
- •1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень
- •1.2. Аналіз варіантів
- •1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення
- •1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
- •2.1. Загальна характеристика ділянки
- •2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
- •2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
- •2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
- •2.2. Генеральний план
- •2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •2.2.2. План організації рельєфу
- •2.2.3. Озеленення території
- •2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів
- •2.2.5. Малі архітектурні форми
- •2.2.6.Освітлення території. Освітлювальні пристрої
- •2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охорони навколишнього середовища
- •2.2.8. Заходи з дотримання санітарних норм і охорони навколишнього середовища
- •2.2.9. Теп генерального плану
- •2.3. Науково–дослідна частина (до даного розділу)
- •3.1. Характеристика технологічного чи функціонального процесу
- •3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
- •4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі
- •5.1.Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря
- •6.2. Водопостачання та каналізація
- •6.3. Електропостачання
- •6.4.Телефонізація, радіофікація і телебачення
- •6.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації
- •6.6. Безпека експлуатації будівлі
- •6.1. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •6.2. Визначення навантажень та зусиль
- •6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •6.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
- •6.10. Розрахунок плити
- •6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва
- •7.1. Технологічна карта на влаштування тимчасового шпунтового кріплення підпірної стінки
- •7.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт
- •7.3.Методи та послідовність виконання робіт
- •7.4. Рішення щодо охорони праці
- •7.5. Техніко-економічні показники
- •Розділ 9 охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації
- •9.1. Охорона праці
- •9.1.2. Виробнича санітарія
- •9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана
- •9.1.5. Заходи з пожежної безпеки
- •9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •9.2.2. Аналіз показників ознак нс
- •9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки
- •9.2.4. Визначення видів небезпеки
- •9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій
6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
Необхідно
визначити ширину тривалого і
короткочасного розкриття тріщин
і
.
До тріщиностійкості
плити ставляться вимоги 3-ої
категорії.
Допустима ширина розкриття тріщин згідно СНиП 2.03.01-84 для елементів, до яких ставляться вимоги 3-ї категорії по тріщиностійкості і при наявності стержневої арматури класу A-400 дорівнює:
мм;
мм.
Визначаємо ширину тривалого розкриття тріщин .
Момент від дії постійного і квазіпостійного експлуатаційного навантажень:
Мl = 9,11 кНм.
Обчислюємо коефіцієнти:
,
;
;
;
,
;
;
Тоді висота стиснутої зони бетону, яка визначається за формулою:
см.
;
Плече внутрішньої пари сил: φα
см.
Тоді напруження в розтягнутих стержнях:
МПа.
Коефіцієнт
φd
:
.
Коефіцієнт
δ
:
;
;
Коефіцієнт
λ:
,
приймаємо
λ
= 1,45.
Коефіцієнт
:
.
Ширина тривалого розкриття тріщин від тривалої дії постійного і квазіпостійного експлуатаційного навантажень:
мм<
мм.
Визначаємо
приріст
розкриття тріщин
від
короткочасних навантажень
.
Визначаємо
ширину розкриття тріщин
від
короткочасної
дії
повного експлуатаційного
навантаження.
Момент від дії повного експлуатаційного навантаження:
М = 12,26 кНм.
Обчислюємо коефіцієнти:
,
;
,
;
,
;
;
,
;
;
Тоді висота стиснутої зони бетону, яка визначається за формулою:
см;
;
Плече внутрішньої пари сил:
см.
Тоді напруження в розтягнутих стержнях:
МПа.
Коефіцієнт φd :
, приймаємо φd = 1,19.
Коефіцієнт δ :
,
;
Коефіцієнт λ:
,
приймаємо
λ
= 1,45.
Коефіцієнт = 1,0.
Ширина короткочасного розкриття тріщин від дії повного експлуатаційного навантаження:
мм.
Визначаємо
ширину розкриття тріщин
від
короткочасної
дії
постійного
і
квазіпостійного
експлуатаційних
навантажень.
Момент:
Мl = 9,11 кНм.
Обчислюємо коефіцієнти:
,
;
,
;
,
;
;
,
;
;
Висота стиснутої зони бетону:
см;
.
Плече внутрішньої пари сил:
см.
Напруження в розтягнутих стержнях:
МПа.
Коефіцієнт φd :
, приймаємо φd = 1,19.
Коефіцієнт δ :
;
;
Коефіцієнт λ:
,
приймаємо λ
= 1,45.
Коефіцієнт = 1,0.
Ширина тривалого розкриття тріщин від тривалої дії постійного і квазіпостійного експлуатаційного навантажень:
.
мм
Приріст розкриття тріщин від короткочасних навантажень:
Тоді ширина короткочасного розкриття тріщин:
<
.
Обидві умови виконуються, отже ширина розкриття тріщин в допустимих межах.
6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
За призначенням дана будівля відноситься до житлових, для яких допустимий прогин визначається:
Прогин в середині прольоту сходового маршу визначають за формулою:
f
= s l02
,
де s – коефіцієнт, який залежить від розрахункової схеми елементу. Для вільно опертої балки при рівномірно розподіленому навантаженні s = 5/48 − повна кривизна елемента, яка визначається за формулою:
,
тут
−
кривизна елементу від
короткочасної
дії
повних експлуатаційних
навантажень;
−
кривизна
елементу від
короткочасної
дії
постійного
і
квазіпостійного
експлуатаційних
навантажень;
−
кривизна
елементу від
тривалої
дії
постійного
і
квазіпостійного
експлуатаційних
навантажень.
В загальному випадку кривизна визначається за формулою:
,
тут φb2 − коефіцієнт, що враховує вплив повзучості бетону і приймається для важкого бетону при дії нетривалого навантаження рівним 1,0; при дії тривалого − 2,0;
– коефіцієнт,
який враховує вплив короткочасної
повзучості
бетону;
М − момент від відповідної дії навантаження (короткочасної чи тривалої).
Визначаємо кривизну елементу від короткочасної дії повних експлуатаційних навантажень
Згинальний
момент від
дії
такого навантаження:
кНм;
тоді кривизна:
Визначаємо кривизну від короткочасної дії постійного і квазіпостійного експлуатаційних навантажень
Згинальний
момент:
кНм;
тоді кривизна:
см-1.
Кривизна елементу від тривалої дії постійного і квазіпостійного експлуатаційних навантажень.
Згинальний
момент від
дії
такого навантаження:
кНм;
тоді:
см-1.
Повна кривизна елемента:
см-1.
Прогин в середині прольоту сходового маршу:
f
=
См.
Перевіряємо
виконання умови:
.
Прогин в середині прольоту сходового маршу не перевищує допустимої величини, отже жорсткість забезпечена.