
- •1.1. Характеристика прийнятих до розгляду рішень
- •1.2. Аналіз варіантів
- •1.3. Обгрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення
- •1.4. Науково–дослідна частина (до доного розділу)
- •2.1. Загальна характеристика ділянки
- •2.1.1. Географічне положення ділянки. Кліматичні-умови
- •2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище
- •2.1.3 Інженерно-геологічні та гідрологічні умови ділянки
- •2.2. Генеральний план
- •2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення
- •2.2.2. План організації рельєфу
- •2.2.3. Озеленення території
- •2.2.4. Покриття проїздів, тротуарів
- •2.2.5. Малі архітектурні форми
- •2.2.6.Освітлення території. Освітлювальні пристрої
- •2.2.7. Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та охорони навколишнього середовища
- •2.2.8. Заходи з дотримання санітарних норм і охорони навколишнього середовища
- •2.2.9. Теп генерального плану
- •2.3. Науково–дослідна частина (до даного розділу)
- •3.1. Характеристика технологічного чи функціонального процесу
- •3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування
- •4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору
- •4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
- •4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі
- •5.1.Теплопостачання і вентиляція та кондиціювання повітря
- •6.2. Водопостачання та каналізація
- •6.3. Електропостачання
- •6.4.Телефонізація, радіофікація і телебачення
- •6.5. Пожежна безпека. Шляхи евакуації
- •6.6. Безпека експлуатації будівлі
- •6.1. Розрахунок збірного залізобетонного маршу
- •6.2. Визначення навантажень та зусиль
- •6.3. Попереднє призначення розмірів перерізу маршу
- •6.4. Розрахунок міцності перерізу, нормального до поздовжньої осі елементу
- •6.5. Розрахунок міцності перерізу, похилого до поздовжньої осі елементу
- •6.6. Розрахунок сходового маршу на розкриття тріщин
- •6.7. Розрахунок сходового маршу за деформаціями
- •6.8. Розрахунок маршу на хиткість
- •6.9. Розрахунок та конструювання залізобетонної плити сходинкової площадки
- •6.10. Розрахунок плити
- •6.11. Розрахунок лобового ребра. Визначення зусиль та навантажень
- •6.12. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, нормальних до повздовжньої осі
- •6.13. Розрахунок лобової балки на утворення тріщин, похилих до повздовжньої осі елемента
- •6.14. Розрахунок лобової балки за деформаціями
- •6.15. Розрахунок на хиткість лобової балки
- •Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва
- •7.1. Технологічна карта на влаштування тимчасового шпунтового кріплення підпірної стінки
- •7.2. Роботи, що повинні бути виконані до початку основних робіт
- •7.3.Методи та послідовність виконання робіт
- •7.4. Рішення щодо охорони праці
- •7.5. Техніко-економічні показники
- •Розділ 9 охорона праці та безпека в надзвичайній ситуації
- •9.1. Охорона праці
- •9.1.2. Виробнича санітарія
- •9.1.3. Безпека праці при виконанні монтажних робіт
- •9.1.4. Розрахунок стійкості вантажопідйомного крана
- •9.1.5. Заходи з пожежної безпеки
- •9.2. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •9.2.2. Аналіз показників ознак нс
- •9.2.3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки
- •9.2.4. Визначення видів небезпеки
- •9.2.5. Визначення дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій
4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій
Найважливішою характеристикою теплоізоляційних властивостей конструкції є величина термоопору, що встановлює зв'язок між фізичними властивостями матеріалу й товщиною його шарів. Вона визначається як відношення товщини шару матеріалу до його коефіцієнта теплопровідності. Чим більше термоопір матеріалу, з якого побудована будівля, тим вона тепліша. Поверхні огороджуючих стін виконані із цегли, облицювання якої виконується за допомогою вентильованого фасаду з використанням алюкобонду, несучу здатність виконують колони.
Широке застосування скла дозволило створити нові напрямки в архітектурі, додати масивним висотним будинкам легкість й ефектність при одночасному збереженні респектабельності й елегантності. Скляний фасад являє собою досить складний організм, що "дихає", реагує на холод і тепло, "плаче" при перепадах температур і зміні вологи. Щоб цей організм нормально функціонував, необхідно не тільки вибрати оптимальну конструктивну схему, але й вирішити ряд технічних завдань, наприклад, продумати як буде забезпечуватися робота систем вентиляції, димовидаления, пожежогасіння, сонцезахисту; розробити комплекс заходів, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом світлопропускаючої конструкції, захистом від блискавки. Скляна поверхня над стінами виконує декоративну роль.
В проекті музею застосовано вітражну систему засклення. Особливість полягає в тому, що засклення йде з середини приміщення й фіксується стандартним штапиком.
4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
ВИХІДНІ ДАНІ:
Район будівництва: Рівненська область, м. Рівне,кут вул. Кіївської та Костромської;
Призначення будівлі: громадська будівля.;
Конструкція стіни наведена на рис. 4.1.;
Район будівництва знаходиться в 1-ій температурній зоні;
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішньої стіни для першої, температурної зони становить:
=
2,8
м2
К/Вт.
Розрахункові
значення температури й вологості
повітря
в приміщеннях
житлового будинку дорівнюють
=
20°С
та
=
55 % відповідно.
Вологісний режим - нормальний. Визначається в залежності від відносної вологості і температури внутрішнього повітря .
Рис. 4.1. Конструкція зовнішньої стіни
Конструкція зовнішньої стіни експлуатується.
Значення теплотехнічних показників матеріалів шарів стіни визначаємо для умов експлуатації, записуємо в таблицю 4.1.
Таблиця 4.1.
Розрахункові теплофізичні показники матеріалів шарів стіни
№ ша- ру |
Найменування матеріалу шару
|
Густина
|
і
Товщина
шару,
|
1 Розрахунко- вий коефіцієнт теплопровідності,
|
Термічний опір шару
|
1. |
Гіпсова штукатурка |
1500 |
0,02 |
0,87 |
0,02/0,87=0,023
|
2. |
Цегла керамічна звичайна на цементно-піщаному розчині |
1700 |
0,51 |
0,81 |
0,51/0,81=0,629
|
3. |
утеплювач - плити з мін. вати на синтетичному в 'яжучому |
40 |
?
|
0,046 |
?
|
Термічний опір пароізоляції (поліетиленова плівка) є незначним і в даному розрахунку для спрощення не враховується.
Визначимо товщину утеплювача з, за якої опір теплопередачі конструкції відповідатиме нормативній вимозі. Для цього прирівняємо праву частину формули до :
,
де
.
.
Приймаємо
товщину утеплювача
0,10
м. Тоді
його термічний
опір
дорівнюватиме:
Отримані значення заносимо в табл. 4.1.
Конструкцію
вважаємо
термічно
однорідною,
тоді
опір
теплопередачі
конструкції'
розраховується
за формулою:
Отже, умова:
виконується, тобто опір теплопередачі зовнішньої стіни більший за мінімально допустиме значення опору теплопередачі конструкції.