
- •1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень
- •1.2. Аналіз варіантів
- •1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення
- •1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
- •2.1. Загальна характеристика ділянки
- •2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
- •2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
- •2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
- •2.2. Генеральний план
- •2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •2.2.2. План організації рельєфу
- •2.2.3. Озеленення території
- •2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів
- •2.2.5. Малі архітектурні форми
- •2.2.6.Освітлення території. Освітлювальні пристрої
- •2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охорони навколишнього середовища
- •2.2.8. Заходи з дотримання санітарних норм і охорони навколишнього середовища
- •2.2.9. Теп генерального плану
- •2.3. Науково–дослідна частина (до даного розділу)
- •3.1. Характеристика технологічного чи функціонального процесу
- •3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
- •4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі
- •5.1.Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря
- •6.2. Водопостачання та каналізація
- •6.3. Електропостачання
- •6.4.Телефонізація, радіофікація і телебачення
- •6.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації
- •6.6. Безпека експлуатації будівлі
- •6.1. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •6.2. Визначення навантажень та зусиль
- •6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •6.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
- •6.10. Розрахунок плити
- •6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва
- •7.1. Технологічна карта на влаштування тимчасового шпунтового кріплення підпірної стінки
- •7.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт
- •7.3.Методи та послідовність виконання робіт
- •7.4. Рішення щодо охорони праці
- •7.5. Техніко-економічні показники
- •Розділ 9 охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації
- •9.1. Охорона праці
- •9.1.2. Виробнича санітарія
- •9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана
- •9.1.5. Заходи з пожежної безпеки
- •9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •9.2.2. Аналіз показників ознак нс
- •9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки
- •9.2.4. Визначення видів небезпеки
- •9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій
2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
В залежності від поєднання схем природних умов і антропогенного навантаження в результаті забудови, у відповідності з п. 2.97 «Пособия по проектированию оснований зданий и сооружений» (к СниП 2.02.01.-83) М., 1986, ділянка проектованого будівництва відноситься до третього типу територій по потенційній підтоплюваності. Ступінь потенційної підтоплюваності – нижче третього. За умов незадовільно організованого поверхневого стоку, недопустимих витоків із водонесучих внутрішніх і зовнішніх водонесучих мереж і, як наслідок, різкого збільшення прихідних складових водного балансу, ступінь потенційної підтоплюваності ділянки, що вивчається може бути змінений в сторону його підвищення з можливим формуванням техногенного водоносного горизонту на покрівлі суглинків ІГЕ-4, і привести до підтоплення заглиблених частин будівель і комунікацій.
Враховуючи останнє, проектом слід передбачити, а при будівництві і експлуатації забезпечити дотримання заходів по недопущенню причин, що можуть привести до техногенного підтоплення і порушення експлуатаційних якостей будівель, що проектуються.
Сейсмічність району за ДБН В.1.1-12:2006 «Будівництво у сейсмічних районах України» за шкалою MSK-64-5 балів. Категорія грунтів за сейсмічними властивостями – 3.
Проектом слід передбачити заходи по збереженню та покращенню навколишнього середовища, не допускати забруднення грунтів, грунтових вод.
В геоморфологічному відношенні ділянка під забудову музею знаходиться в межах вододільної частини Сарненського лісового плато і безпосередньо розміщена на середньопологому схилі субмеридіального простягання південної експозиції.
Природній рельєф складний. Абсолютні відмітки поверхні землі змінюються від 211,4 м ( в південно-східній частині ) до 202,3 м ( в північній частині забудови ).
В геологічній будові, на вивчену глибину, приймають участь четвертинні відклади еолово-делювіального і озерно-алювіального походження складені супісками твердої і пластичної консистенції, суглинками напівтвердими і пісками кварцовими мілкими. На глибинах 13,0-17,6м. Від поверхні землі четвертинні відклади залягають на верхньокрейдяних утвореннях складених крейдою (ІГЕ-8). З поверхні грунти перекриті грунтово-рослинним (ІГЕ-1) шаром, потужністю 1,5-2,3м.
Категорія складності інженерно-геологічних умов, згідно СніП 1.02.07-87 – друга.
Проведеним аналізом комплексу чинників, що характеризують умови розвитку карсту в даному регіоні (відсутність карстових порожнини у товщі крейди, слідів вимивання у них залягаючих вище грунтів, поверхневих карстових форм) ознак активного протікання цього процесу в районі досліджень не виявлено. Це даєє підставу віднести досліджувану ділянку згідно табл. 45 СниП 1.02.07.-87 до 5 категорії стійкості відносно карстових провалів.
2.2. Генеральний план
2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
Відштовхуючись від результатів аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування, будівництва та експлуатації громадських будівель прийнята, відносно, проста система забудови, де є чітко розмежовані будівлі за функцією, органічно пов’язані між собою не тільки функціонально, але композиційно і конструктивно.
Розміщення музею на даній земельній ділянці відповідає містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарно-гігієнічним нормам і здійснюється згідно з вимогами ДБН 360, ДБН Б.2.4-1.
Для того, щоб розробити генеральний план до даної споруди необхідно було враховувати деякі фактори, а саме: місце розташування та розміри ділянки, оточуюче середовище, композиційно-художні особливості існуючого середовища, систему транспортних і пішохідних шляхів, умови сприйняття будівлі, і саме головне сприйняття будівлі з різних точок міста.
Щодо проектування самого об'єкту, то при його плануванні враховувались такі фактори: особливості рельєфу місцевості, орієнтація по сторонам світу, кліматичні умови (температурно-вологістний режим, вітровий режим, інсоляція, природне освітлення, тощо), а також необхідність максимального збереження зеленої зони міста.
Ділянка, на якій розміщується музей знаходиться на куті вулиць Київської та Костромської, ще хотілося б добавити, що вона відповідає вимогам забезпечення його оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень споруди, хоча для музею це не є настільки важливим, оскільки в ньому обмежується інсоляція.
Влаштовані зручні підходи, під'їзд і автостоянка, організований благоустрій з належним рівнем озеленення. Огорожа сходів, сходових площадок і пандусів на ділянці забудови, а також матеріали шляхового покриття забезпечують безпечне пересування пішоходів, включаючи мало-мобільні групи населення з урахуванням руху колясок для дітей та інвалідів.
При плануванні ділянки та розміщенні на ній комплексу забезпечується можливість проїзду пожежних машин до будівель згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.
Генеральний план запроектований таким чином, що будівля розміщена в центрі земельної ділянки, до неї передбачено 3 основних пішохідних входи. Основним є головний парадний вхід запроектований з кута вулиць Київської та Костромської, цей же вхід передбачається для людей з обмеженими можливостями, а також з дитячими візками. Ще один вхід знаходиться з вулиці Київської, який веде від зупинки громадського транспорту, 3-й пішохідний вхід запроектовано зі сторони вул. Костромської – він веде від стоянки автомобільного транспорту, що розрахована на обслуговування самого музею, а також на жителів міста. Крім того для під'їзду транспорту, який буде обслуговувати музей передбачено господарський заїзд, шириною 4 м, який буде слугувати, також для під'їзду пожежної машини. Кругом музею знаходиться протипожежний об'їзд.