
- •1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень
- •1.2. Аналіз варіантів
- •1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення
- •1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
- •2.1. Загальна характеристика ділянки
- •2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
- •2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
- •2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
- •2.2. Генеральний план
- •2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •2.2.2. План організації рельєфу
- •2.2.3. Озеленення території
- •2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів
- •2.2.5. Малі архітектурні форми
- •2.2.6.Освітлення території. Освітлювальні пристрої
- •2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охорони навколишнього середовища
- •2.2.8. Заходи з дотримання санітарних норм і охорони навколишнього середовища
- •2.2.9. Теп генерального плану
- •2.3. Науково–дослідна частина (до даного розділу)
- •3.1. Характеристика технологічного чи функціонального процесу
- •3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
- •4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі
- •5.1.Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря
- •6.2. Водопостачання та каналізація
- •6.3. Електропостачання
- •6.4.Телефонізація, радіофікація і телебачення
- •6.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації
- •6.6. Безпека експлуатації будівлі
- •6.1. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •6.2. Визначення навантажень та зусиль
- •6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •6.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
- •6.10. Розрахунок плити
- •6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва
- •7.1. Технологічна карта на влаштування тимчасового шпунтового кріплення підпірної стінки
- •7.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт
- •7.3.Методи та послідовність виконання робіт
- •7.4. Рішення щодо охорони праці
- •7.5. Техніко-економічні показники
- •Розділ 9 охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації
- •9.1. Охорона праці
- •9.1.2. Виробнича санітарія
- •9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана
- •9.1.5. Заходи з пожежної безпеки
- •9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •9.2.2. Аналіз показників ознак нс
- •9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки
- •9.2.4. Визначення видів небезпеки
- •9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій
6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
Розрахунок проводять, виходячи з умови:
,
де b4 − коефіцієнт умов роботи, який визначається за формулою:
,
тут α1 − коефіцієнт, приймається рівним для важкого бетону 0,01;
В − клас бетону, МПа.
Розрахунок проводять для опорного перерізу, де згинаючий момент близький до нуля (відповідно σх = 0) в центрі ваги приведеного перерізу.
Статичний момент перерізу відносно центру його ваги:
см3.
При σх = σу = 0 дотичні та головні стискаючі і розтягуючи напруження будуть рівні:
МПа.
Обчислюємо значення коефіцієнта b4 :
,
приймаємо
.
Перевіряємо виконання умови:
МПа.
Так-як умова не виконується, то в похилих до поздовжньої осі перерізах елемента можуть утворюватись тріщини.
Визначаємо поперечну силу, яку сприймає переріз елемента без поперечної арматури:
кН.
Перевіряємо виконання умови:
.
Тоді:
49,34кН.
Умова виконується. І так-як Qn = 16,72 кН < Qb1 = 25,12 кН, то тріщини, похилі до поздовжньої осі елемента не утворюються і розрахунок на їх розкриття проводити не потрібно.
6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
Допустимий прогин становить:
см.
Прогин в середині прольоту сходового маршу визначають за формулою:
f = s l02 ,
де s – коефіцієнт, який залежить від розрахункової схеми елементу. Для вільно опертої балки при рівномірно розподіленому навантаженні s = 5/48.
− повна кривизна елемента, яка визначається за формулою:
,
тут − кривизна елементу від короткочасної дії повних експлуатаційних навантажень;
− кривизна елементу від короткочасної дії постійного і тимчасового експлуатаційних навантажень;
− кривизна елементу від тривалої дії постійного і тимчасового експлуатаційних навантажень.
В загальному випадку кривизна визначається за формулою:
,
тут φb2 − коефіцієнт, що враховує вплив повзучості бетону і приймається для важкого бетону при дії нетривалого навантаження рівним 1,0; при дії тривалого − 2,0;
– коефіцієнт,
який враховує вплив короткочасної
повзучості
бетону;
М − момент від відповідної дії навантаження (короткочасної чи тривалої).
Визначаємо кривизну елементу від короткочасної дії повних експлуатаційних навантажень
Згинальний момент від дії такого навантаження:
кНм;
Тоді кривизна:
см-1.
Визначаємо кривизну від короткочасної дії постійного і тимчасового експлуатаційних навантажень
Згинальний момент:
кНм;
Тоді кривизна:
см-1.
Кривизна елементу від тривалої дії постійного і тимчасового експлуатаційних навантажень
Згинальний момент від дії такого навантаження:
кНм;
Тоді:
см-1.
Повна кривизна елемента:
см-1.
Прогин в середині прольоту сходового маршу:
f
=
см.
Перевіряємо виконання умови:
см.
Прогин в середині прольоту лобової балки не перевищує допустимої величини, отже жорсткість забезпечена.
6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
Розрахунок полягає у визначенні прогину від зосередженої сили F = 1 кН, яка прикладена додатково в середині прольоту.
Прогин, що не повинен перевищувати 0,7 см визначають за формулою:
f = s l02 ,
де s – коефіцієнт, що рівний для вільно опертої балки при рівномірно розподіленому навантаженні s = 5/48.
− кривизна від дії додаткового вантажу F = 1 кН, визначається за формулою:
,
тут − коефіцієнт, який враховує роботу розтягнутого бетону і визначається за виразом:
≤ 1,0
,
де − враховує вплив тривалості дії навантаження і становить: при нетривалій дії для стержневої арматури періодичного профілю та бетону В 15 − 1,1;
φт − коефіцієнт, що визначається за формулою:
,
тут М − розрахунковий згинальний момент в середині прольоту:
кНм.
Так-як МF ≈ Mn , то значення х та z приймаємо з попереднього розрахунку:
х = 3,4 см;
z = 29,42 cм.
Обчислюємо коефіцієнти:
;
<
1,0.
Тоді кривизна від дії додаткового вантажу:
см.
Визначаємо прогин:
см.
Умова виконується, хиткість маршу забезпечена.
Лист з кресленням див. ст.. 77.