
- •1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень
- •1.2. Аналіз варіантів
- •1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення
- •1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
- •2.1. Загальна характеристика ділянки
- •2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
- •2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
- •2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
- •2.2. Генеральний план
- •2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •2.2.2. План організації рельєфу
- •2.2.3. Озеленення території
- •2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів
- •2.2.5. Малі архітектурні форми
- •2.2.6.Освітлення території. Освітлювальні пристрої
- •2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охорони навколишнього середовища
- •2.2.8. Заходи з дотримання санітарних норм і охорони навколишнього середовища
- •2.2.9. Теп генерального плану
- •2.3. Науково–дослідна частина (до даного розділу)
- •3.1. Характеристика технологічного чи функціонального процесу
- •3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
- •4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі
- •5.1.Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря
- •6.2. Водопостачання та каналізація
- •6.3. Електропостачання
- •6.4.Телефонізація, радіофікація і телебачення
- •6.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації
- •6.6. Безпека експлуатації будівлі
- •6.1. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •6.2. Визначення навантажень та зусиль
- •6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •6.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
- •6.10. Розрахунок плити
- •6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва
- •7.1. Технологічна карта на влаштування тимчасового шпунтового кріплення підпірної стінки
- •7.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт
- •7.3.Методи та послідовність виконання робіт
- •7.4. Рішення щодо охорони праці
- •7.5. Техніко-економічні показники
- •Розділ 9 охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації
- •9.1. Охорона праці
- •9.1.2. Виробнича санітарія
- •9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана
- •9.1.5. Заходи з пожежної безпеки
- •9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •9.2.2. Аналіз показників ознак нс
- •9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки
- •9.2.4. Визначення видів небезпеки
- •9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій
6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
Розрахунковий проліт ребра вільно опертого на стіни становить:
м.
Рис. 6.6. Розрахункова схема лобового ребра
В роботі ребра плита площадки виконує роль полиці в стиснутій зоні. Тоді розрахунковий переріз ребра (рис. 6.7) має такі розміри:
− висота h = 33 cм;
− ширина
ребра
см;
− висота верхньої і нижньої полиць h′f = hf = 7 см;
− ширина нижньої полиці bf = 16 cм;
− ширина верхньої полиці приймається меншою з двох значень:
см
або
см.
Приймаємо
см.
Рис. 6.7. Переріз лобового ребра
Збір навантажень приведений в табл. 6.3.
Таблиця 6.3.
Навантаження на 1 м лобового ребра
№ п/п |
Вид навантаження |
Характеристичне навантаження, кН/м |
Розрахункове навантаження |
|||
Експлуатаційне |
Граничне |
|||||
Коеф. надійності за навантаженням, fe |
Значення навантаження, кН/м |
Коеф. надійності за навантаженням, fт |
Значен ня навантаження, кН/м |
|||
1 |
Власна вага лобового ребра (0,16∙0,07+0,26× ×0,095)∙25 |
0,9 |
1,0 |
0,9 |
1,1 |
0,99 |
2 |
Власна вага маршів 4,41∙3,44/2 |
7,59 |
1,0 |
7,59 |
1,1 |
8,35 |
3 |
Тимчасове на маршах 1,5∙3,44/2 |
2,58 |
1,0 |
2,58 |
1,3 |
3,35 |
Всього |
qп1=11,07 |
− |
q1 = 12,69 |
|||
4 |
Вага плити 2,25∙0,885/2 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,1 |
1,1 |
5 |
Тимчасове навантаження на площадці 1,5∙1,11/2 |
0,83 |
1,0 |
0,83 |
1,3 |
1,08 |
Всього |
qп2 = 1,83 |
− |
q2 = 2,18 |
Тривало діюча частина експлуатаційного навантаження:
qnl = qn1,1 + qn1,2 = (0,99 + 8,35) + 1,1 = 10,44 кН/м.
Зусилля від повного граничного навантаження:
− згинальний момент
кНм;
− поперечна сила
кНм;
Зусилля від експлуатаційного повного навантаження:
− згинальний момент
кНм;
− поперечна сила
кН.
Зусилля від експлуатаційного тривало діючого навантаження:
− згинальний момент
кНм;
− поперечна сила
кН.
Зусилля від експлуатаційного тимчасового навантаження:
− згинальний момент
кНм;
− поперечна сила
6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
Визначимо геометричні характеристики приведеного поперечного перерізу лобової балки.
− площа приведеного поперечного перерізу
Ared=
= 385 + 112 + 180,5 + 11,05 = 688,55 см2,
де
;
− статичний момент відносно нижньої грані перерізу
Sred
=
=
385∙(33 − 0,5∙7) + 112∙0,5∙7 + 180,5∙(
)
+ 11,05 ∙ (33 − 2 − 0,5∙0,9) =
= 11357,5 + 392 + 2978,25 + 337,58 = 15065,33 см3;
− відстань від нижньої грані до центру ваги приведеного перерізу:
см;
− від верхньої грані до центру ваги приведеного перерізу:
h − уred = 33 – 21,9 = 11,1 см;
− відстані від центру ваги приведеного перерізу до центру ваги нижньої арматури:
ys =уred − азш − 0,5ds = 21,9 − 2,0 − 0,5 ∙ 0,9 = 19,45 см;
− момент інерції приведеного перерізу відносно його центра ваги:
см4
− момент опору відносно нижньої грані
см3;
− пружно-пластичний
момент опору відносно
нижньої
грані
при
см3.
Визначаємо момент тріщиноутворення за формулою:
кНм.
Перевіряємо виконання умови:
Мn = 11,41 кНм > Мcrc = 6,6 кНм.
Отже, в перерізі, нормальному до поздовжньої осі плити утворюються тріщини і тому необхідний розрахунок за шириною їх розкриття.