
- •1.Культура фахового мовлення
- •2.Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
- •3.Літературна мова. Мовна норма. Типи норм
- •4. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
- •5.Мова і професія. Мовленнєва культура — критерій професійної майстерності фахівця.
- •6.Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу
- •7.Мова і думка. Види, форми, прийоми розумової діяльності
- •8.Основні закони риторики
- •9.Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання
- •11. Правила ділового спілкування
- •15. Лексика за сферами вживання
- •16. Професійна лексика
- •19. Слово — одна з головних функціонально-структурних одиниць мови, яка
- •20. Складноскорочені слова та абревіатури
- •10.Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
- •20.Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •21.Орфографічні норми сучасної української літературної мови
- •22.Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм
- •23. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови
- •27. Реквізити документів та вимоги до їх написання
15. Лексика за сферами вживання

За сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на загальновживану і спеціальну лексику, або лексику обмеженого вживання.
Загальновживану лексику називають ще загальнонародною. До її складу належать слова, використовувані всіма носіями літературної мови. Це слова, що позначають:
предмети побуту (двері, човен, молоток, вікно, чоботи, сорочка, стіл, відро)
процеси трудової діяльності (нести, різати, пекти, читати)
явища природи (дощ, сніг, мороз, вітер)
назви тварин, людей (дочка, мати, діти, голуб, ластівка, окунь, щука, калина, верба)
назви кольорів, смаків, почуттів (зелений, солодкий, радість, жаль)
назви розміру, ваги (великий, важкий)
військові поняття (військо, куля, зброя)
поняття культури (пісня, книга, мелодія)
суспільно-політичні поняття (держава, народ)
числа (два, шістдесят) тощо
Використання цих слів нічим не обмежене, вони складають активний словник української мови і використовуються у всіх стилях, тому називаються стилістично нейтральними.
Крім основного лексичного складу української мови, є слова, користування якими обмежене або територією, або тією чи іншою групою суспільства - представниками науки, техніки, мистецтва, виробництва. Такі слова використовуються лише в певних стилях і тому називаються стилістично маркованими. Це:
Діалектизми
Терміни
Професіоналізми
Жаргонізми
Арготизми
Близькими до жаргонізмів є арготизми (від франц. argot - замкнутий) - слова, які зазнали навмисних змін вставленням складів, додаванням звуків тощо з метою утаємничити, зробити незрозумілим для інших їхній смисл. Наприклад: дулясник - вогонь, ботень - борщ, зивро - відро, хаза - хата, морзуля - цибуля.
До пасивної лексики належать:
Застарілі слова (архаїзми та історизми)
Неологізми
16. Професійна лексика
Професіоналізми — слова й живомовні звороти, властиві мові людей певного фаху. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише в царині того чи іншого фаху, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. Вони ніби деталізують загальновідомі назви. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.Зміст [сховати]
1 Особливості професійної лексики
2 Використання
3 Література
4 Посилання
Особливості професійної лексики
На відміну від термінів, професіоналізми не мають виразного наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни — це зазвичай абстрактні поняття, то професіоналізми — конкретні, тому, що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідного фаху, для прикладу:
слова та словосполуки, притаманні мові моряків: кок (кухар), камбуз (кухня), кубрик (кімната відпочинку екіпажу), бак (носова частина корабля), чалитися (приставати до берега), ходити в море (плавати), компа́с, Мурма́нськ, рапо́рт тощо;
професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних галузей: зняти касу, підбити, прикинути баланс, тверда валюта (стабільний курс), відмивання грошей (легалізація протизаконних коштів), брудні гроші (протизаконно отримані кошти);
назви фігур вищого пілотажу: штопор, бочка, петля, піке й інше;
професіоналізми користувачів ПК: мама (материнська плата), клава (клавіатура), скинути інформацію (переписати), глюк (збій програми), вінт — вінчестер (твердий диск накопичування інформації);
професіоналізми музикантів, наприклад: фанера (фонограма), ремікс (нова версія відомої мелодії), розкрутити (розрекламувати пісню, ім'я).
Термінознавство – це наука про терміни. На жаль, сучасні словники цього слова не фіксують, хоч воно утворилось у 60-х роках ХХ ст. Натомість у цьому значенні часто вживають слово “термінологія”. Слово “термін” прийшло до нас ще з античних часів. У латинській мові воно означало “межу”, “рубіж”. Сучасна наука оперує багатьма визначеннями терміна, які підкреслюють ту чи іншу ознаку цього поняття.
Термін – це слово або словосполучення, яке зіставляється з чітко окресленим поняттям певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя і вступає у системні відношення з іншими подібними одиницями мови, утворюючи разом з ними особливу систему – термінологію.
Мовознавці виділяють такі ознаки терміна:
1) має чітке визначення, зафіксоване у словнику;
2) однозначний у межах певної термінологічної системи або має тенденцію до однозначності;
3) точний і не залежить від контексту;
4) стилістично нейтральний;
5) системний (класифікаційна системність, словотвірна системність);
6) відсутність синонімів у межах однієї терміносистеми;
7) короткість (стислість) у плані вираження. Проте цей критерій бажаний, а не реальний, адже з метою диференціації понять науки і техніки використовують багатослівні терміни, що спроможні якнайточніше позначити певне поняття.
Слід розмежовувати термінологію і професійну лексику. Одиницею професійної лексики є професіоналізми, які позначають спеціальні поняття, знаряддя чи продукти праці. Професіоналізми виникають тоді, коли певна галузь ще не має розвиненої термінології (рибальство, полювання, ремесла). Різниця полягає в тому, що термін – це цілком офіційна, узаконена назва певного наукового поняття, а професіоналізм – напівофіційне слово, сферою вживання якого є мовлення (зубний лікар замість стоматолог, материнка замість материнська плата). Професіоналізми мають емоційно-експресивне забарвлення і є обмеженими у вживанні. Професійну лексику використовують люди певної професії у жаргоні (слензі).
Окрім загальнотеоретичних питань, що стосуються термінів і термінології, термінознавство як синтетична міжгалузева дисципліна охоплює такі напрями роботи:
17 http://edushkola.ru/docs/index-141772.html
Види термінологічних словників
1.Поліфункціональні
2.Багатогалузеві
3.Галузеві
4. Вузькогалузеві
18. Білет №53 Складні випадки слововживання.
Омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживання. Тому основна вимога до тексту з омонімом - чіткість, виразність, повнота інформації, точність контексту.
Результатом досліджень явища російсько-української міжмовної омонімії став словник, який нараховує близько 2,5 тисяч омонімічних пар. Причиною прикрих помилок у щоденному мовленні є сплутування слів, однакових за звучанням у російській та українській мовахйдемо до книжного магазину (замість книжкового чи книгарні, але знаємося на книжному стилі); являємося найбільшими знавцями (замість є, а являємося хіба що у сні); їздимо на рибалку (замість на риболовлю, але з рибалками); гадаємо на кавовій гущі (замість ворожимо, а гадаємо, що знаємо українську мову...).
Міжмовна омонімія може стосуватися й віддалених від української мов. Найчастіше це зумовлює помилки під час перекладу текстів. Перекладачі залишають поза увагою окремі відтінки значень слів, напр., з англійської: accurate (точний), magazine (журнал), figure (цифра), dramatic (несподіваний, яскравий), decade (десятиріччя).
Омоніми можуть застосовуватися у різних функціональних стилях, але лише в художньому - з певною стилістичною метою. Науковий і офіційно-діловий вимагає точності контексту, тому омоніми у них не мають стилістичних функцій.
Пароніми
Непорозуміння у результаті неправильного вживання слів-паронімів Неправильне вживання слів-паронімів у повсякденному мовленні призводить до непорозуміння, іноді створює комічний ефект (сплутування слів уява/уявлення, компанія/кампанія, плутати / путати; поява незрозумілих слів, замість фотогенічний — фотогігієнічний та ін.).
Ось деякі приклади неправильного слововживання: Стан хворого задоволений (замість задовільний); Посольство Японії в Україні засвічує (замість засвідчує) свою повагу і має честь повідомити про Програму надання ґрантів... Посольство також висловлює прохання уважно познайомитись (замість - ознайомитись) з умовами і донести інформацію усім зацікавленим; Приклади : постраждати від знецінення - потерпіти від знецінення; поступають податки - надходять податки; поступило в продаж- надійшло в продаж;