
- •1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень
- •1.2. Аналіз варіантів
- •1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення
- •1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
- •2.1. Загальна характеристика ділянки
- •2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
- •2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
- •2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
- •2.2. Генеральний план
- •2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •2.2.2. План організації рельєфу
- •2.2.3. Озеленення території
- •2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів
- •2.2.5. Малі архітектурні форми
- •2.2.6.Освітлення території. Освітлювальні пристрої
- •2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охорони навколишнього середовища
- •2.2.8. Заходи з дотримання санітарних норм і охорони навколишнього середовища
- •2.2.9. Теп генерального плану
- •2.3. Науково–дослідна частина (до даного розділу)
- •3.1. Характеристика технологічного чи функціонального процесу
- •3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
- •4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі
- •5.1.Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря
- •6.2. Водопостачання та каналізація
- •6.3. Електропостачання
- •6.4.Телефонізація, радіофікація і телебачення
- •6.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації
- •6.6. Безпека експлуатації будівлі
- •6.1. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •6.2. Визначення навантажень та зусиль
- •6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •6.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
- •6.10. Розрахунок плити
- •6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва
- •7.1. Технологічна карта на влаштування тимчасового шпунтового кріплення підпірної стінки
- •7.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт
- •7.3.Методи та послідовність виконання робіт
- •7.4. Рішення щодо охорони праці
- •7.5. Техніко-економічні показники
- •Розділ 9 охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації
- •9.1. Охорона праці
- •9.1.2. Виробнича санітарія
- •9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана
- •9.1.5. Заходи з пожежної безпеки
- •9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •9.2.2. Аналіз показників ознак нс
- •9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки
- •9.2.4. Визначення видів небезпеки
- •9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій
1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
Будівля розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр.
Коротка історична довідка. Створення королівської резиденції в Луврі розпочали у 1546 році (архітектор П'єр Леско). Квадратний двір палацу створили архітектори Лемерсь, а наприкінці 17 століття добудував Луї Лево. Лувр ставав конгломератом різностильових споруд від доби відродження до класицизму (східна Колонада Лувра, архітектор Клод Перро). Будівельні роботи припинилися за короля Луї XIV, що переніс королівську резиденцію в улюблений Версаль. Під час Французької революції Лувр був перетворений на публічний музей.
Пізніше він відкрився у 1793 році. При Наполеоні I, розпочалось будівництво північного крила, колекція зростала в результаті успішних військових походів.
В 20 столітті тут майже вперше відбулись масштабні археологічні розкопки і проведені роботи по створенню підземних споруд і приміщень музею (сучасне планування див.рис. 1.12; 1.13; 1.14). Знахідки збагатили і без того багаті збірки музею. Тоді і з'явилась модернова скляна піраміда, фонтани і садок скульптур Арістіда Майоля. В дворі Лувра реставрували регулярний сад бароко (китайско-американским архітектором Й. М. Пейєм) за давніми планами. В Луврі знаходиться одна з найбільших колекцій картин, скульптур і інших зразків європейського та французького мистецтва.
Рис. 1.12. Музей Лувр. Організація простору під пірамідою
На сьогоднішній день в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі будується філіал Луврського музею.
Рис. 1.13. Музей Лувр. Розпланування простору цокольного поверху
Рис. 1.1. Музей Лувр. Розпланування першого поверху
Лувр — найбільш відвідуваний художній музей у світі про це свідчать дані (Art Newspaper 2011року. 20 найбільш відуваних музеїв світу подані в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1.
-
Найбільш відувані музеї світу
Місто
Музей
Кількість відвідувачів,млн.
1
Лувр, Париж
8,880
2
Музей Метрополітен, Нью-Йорк
6,604
3
Британский Музей, Лондон
5,848
4
Національна Галерея, Лондон
5,253
5
Сучасне мистецтво Тейт, Лондон
4,802
6
Національна Галерея Мистецтв, Вашингтон
4,392
7
Національний музей-палац, Тайбей
3,849
8
Центр Помпіду, Париж
3,613
9
Національний музей Кореї, Сеул
3,239
10
Музей Д'Орсе, Париж
3,154
11
Національний музей Прадо, Мадрид
0,938
12
Державний музей "Ермітаж", Санкт-Петербург
0,925
13
Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк
0,915
14
Музей Вікторії і Альберта, Лондон
0,912
15
Музей королеви Софії, Мадрид
0,903
16
Музей народного мистецтва Кореї, Сеул
0,895
17
Бразильський культурний центр Банко, Ріо-де-Жанейро
0,895
18
Национальна портретна галерея, Лондон
0,890
19
Галерея Уффіци, Флоренція
0,888
20
Музей Шанхаю, Шанхай
0,888
Сучасний музей – це дуже складний організм, де зберігаються різноманітні предмети, свідчення ставлення людини до світу, твори мистецтв. Він як інституція має не таку вже й давню історію - десь з початку XVIII ст..
Сучасний музей за останні роки пройшов складну трансформацію від скарбниці до парку освітніх розваг. Він допомагає поширювати знання і через емоційні переживання засвоювати їх кожному відвідувачу, розширюючи горизонти свідомості, викликаючи запитання "Хто я, звідки прийшов і куди йду?", формуючи критичне ставлення до минулого й сучасного.
Музейні колекції – важливий модернізаційний ресурс. Годі й уявити собі сучасне місто без музею.
Розділ 2. Містобудівна ситуація і генплан