жінки 37,02  1,6 n = 46 осіб

До опису цієї методики слід додати, що в експрес-діагностиці вимір співвідношення "Цінність - Доступність" може бути спрощено і проводитися не методом попарного ранжування, а методом суб'єктивних оцінок за 10-бальною шкалою "Цінності " і "Доступності".