- •VII. Квантова природа випромінювання
- •§130. Теплове випромінювання. Закон Кірхгофа
- •§131. Закон Стефана Больцмана. Закон Віна. Формула Релея-Джінса
- •§132. Квантова гіпотеза і формула Планка
- •Енергетичний вихід - відношення енергії яка випромінюється люмінофором при повному висвічуванні, до енергії, яка ним поглинута:
- •Квантовий вихід - відношення числа квантів Nл, що випроміненіречовиною,
§131. Закон Стефана Больцмана. Закон Віна. Формула Релея-Джінса
Після встановлення закону Кірхгофа стало очевидним, що першочергове завдання теорії теплового випромінювання полягає у визначенні вигляду функції Кірхгофа е*у Т. Однак спочатку було знайдено залежність інтегральної випромінювальної здатності Ет абсолютно чорного тіла від його температури.
У 4884 р. Л. Больцмдн, застосувавши термодинамічний метод для дослідження рівноважного теплового випромінювання всередині замкненої порожнини, теоретично показав, що:
інтегральна випромінювальна здатність абсолютно чорного тіла пропорційна до четвертого степеня його абсолютної температури.
Цей закон називають законом Сте- фана-Больцмана, бо Д. Стефан на основі експериментальних даних дійшов аналогічного висновку. Але Д. Стефан помилково вважав, що інтегральна випромінювальна здатність будь-якого тіла пропорційна до четвертого степеня його абсолютної температури.
Коефіцієнт пропорційності <т називають сталою Стефана-Больцмана. Внаслідок численних експериментів знайдено,
що
а
= 5,67•
10Г8
-—
**-■■.
м К
Енергія, яка випромінюється за час / абсолютно чорним тілом з поверхні 5 при температурі Т, дорівнює:
| (^Е = отЧіГ^)
Якщо ж температура тіла змінюється з часом, тобт о(Г = тШт
Е= ^(гТ4(і)8(іі.
де
5 - пло\ приведений
де
с„
= <т-10* =5,67-
Якщо абсолютно чорне тіло оточене середовищем з температурою Т0, то воно буде поглинати енергію, що випромінюється самим середовищем. В цьому випадку різниця між випускаючим і поглинаючим випромінюванням приблизно виражається 0
До реальних тіл закон Стефана- Больцмана не застосовний, оскільки спостереження показують більш складну залежність Ет від температури, а також від форми тіла і стану його поверхні.
Закон Стефана-Боцмана визначає кількість енергії, яка випромінюється тілом у всіх напрямках. Й. Ламберт встановив, що максимальне випромінювання ^ спостерігається в напрямку нормалі до поверхні. Кількість енергії яка випромінюється під кутом (р до нормалі, пропорційна косинуса кута ч>\
КурКг,005?'
Для тезйнічних розрахунків закон Сте- фана-Больцмана^апнсують у вигляді:
випромінювальна здат
ність (коефіцісу'г теплового випромінювання) абсолютно
Для ^еального\ тіла закон Стефана- Больцмана
І Щш
,№] Чіоо; де с - коефіцієнт тепловог^ випромінювання сірого тіла, _ Ет .
Є= Ет
Відносний коефіцієнт теплового випромінювання є змінюється для різних тіл від нуля До одиниці залежно від матеріалу стану поверхні, температури.
При теплообміні випромінюванням двох з різною температурою поверхонь, які розміщені паралельно, кількость теплоти, що сприймається поверхнею з меншою температурою, використовуючи закон Стефана-Больцмана, пропорційна різниці четвертих степеней абсолютних температур кожної поверхні:
(Теплообмінної поверхні, а шостій коефіцієнт теплово
зи
го випромінюваная Системи тіл і
X \ 1
/ є... =\
Прилади для вимірювання температури, які ґрунтуються на використанні енергії випромінювання нагрітих тіл, називають пірометрами.
Принцип дії квазіцюнохроматичних пірометрів грунтується на порівнянні яскравості монохроматичного випромінювання двох тіл: еталонного і тіла, температура якого вимірюється. Як еталонне тіло, переважно використовують нитку лампи розжарення, яскравість якої можна регулювати. У приладі яскравість досліджуваного тіла порівнюється з яскравістю нитки фотометричної лампи, яка вмонтована у телескоп, що має об'єктив і окуляр.
Під час вимірювання температури телескоп скеровують на досліджуване тіло і домагаються чіткого зображення тіла і нитки розжарення лампи в одній площині. Потім, змінюючи яскравість нитки зміною струму через неї (або змінюючи яскравість зображення тіла за допомогою пересувного оптичного клина), домагаються однакової яскравості зображень нитки і досліджуваного об'єкта. Якщо яскравість тіла більша від яскравості нитки, то нитку видно як чорну лінію на яскравому фоні. У протилежному випадку видно свічення нитки на бліднішому фоні. За рівності яскравостей нитку не видно, тому такі пірометри деколи називають пірометрами із зникаючою ниткою. Напруга розжарення нитки лампи характеризує температуру нагрітого тіла. Щоб інтенсивності випромінювання порівнювали у вузькому проміжку спектра, використовують світлофільтр.
У будівництві пірометри використовують для контролю температури нагрівання кінців арматурних стержнів на верстатах для видавлювання анкерних головок. Кінець стержня нагрівають електричним струмом до температури 1000... 1100 °С на проміжку, який дорівнює п'яти діаметрам арматури.
Променистий теплообмін між двома плоскопаралельними поверхнями, розміри яких набагато більші відстані між ними, представляє інтерес з точки зору пожежної безпеки, оскільки теплообмін між сильно нагрітими поверхнями різного роду нагрівальних пристроїв і близько- розміщеними до них плоскими поверхнями горючих конструкцій або матеріалів може вини- кати їх загоряння.
Розподіл енергії у спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла вивчив експериментально ВЛенглей у 1866 р. В ролі абсолютно чорного тіла було викорис-
нювальної
здатності абсолютно чорного
тіла частоти
і температури. Було
встановлено,
що величина прямо
пропорційна
до кубу частоти і є функцією
відношення
Ч[,
тобто
тано
порожнину з малим отвором, а також чорну
сажу.
Рис.
277
-
функція відношення частоти
у2Т
а
в
Із
закону Віна можна знайти залежність
від температури частоти Ут,
яка відповідає максимальному
значенню випромінювальної здатності
Гу
Т
абсолютно чорного тіла: . —
х
У
д
Експерименти показали, що залеж-
(М ГГ1. .
ність іеу Т Івід частоти у при різних температурах Т абсолютно чорного тіла має вигляд, зображений на рис. 277. В.Він встано-
Є
вив, що при малих частотах
області
великих частот залежність еу
Т
від частот має вигляд
/ф
сталий"коефіцієнтні/?/
]=
К
•
Енергія випромінювання абсолютно чорного тіла розподілена у його спектрі нерівномірно: абсолютно чорне тіло майже не випромінює енергії в області дуже малих і дуже великих частот. З підвищенням
температури тіла максимум зміщується в область великих частот.
Площа, яка обмежена кривою залежності ^^ві,^С)гвіссю абсцис, пропорційна до інтегральної випромінювальної здатностіі£г)абсолютно чорного тіла. Тому за законом Стефана-Больцмана вона
зростає пропорційно до Ш:
Використовуючи закони термодинаміки і електродинаміки, В.Він у 1893 р. встановив характер залежності випромі- випромінювання абсолютно чорного тіла до його температури.
Віну не вдалося теоретично встановити вигляд функції I/^-^-^Проте закон
Віна дав змогу досягнути ряд важливих результатів.
Отримаємо закон Стефана-Больцма-
на:
Ш •
При V = ут частинна похідна
/І*
IV \Т) т \т
Ні=4-/(т^]=тт/ітУ5=ь2т1,
де
^ стала величина, яка є коренем рівняння і залежить від вигляду функції
Рівняння ^ =^уг"|виражає^якон
зміщення
Віна:
частота, яка відповідає максимальному значенню випромінювальної здатнос-
абсолютно чорного тіла, прямо
пропорційна до його абсолютної температури.
Закон
зміщення Віна можна сформулювати в
дещо іншій формі: довжина
хвилі Лт, яка відповідає
максимальному значенню випромінювальної
здатності абсолютно чорного тіла,
обернено пропорційна до його температури:
де^у-
стала 2,898
• 10~ Км.
Із закону Віна видно, що при зниженні температури абсолютно чорного тіла максимум енергії його випромінювання зміщується в область великих довжин хвиль. Отже, стає зрозуміло, чому при зниженні температури світних тіл в їх спектрі все більше переважає довгохвильове випромінювання.
Значення максимуму випромінювальної здатності [^г\бсолютно чорного
тіла пропорційне до п’ятого степеня його абсолютної температури:
Наступна спроба теоретичного ви-
• * . у
ведення залежності ву? належить англійським вченим Д.Релею і Д.Джінсу, які застосували до теплового випромінювання методи статистичної фізики, використавши класичний закон розподілу енергії за ступенями вільності.
Формула Релея-Джінса для випромінювальної здатності абсолютно чорного тіла має вигляду
де[ к)- стала Больцмана.
Цей вираз узгоджується з експериментальними даними лише в області малих частот і великих температур. Для великих частот формула виявилась явно неправильною. Розбіжність між експериментальною кривою (суцільна лінія) і кривою, одержаною за допомогою формули Релея-Джінса (штрихова .ій- нія), видно' з рис. 278. Спро- . ба. отримати закон Стефана-Больцмана з формули Ре- лея-Джінса не дає позитивного результату. Інтегральна випромінювальна здатність абсолютно чорного тіла при. будь-якій температурі перетворюється в нескінченність; ' _
Водночас за законом Стефана-Боль- цмана Цей результат отримав
назву „ультрафіолетової катастрофи”.
Отже, в рамках класичної фізики не вдалося пояснити закони розподілу енергії в спектрі абсолютно чорного тіла.
