2.2.2. План організації рельєфу
Відведена під забудову територія має крутий рельєф, з похилом попередніх відміток в різниці 9 м, виходячи з цього були запроектовані підпірні стінки (конструкція див. рис.) тобто зроблено терасне вирішення. Детальніше про підпірні стінки див. пункт 2.3.1. даного розділу. Вертикальне планування виконано методом відміток (ст. 22).
Мінімальні ухили проїздів, тротуарів та майданчиків прийняті згідно норм, ухили в межах від 0,4 до 8%. Талі та дощові води відводяться від будівлі завдяки ухилам на проїзди, звідки вода стікає до водозбірних решіток, звідки в свою чергу здійснюється централізоване відведення стічних вод.
Внутрішнє каналізаційне обладнання (вуличні каналізаційні мережі) приймають стічні атмосферні води та транспортують їх до очисних споруд.
В проекті пропонуються слідуючі способи водовідводу з поверхні території: відкритий (корита проїздів та пішохідних доріжок) та закритий (через систему дренажів та водостоків).
Р
ис.
2.3.
Конструкція підпірної стінки
1) підпірна стінка;
2) те фонд "DRAIN PLUS";
3) цвях;
4) захисний профіль;
5) гравій (щебінь) фракційний 3—25 мм;
6) дренажна труба;
7) грунт;
8)зворотня засипка грунтом;
9) водовідвідний кювет.
2.2.3. Озеленення території
В сучасних умовах досить важливою є проблема збереження і оздоровлення середовища, яке оточує людину в місті, формування таких місцевих умов, що позитивно впливають на здоров'я людини. Особливо важливим це є в період інтенсивного росту міст, розвитку всіх видів транспорту, підвищення з кожним роком тонусу міського життя. Важливу роль у рішенні цієї проблеми відіграєє озеленення, оскільки зелені насадження виконують ряд функцій: містобудівну, архітектурно-естетичну, санітарно-гігієнічну, рекреаційну.
Норми озеленення зафіксовані в: ДБН 360 - 92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. Розділ №5 Ландшафтно-рекреаційна територія. Дерева підбиралися за наступними декоративними властивостями:
за формою крони; за щільністю крони ;
за текстурою, що створюється листям, в залежності від його розмірів та форми;
декоративність за квітами і плодами.
В проекті враховані основні принципи побудови рослинних композицій:
1. Єдність і пропорційність композиції.
2. Принцип контрасту (ярусність насаджень, кольори крон, форми крон, рисунку стовбурів дерев, тощо).
3. Прийом підкреслення лінійної перспективи (для підкреслення композиційних осей).
4. Використання кольору (принцип концентрації на певних ділянках парку одночасно квітучих рослин; групи рослин повинні замінювати одна одну по періоду цвітіння).
5. Врахування освітленості, що пов'язано з густотою крон дерев.
6. Обов'язкове включення в структуру композиції води.
7. Врахування існуючої архітектурно-планувальної ситуації.
Виходячи з цього були використані: Ялина біла; каштан звичайний; клен; частково збережені старі насадження. При проектуванні враховувалися санітарно-гігієнічні властивості зелених насаджень і вплив їх на здоров'я людини, це і збагачення киснем, і виділення фітонцидів (ароматичні бактерії), і протидія хвороботворним бактеріям.
Важлива роль відведена квітково-декоративному оформленню території. Використаний такий види декоративних газонів, як партерний (постійно підстригається і не цвіте).