
- •1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень
- •1.2. Аналіз варіантів
- •1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення
- •1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
- •2.1. Загальна характеристика ділянки
- •2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
- •2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
- •2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
- •2.2. Генеральний план
- •2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •2.2.2. План організації рельєфу
- •2.2.3. Озеленення території
- •2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів
- •2.2.5. Малі архітектурні форми
- •2.2.6.Освітлення території. Освітлювальні пристрої
- •2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охорони навколишнього середовища
- •2.2.8. Заходи з дотримання санітарних норм і охорони навколишнього середовища
- •2.2.9. Теп генерального плану
- •2.3. Науково–дослідна частина (до даного розділу)
- •3.1. Характеристика технологічного чи функціонального процесу
- •3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
- •4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі
- •5.1.Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря
- •6.2. Водопостачання та каналізація
- •6.3. Електропостачання
- •6.4.Телефонізація, радіофікація і телебачення
- •6.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації
- •6.6. Безпека експлуатації будівлі
- •6.1. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •6.2. Визначення навантажень та зусиль
- •6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •6.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
- •6.10. Розрахунок плити
- •6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва
- •7.1. Технологічна карта на влаштування тимчасового шпунтового кріплення підпірної стінки
- •7.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт
- •7.3.Методи та послідовність виконання робіт
- •7.4. Рішення щодо охорони праці
- •7.5. Техніко-економічні показники
- •Розділ 9 охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації
- •9.1. Охорона праці
- •9.1.2. Виробнича санітарія
- •9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана
- •9.1.5. Заходи з пожежної безпеки
- •9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •9.2.2. Аналіз показників ознак нс
- •9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки
- •9.2.4. Визначення видів небезпеки
- •9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій
2.1. Загальна характеристика ділянки
Територія ділянки на якій передбачено проектування музею українського мистецтва - має складний рельєф. З південної та західної сторони вона прилягає до доріг міського значення. З північної сторони від ділянки простягається поле, а зі східної - парк, що створює сприятливий мікроклімат, понижує загазованість повітря та підвищує шумозахист території.
Розміщення будівлі музею на земельній ділянці відповідає містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарним нормам і запроектована згідно з вимогами ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, ДержСанПіН 173, ДержСанПіН 239, СанПіН 2605, СанПіН 1304, СанПіН 3077, СанПіН 1757, СанПіН 2152. Площа земельних ділянок для розміщення громадських будинків та споруд приймається відповідно до вимог ДБН 360 та ДБН В.2.4-1 з урахуванням ДержСанПіН 173.
2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
Ділянка під забудову музею розташована в м. Рівне на куті вул. Київської та Костромської. Район забудови – місто Рівне – обласний центр Рівненської області, який розташований на північному заході України. На півночі область межує з Білорусією, на сході – з Житомирською областю, на півдні – з Львівською, Тернопільською та Хмельницькою областями, а на заході – з Волинською областю.
Географічне положення Рівненщини визначається такими координатами:
крайня північна точка (с. Прикладники Зарічненського району) - 51° 56'пн.ш.;
крайня південна точка (с. Дружба Радивилівського району) - 50° 01'пн. ш.
крайня західна точка (с. Боремель Млинівського району) - 25°01' зх. д.
крайня східна точка (с. Кам'яне Рокитнівського району) - 27°30' сх. д.
Розташування Рівненщини має сприятливе значення для сполучення з іншими областями України та з зарубіжними державами.
Ділянка на якій проектується об'єкт розташована у І кліматичному районі і має такі характеристики:
розрахункова зимова температура зовнішнього повітря (найбільш холодної п’ятиденки з забезпеченістю 0,98) - 22°С;
нормативна глибина промерзання грунту становить 0,8-1,0м;
максимальна температура зовнішнього повітря + 27°С;
мінімальна температура зовнішнього повітря - 32°С;
Місто Рівне розташоване на Волино-Подільській плиті. У геоморфологічному відношенні ділянка розміщена в межах Рівненського лесового плато.
Виходячи з природних умов ділянки розвідувань, можливим є влаштування фундаментів як на природній основі. В якості несучого шару фундаментів будуть служити грунти ІГЕ-2 (пісок пластичний). Кінцевий тип фундаментів бути визначений після техніко-економічного порівняння варіантів проектувальником.
Рис. 2.1. Роза вітрів м. Рівне
2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
Транспортно-пішохідну мережу міста Рівне складають: магістральні вулиці і дороги, вулиці місцевого значення, а також пішохідні комунікації, також можна добавити, що вулиця Київська являється дорогою районного значення, через яку проходить транзитний шлях.
Магістральні вулиці і дороги забезпечують транспортний зв’язок між частинами міста, в даному випадку такими вулицями є вул. Київська та Костромська по них рухається громадський, пасажирський транспорт. Розробляючи даний проект, і враховуючи людські та транспортні потоки - на вул. Костромській було запроектовано зупинку пасажирського транспорту, тобто даною дорогою буде проїжджати громадський транспорт, який буде зупинятися біля проектуючого музею, стосовно вулиці Київської, то там зупинка громадського транспорту наявна.
Щільність мережі магістральних вулиць і розміщення зупинок громадського транспорту диктується допустимими затратами часу на підхід до найближчої зупинки. Цей час знаходиться в межах десятихвилинної пішохідної доступності, що відповідає віддалі підходу біля 500 м віддалі між зупинками 350-500 м.
Внутрішню пішохідно-транспортну мережу ділянки музею в межах магістральних зв’язків складають основні та другорядні пішохідні доріжки, а також під’їзди. Ця мережа призначена для:
а) під’їзду вантажного, комунального і не маршрутного легкового автотранспорту до споруд, що розміщені на проектній території;
б) підходу пішоходів з території житлової забудови до зупинок громадського пасажирського транспорту, будівель культурного, рекреаційного призначення;
в) забезпечення пішохідних зв’язків на території музею.
Мережа пішохідних тротуарів і доріг запроектована у відповідності з напрямками основного транзиту з території музею. Її основне призначення – забезпечити зручні пішохідні підходи населення до музею а також зупинок пасажирсько-громадського транспорту.
Серед проблем, пов’язаних з автомобілізацією, найбільш гострою проблема забезпечення стоянок автомобілів в містах, особливо біля адміністративних, громадських і виробничих будинків. Світовий досвід автомобілізації показує, що проблему можна вирішити тільки за рахунок території міста, шляхом використання резервів або за рахунок створення спеціальних позавуличних автостоянок. В даному випадку питання з браком території для стоянки не виникло, тому було запроектовано величезний паркінг, який буде обслуговувати не тільки музей, але може служити і для жителів міста. Ще хотілося б добавити, що вона може бути, як тимчасовою, так і призначена для довготривалого перебування автомобілів.
Щодо ділянки на якій проектується музей, то його територію транспортні шляхи не перетинають, передбачено тільки під'їзди, які розраховані для того, щоб на дану територію могла заїхати пожежна машина, швидка допомога, транспорт з доставкою.
У проекті запроектовано мережу пішохідних доріжок, шикарний бульвар, який завершується біля музею все це чітко підкреслює легкодоступність, комфортність і продуману послідовність сполучення у планувальному рішенні.
Екологічний вплив на оточуюче середовище
При розробленні даного проекту пішохідні доріжки, під'їзд до автостоянки, сплановані таким чином, що атмосферні води збираються в одне місце і потрапляють на місцеві фільтрові колодязі і очисні споруди. Після місцевої очистки води перекачуються у міські каналізаційні мережі.
Виробничі процеси, які відбуваються в приміщенні музею, не пов'язані з шкідливими виробництвами і впливу на екологічний стан оточуючого середовища не мають.
Велике санітарноігієнічне значення в містах мають зелені насадження, тому і в даному проекті було використане максимально-можливе озеленення. Оскільки вони захищають навколишнє середовище від шуму транспорту, виконують архітектурно-оформлюване і транспортно-регулююче призначення.