
- •1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень
- •1.2. Аналіз варіантів
- •1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення
- •1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
- •2.1. Загальна характеристика ділянки
- •2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
- •2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
- •2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
- •2.2. Генеральний план
- •2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •2.2.2. План організації рельєфу
- •2.2.3. Озеленення території
- •2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів
- •2.2.5. Малі архітектурні форми
- •2.2.6.Освітлення території. Освітлювальні пристрої
- •2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охорони навколишнього середовища
- •2.2.8. Заходи з дотримання санітарних норм і охорони навколишнього середовища
- •2.2.9. Теп генерального плану
- •2.3. Науково–дослідна частина (до даного розділу)
- •3.1. Характеристика технологічного чи функціонального процесу
- •3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
- •4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі
- •5.1.Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря
- •6.2. Водопостачання та каналізація
- •6.3. Електропостачання
- •6.4.Телефонізація, радіофікація і телебачення
- •6.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації
- •6.6. Безпека експлуатації будівлі
- •6.1. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •6.2. Визначення навантажень та зусиль
- •6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •6.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
- •6.10. Розрахунок плити
- •6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва
- •7.1. Технологічна карта на влаштування тимчасового шпунтового кріплення підпірної стінки
- •7.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт
- •7.3.Методи та послідовність виконання робіт
- •7.4. Рішення щодо охорони праці
- •7.5. Техніко-економічні показники
- •Розділ 9 охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації
- •9.1. Охорона праці
- •9.1.2. Виробнича санітарія
- •9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана
- •9.1.5. Заходи з пожежної безпеки
- •9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •9.2.2. Аналіз показників ознак нс
- •9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки
- •9.2.4. Визначення видів небезпеки
- •9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій
6.8. Розрахунок маршу на хиткість
Розрахунок залізобетонного сходового маршу на хиткість полягає у визначенні прогину від зосередженої сили F = 1 кН, яка прикладена додатково в середині прольоту. Прогин, що не повинен перевищувати 0,7 см визначають за формулою:
f = s l02 ,
де s – коефіцієнт, який залежить від розрахункової схеми елементу. Для вільно опертої балки при рівномірно розподіленому навантаженні s = 5/48.
− кривизна від дії додаткового вантажу F = 1 кН, визначається за формулою:
,
тут
−
коефіцієнт,
який враховує роботу розтягнутого
бетону і
визначається за виразом:
≤ 1,0
,
де
−
враховує вплив тривалості
дії
навантаження і
становить: при нетривалій
дії
для стержневої
арматури періодичного
профілю
та бетону В 15 − 1,1;
φт − коефіцієнт, що визначається за формулою:
,
тут М − розрахунковий згинальний момент в середині прольоту:
кНм.
Так-як МF ≈ Mn , то значення х та z приймаємо з попереднього розрахунку: х = 1,51 см; z = 12,06 cм.
Обчислюємо коефіцієнти:
;
>
1,0 , приймаємо
.
Тоді кривизна від дії додаткового вантажу:
см.
Визначаємо прогин:
см.
Умова виконується, хиткість маршу забезпечена.
6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
Дані для проектування
Ширина плити – 1,19 м;
Товщина плити – 0,09 м;
Довжина сходинкової площадки в просвіті – 2,54 м;
Коефіцієнт
умов роботи
.
Бетон класу В15:
МПа;
МПа;
МПа;
МПа;
МПа.
Арматура робоча класу A400:
МПа;
Мпа;
Еs
= 20∙104
МПа при
10 − 40 мм.
Арматура Вр-І:
4
мм −
МПа;
МПа;
Еs
= 17∙104
МПа;
5
мм −
МПа;
МПа;
Еs
= 17∙104
МПа.
6.10. Розрахунок плити
Плита
площадки опирається
по периметру на контурні
ребра. Проте, так-як співвідношення
сторін
плити
>
2,
то її
можна розглядати як балкову з прольотом
в короткому напрямку l0
= l2
=
0,85 м (див. рис. 2.4.4).
Збір навантажень на плиту наведений в табл. 6.2
Таблиця 6.2.
Навантаження на 1 м2 плити
№ п/п |
Вид навантаження |
Характе ристичне навантаження, кН/м2 |
Розрахункове навантаження |
||||||
Експлуатаційне |
Граничне |
||||||||
Коеф. надійності за навантаженням, fe |
Значення навантаження, кН/м2 |
Коеф. надійності за наван таженням, fт |
Значен ня навантаження, кН/м2 |
||||||
1 |
Постійна: власна вага плити сходинкової площадки з мозаїчним шаром |
2,25 |
1,0 |
2,25 |
1,1 |
2,475 |
|||
2 |
Тимчасове короткочасне |
1,15 |
1,0 |
1,15 |
1,3 |
1,495 |
|||
Разом |
qе+pе=3,4 |
− |
q+p= 3,97 |
Рис. 6.4.. Плита сходинкової площадки
З’єднання плити з ребрами жорстке. Проте враховується можливість розвороту ребер (особливо поздовжніх), защемлення плити незначне і її можна розглядати як вільно оперту. Розрахункова схема наведена на рис. 6.4.
Рис. 6.5. Розрахункова схема плити сходинкової площадки
Тоді згинальний момент від повного граничного навантаження становить:
кНм.
Розраховуємо площу перерізу робочої арматури за формулою:
.
Нехай а =1,5 см, тоді робоча висота перерізу плити h0 + 9 − 1,5 = 7,5 см.
Обчислюємо значення ξR :
,
де σsr = Rs = 365 МПа;
ω = α – 0,008 γb2 Rb = 0,85 – 0,008∙0,9∙8,5 = 0,789.
Обчислюємо:
Обчислюємо A0 :
.
Умова
виконується.
За
таблицями при А0
= 0,009 знаходимо коефіцієнт
.
Площа робочої арматури:
Приймаємо
сітку
з стержнів
5 Вр-І
в поздовжньому напрямку з кроком 150 мм
на 1 м довжини і
4 Вр-І
в поперечному напрямку з кроком 200 мм
на 1 м довжини.
см2.
Дріт
5 мм в сітці
розташовується
вздовж коротшого прольоту з відгинами
на опорах.