4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих конструкцій

Найважливішою характеристикою теплоізоляційних властивостей конструкції є величина термоопору, що встановлює зв'язок між фізичними властивостями матеріалу й товщиною його шарів. Вона визначається як відношення товщини шару матеріалу до його коефіцієнта теплопровідності. Чим більше термоопір матеріалу, з якого побудована будівля, тим вона тепліша. Поверхні огороджуючих стін виконані із цегли, облицювання якої виконується за допомогою вентильованого фасаду з використанням алюкобонду, несучу здатність виконують колони.

Широке застосування скла дозволило створити нові напрямки в архітектурі, додати масивним висотним будинкам легкість й ефектність при одночасному збереженні респектабельності й елегантності. Скляний фасад являє собою досить складний організм, що "дихає", реагує на холод і тепло, "плаче" при перепадах температур і зміні вологи.   Щоб цей організм нормально функціонував, необхідно не тільки вибрати оптимальну конструктивну схему, але й вирішити ряд технічних завдань, наприклад, продумати як буде забезпечуватися робота систем вентиляції, димовидаления, пожежогасіння, сонцезахисту; розробити комплекс заходів, пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом світлопропускаючої конструкції, захистом від блискавки. Скляна поверхня над стінами виконує декоративну роль.

В проекті музею застосовано вітражну систему засклення. Особливість полягає в тому, що засклення йде з середини приміщення й фіксується стандартним штапиком.

4.3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни

ВИХІДНІ ДАНІ:

Район будівництва: Рівненська область, м. Рівне,кут вул. Кіївської та Костромської;

Призначення будівлі: громадська будівля.;

Конструкція стіни наведена на рис. 4.1.;

Район будівництва знаходиться в 1-ій температурній зоні;

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішньої стіни для першої, температурної зони становить:

= 2,8 м² К/Вт.

Розрахункові значення температури й вологості повітря в приміщеннях житлового будинку дорівнюють = 20°С та = 55 % відповідно.

Вологісний режим - нормальний. Визначається в залежності від відносної вологості і температури внутрішнього повітря .

Рис. 4.1. Конструкція зовнішньої стіни

Конструкція зовнішньої стіни експлуатується.

Значення теплотехнічних показників матеріалів шарів стіни визначаємо для умов експлуатації, записуємо в таблицю 4.1.

Таблиця 4.1.

Розрахункові теплофізичні показники матеріалів шарів стіни

№ ша- ру	Найменування матеріалу шару	Густи­на	і Товщи­на шару, ,м	1 Розрахунко- вий коефіцієнт теплопро­відності,	Термічний опір шару
1.	Гіпсова штукатурка	1500	0,02	0,87	0,02/0,87=0,023
2.	Цегла керамічна звичайна на цементно-піщаному розчині	1700	0,51	0,81	0,51/0,81=0,629
3.	утеплювач - плити з мін. вати на синтетичному в 'яжучому	40	?	0,046	?

Термічний опір пароізоляції (поліетиленова плівка) є незначним і в даному розрахунку для спрощення не враховується.

Визначимо товщину утеплювача з, за якої опір теплопередачі конструкції відповідатиме нормативній вимозі. Для цього прирівняємо праву частину формули до :

,

де .

. Приймаємо товщину утеплювача 0,10 м. Тоді його термічний опір дорівнюватиме:

Отримані значення заносимо в табл. 4.1.

Конструкцію вважаємо термічно однорідною, тоді опір теплопередачі конструкції' розраховується за формулою:

Отже, умова:

виконується, тобто опір теплопередачі зовнішньої стіни більший за мінімально допустиме значення опору теплопередачі конструкції.