3.2. Об’ємно-планувальне рішення. Описання прийнятого рішення та його обґрунтування

На першому поверсі музею розміщені такі групи приміщень:

• вестибюльна група приміщень;

• приміщення для почесних гостей;

• експозиційні приміщення;

• група Адміністративних приміщень;

• лабораторії та майстерні;

• фондосховища;

• група приміщень до ресторану.

Вестибюль є важливим комунікаційним вузлом, де починаються і закінчуються маршрути огляду. Він знаходиться в центрі будівлі, до нього ведуть три основні входи з вулиці.

З вестибюлю запроектовано безперешкодний доступ в експозиційні, виставкові та кінолекційний зали, в адміністрацію та ресторан.

Крім головного вестибюлю для відвідувачів у музеї передбачено службовий вестибюль для персоналу.

Щоб не порушувати взаємозв'язку вестибюлю з залами і комунікаційними вузлами, сходами, ліфтами при багатоповерховій побудові експозиції, гардероб запроектований в стороні від основного шляху руху.

З вестибюлю запроектовано вхід до адміністративних та підсобних приміщень, які включають в себе:

• кабінет директора;

• кабінет заступника директора з загальних питання;

• приймальня секретаря;

• канцелярія та бухгалтерія;

• кабінети для наукової роботи;

• кабінет інженера з експлуатації;

• кімната персоналу;

• бібліотека з читальним залом і книгосховище.

Крім того біля цього блоку розмістились і приміщення для почесних гостей, що мають:

• вестибюль з гардеробом;

• вітальню з барною стійкою;

• кімнату відпочинку;

• санвузли.

Дана будівля запроектована для великої кількості відвідувачів, тому згідно нових норм необхідно передбачати медпункт.

На першому поверсі розміщено одна експозиційна зала, яка має хороший зв'язок з вестибюлем. Зала має окремий вихід та вхід, в середині якої розміщено:

• сама експозиційна зала;

• фондохранилище;

• приміщення для зберігання інвентарю для прибирання;

• приміщення для персоналу;

• зона для відпочинку відвідувачів.

З північної сторони будівлі розміщено господарський під’їзд, з якого запроектовано окремий вхід до фондохранилищ, а також до лабораторій та майстерень, до яких входять:

• фотолабораторія;

• реставраційні майстерні;

• столярна майстерня;

• слюсарна майстерня.

Вхід до приміщень фондосховищ, забезпечує прийом експонатів, звідки передбачено зв'язок з ізолятором, після чого експонати

розприділяють по місцях їх розташування. Крім того тут же знаходяться приміщення для завідуючого фондами, а також працівників. У вондохранилищі запроектовано грузовий ліфт для транспортування експонатів.

Група приміщень громадського харчування розмежовується на саму залу та приміщення, що обслуговують її: завантажувальна, інвентарна, мийка столового посуду, гардеробна, буфет, гарячий цех, холодний цех, хліборізка, м'ясо-рибний цех, овочевий цех, сервізна, мийка кухонного посуду, роздаточна, місце установки охолоджуючих камер, комора сухих продуктів, комора овочів, комора реманенту, приміщення для харчових відходів, приміщення персоналу, вбиральня, душові. Додатково до ресторану організований самостійний вихід.

Висота 1-го поверху прий­мається відповідно до технологічних вимог, і становить 5,0 м.

Вертикальними комунікаціями слугують сходи, які пов’язують вестибуль з наступними поверхами приміщень, а також ліфти для відвідувачів та персоналу. Горизонтальними комунікаціями є коридори.

На другому поверсі в центрі будівлі знаходиться атріум, навколо нього розміщені приміщення, які входять до вестибюльної групи, дві великі експозиційні зали (до кожної з яких входить: сама експозиційна зала, фондохранилище, приміщення для зберігання інвентарю для прибирання, приміщення для персоналу, зона для відпочинку відвідувачів), а також тут запроектовано зал для показу мод, з певним набором приміщень, конференц-зал, лекційні приміщення, кінотеатр.

На третьому поверсі запроектовані практично ідентичні приміщення, як і на другому, крім модельного залу та кінотеатру, бо вони простягаються на два поверхи.

На сьогоднішній день більшість проектувальників намагаються знайти таку форму будівлі, щоб вона різко виділялась серед інших і мала архітектурну своєрідність. Таке вирішення має безліч функціональних переваг: горизонтальні комунікації на поверхах відносно короткі; весь рух по вертикалі організований із допомогою ліфтів. а також від забрудненого повітря. Це невигідно з економічної точки зору через високу вартість конструкцій і ліфтів, але разом із тим повністю відповідає вимогам урбаністичного характеру як основної ознаки міської забудови, що в окремих випадках може виправдати збільшення витрат на будівництво й експлуатацію.

Запроектований музей являє є собою організовану асиметричну композицію. Тому відносно цього символу розвивалось ідея музею. Вся архітектурна композиція побудована на динамічному розвитку об'ємної форми.

Важливим є забезпечення взаємодії різних елементів однієї системи в архітектурі між собою (конструктивного, функціонального,

Основний закон композиції – єдність і цілісність задуму. Необхідним є досягнення гармонії форм та просторів, які пристосовані не тільки для споглядання ззовні, але й для безпосереднього комфортного їх використання людиною. Основним шляхом досягнення цієї цілісності та єдності композиції є підпорядкування елементів, виділення головного (домінуючого) та другорядного, а також внутрішня рівновага елементів, що утворюють цю композицію.

3.3. Архітектурно-художнє вирішення будівлі

Сучасні будівлі тим сучасніші, чим ширше відкриті світу, природі, небу.

Вже є в нашій державі сучасні профільні системи засклення фасадів і є нові технології та виробництво вікон. В нашій культурі вікно нерозривно зв'язане з функцією бачення сканування світла. Враховуючи сказане, будівля запроектована з максимальним застосуванням скла, хоча музей – це така будівля для якої інсоляція має бути мінімальною.

Поєднання унікальних властивостей енергоефективних скло пакетів і штучних систем акліматизації простору в холодний період року буде підтримувати постійний клімат, близький до субтропічного, в зимовому саду. Імітація субтропіків буде служити додатковим фактором ефективного відпочинку під час відвідування зимового саду.

Будівля має три поверхи, але висота кожного з них різна, а також деякі поверхи виконані в рівнях. Об’єм умовно можна поділити на дві частини, вони частково є симетричними. До споруди передбачено три входи, які ведуть до вестибюлю музею, що розмістився в центрі будівлі. хоча головним вважається вхід, який зорієнтований на перехрестя вулиць Київської та Костромської, його чітко видно оглядаючи весь об’єм. Два інших входи запроектовані перпендикулярно до центрального, вони характерні тим, що до них передбачено великі пандуси.

Оскільки даний проект – музей українського мистецтва, то за основу було взято українську вишивку. Дивлячись на загальний об’єм можна побачити, що другий та третій поверхи мають вітраж, який відображає український орнамент. Форма будівлі має не просту конфігурацію, можливо вона зовсім не схожа на українські музеї, які всі є досить простими, як в плані так і візуально, оскільки всі вони будувалися ще за часів Радянського Союзу, тому було вирішено запроектувати щось не звичне, не стандартне, щось таке, що відразу кидалося б в вічі і справляло приємні враження.

Сама будівля має односхилий дах, залежно від форми будівлі він змінює свій кут нахилу. Основний матеріал, який застосовано для опорядження – це алюкобонд.

В фасадних системах застосовуються скло пакети з подвійним склом. Архітектурне скло повинно забезпечувати проникнення світла в приміщення і можливість огляду з нього. Воно повинно захищати від несприятливих факторів середовища, таких як вітер, опади, мороз, забезпечувати звукоізоляцію, а також захищати від несанкціонованої дії людини. При цьому захисні функції скла повинні зберігатися на протязі довгого часу.

Ліфтовий вузол розташований в центральній частині музею і має доступ по периметру.

В вестибюлі на першому поверсі і в вестибюлі другого поверху влаштовуються наливні полімерні підлоги типу "Коутекс", які представляють собою універсальні захисно-декоративні покриття, у експозиційних залах для покриття підлоги використано керамограніт.

Підлоги в робочих адміністративних приміщеннях виконані з ламінатної дошки. Ламінатні підлоги зарекомендували себе як підлоги високої міцності і естетичності.

Підлоги в санвузлах і підсобних приміщеннях виконані з керамічної плитки, яка легко прибирається і характеризується довговічністю.

Останнім часом в приміщеннях громадських будівель дуже часто застосовуються "натяжні стелі". Натяжні стелі сприймаються як такий-собі еталон організації площини над головою. В конференцзалі і залі кафетерію застосовані "натяжні стелі" з натяжними стелями на стінах застосовані стінові панно.

Розділ 4. Конструктивні рішення